29 липня о 18:00Вебінар: Формування та розвиток лідерських якостей сучасних учнів

Презентація "Музично-естетичне виховання як важлива умова розвитку творчих здібностей слабозорих учнів на уроках музичного мистецтва"

Про матеріал
Формування музично-естетичних ідеалів та духовності нашої молоді акумулює в собі пробудження творчих сил та здібностей. В умовах сьогодення, коли наш народ вступив в еру  свого історичного розвитку, національному вихованню молоді, яке найбільш відповідає потребам відродження України, приділяється важливе місце. Музично-естетичне виховання є найскладнішою ланкою загально виховного процесу. З давніх-давен мислителі та художники помітили здатність музики впливати на моральні якості та риси характеру; на душевний стан та принципи поведінки людини. Зважаючи на недостатній життєвий та морально-естетичний досвід нашої молоді та величезну кількість неякісної музичної продукції у сучасному житті, важливо знайомити учнів з кращими взірцями української національної культури.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Музично-естетичне виховання як важлива умова розвитку творчих здібностей слабозорих учнів на уроках музичного мистецтва»Підготувала вчитель-дефектолог Метіль М. М. Боярка 2018

Номер слайду 2

В час зміни ідеалів, коли відбувається стрімка переоцінка цінностей, найменш стійкою стає моральна основа зростаючого покоління. Тому сьогодні особливо гостро постає проблема виховання художньо-естетичної культури особистості. В останні роки спостерігається акцентування уваги на питання теорії і практики художньо-естетичного виховання як важливого засобу формування ставлення до дійсності, засобу морального і розумового виховання, тобто як засобу формування всебічно розвинутої, духовно багатої особистості.

Номер слайду 3

Формування музично-естетичних ідеалів та духовності нашої молоді акумулює в собі пробудження творчих сил та здібностей. В умовах сьогодення, коли наш народ вступив в еру  свого історичного розвитку, національному вихованню молоді, яке найбільш відповідає потребам відродження України, приділяється важливе місце. Музично-естетичне виховання є найскладнішою ланкою загально виховного процесу. З давніх-давен мислителі та художники помітили здатність музики впливати на моральні якості та риси характеру; на душевний стан та принципи поведінки людини. Зважаючи на недостатній життєвий та морально-естетичний досвід нашої молоді та величезну кількість неякісної музичної продукції у сучасному житті, важливо знайомити учнів з кращими взірцями української національної культури.

Номер слайду 4

Основною формою ознайомлення молоді з українською творчістю є урок музики. У педагогічній діяльності В. Сухомлинського, відомого вихователя, значне місце відведено саме урокові музики та співу. Він вважав, що музика здатна виховувати, змінювати характери людей, стимулювати їх до добрих вчинків та високих почуттів. В тяжкий післявоєнний час йому довелось перевиховувати дітей-сиріт, які були бездомними, голодними та холодними. Великий педагог неодноразово підкреслював, що музика, її мелодика, краса та задушевність здатні перевиховувати, змінювати на краще маленькі серця його підопічних. Вона є першочерговим засобом морального та розумового виховання людини, джерелом благородства серця та чистоти душі.

Номер слайду 5

Метою художньо-естетичного виховання є наявність високого рівня художньо-естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Завдання: виявити інтерес школярів до музичного мистецтва; запропонувати систему музично-ритмічних вправ; перевірити ефективність використання музично-ритмічних вправ для музично-естетичного розвитку школярів; довести важливість процесу музично-естетичного виховання для розвитку школяра. Актуальність обраної теми полягає в тому, що майже всі діти люблять співати, та на превеликий жаль, не всі вміють правильно інтонувати і є діти, яким важко відтворити запропонований звук та ритм.

Номер слайду 6

Під художньо-естетичною культурою людини розуміємо ціннісно-стрижневу, базову якість особистості, яка дозволяє спілкуватися з прекрасним і брати активну участь в його творенні. Сутність художньо-естетичної культури людини полягає у здатності до естетичного сприйняття, переживання, усвідомленні і творчості. Аналіз теорії і практики естетичного виховання показує, що у становленні художньо-естетичної культури людини основну роль виконує взаємодія трьох факторів: творчий фонд особистості, вплив соціокультурного середовища, цілеспрямована педагогічна корекція та стимуляція.

Номер слайду 7

Розвиток загальних художньо-естетичних здібностей відбувається звичайно, через вирішення часткових завдань, а саме: через розвиток художньо-естетичного ставлення до природи, поведінки, мистецтва, узагальнення того спільного в здібностях і навичках, що виникає при вирішенні цих завдань. Художньо-естетичне виховання можна визначити як формування естетичного ставлення людини до дійсності, зміст якого поєднуючи в собі загальнолюдські, епохальні, регіональні, національні, професійні та індивідуальні риси, несе історично певний рівень людяності

Номер слайду 8

Ритм як основна складова музично-ритмічного виховання Одне з головних завдань музичного розвитку дітей полягає у здійсненні ритмічного виховання. Музичний ритм виник з руху, з трудової діяльності людини. Пізніше він розвинувся в синкретичному мистецтві (танець, пантоміма) і граматичній структурній побудові слова (мовна динаміка). Початковий етап формування музичного мистецтва ґрунтувався на триєдності: рух, слово, музика. І якщо рух у музиці порушував природнє акцентування, то слово втискувало музику (пісню) в жорсткі ритмічні рамки.

Номер слайду 9

Відомо, що діти з нормальним слухом дуже рано починають реагувати на ударно-ритмічні звуки, тоді як відчуття висоти з’являється десь з трьох років. Тому цілком природно, що ритмічні звуки сприймаються дітьми набагато легше, ніж звуковисотні. Крім того, саме зародження пісні починається не з звуковисотності, а з ритмічної структури тексту. Музично-ритмічне почуття – здатність активно (рухомо) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих рухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить.

Номер слайду 10

Музично-ритмічне почуття складає основу всіх проявів музичності, які пов’язані із сприйманням і відтворенням часової ходи «музичного руху». Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Музика і рух – такі ж взаємозв’язані поняття, як звук та його ритмічна пульсація. Протягом не одного десятка років педагоги використовують рух, як засіб музичного розвитку. Рухи під музику К. Самолдіна рекомендує включати в усі види діяльності на уроці: «під час знайомства з музичною грамотою, для кращого запам’ятовування музичного матеріалу, під час слухання музики, для вироблення чистоти інтонації, під час гри на дитячих музичних інструментах».

Номер слайду 11

В умовах шкільного уроку можна організувати невеликий танок . Учні, які на даний момент не беруть участі в танку, можуть співати, акомпанувати на дитячих музичних інструментах. Наприклад, під час ознайомлення дітей із сильними і слабкими долями використовуємо тактування, простукування, оплески. Пояснюючи тривалості, їх співвідношення, вводимо марш і легкий біг, оплески та простукування паличками. Говорячи про розміри, вводимо танцювальні рухи польки, маршу. Пояснюючи побудову музичних творів, темп, динаміку, пропонуємо дітям різноманітні танцювальні кроки на зміну музичних частин, темпу, динаміки.

Номер слайду 12

Отже, музично-ритмічні вправи – це вправи, напрямлені на розвиток відчуття ритму. Виділяємо три види музично-ритмічних вправ: вправи, які виконуються під музичний супровід;вправи з використанням простих інструментів; -вправи на ритмізацію текстів; логоритміка. Необхідною умовою навчання на уроках музики, В. Сухомлинський вважав дотримання основних положень методики проведення уроку, а саме:•1)     правильний підбір творів, які б відповідали пізнавальним можливостям учнів;•2)     образний зміст твору слід розкривати в ході художньо-педагогічного аналізу. Ефективність цього процесу досягається за рахунок обговорення вчителем разом з учнями нового матеріалу;•3)     в ході заняття потрібно звертати увагу на ті завдання, які розвивають спостережливість та збуджують інтерес до різних жанрів музичної творчості. Пізнання світу почуттів неможливе без його розуміння і переживань, які закладені в музиці; без глибокої духовної потреби слухання музики і отримання насолоди від цього.

Номер слайду 13

Великий педагог навіть створив оригінальну систему  виховання підростаючого покоління, а саме через пізнання навколишнього середовища, насамперед, природи, через засоби української народної пісні, танцю, тощо. Він організовував своїм підопічним екскурсії, походи на лоно природи, де вони співали українські пісні, замислюючись над їх змістом, глибиною почуттів та образів; вчились любити рідний край та милуватись його лісами, озерами, горами та природою свого народу. Мелодія та слово рідної та зрозумілої пісні допомагали йому достукатись до сердець своїх вихованців.

Номер слайду 14

Методи і прийоми музичного виховання Методи і прийоми музичного виховання спрямовані на загальний музично-естетичний розвиток учня. Вони будуються на основі активної взаємодії дорослого і школяра. В цьому складному педагогічному процесі провідна роль віддається дорослому, який, враховуючи індивідуальні потреби, інтереси і досвід школяра, організовує її діяльність. Методи спрямовані на виховання естетичного ставлення до музики, емоційного відгуку, музикальної чутливості, оцінного ставлення, виразного виконання. Все це різні моменти загальної музикальності школяра, які ще дуже скромні в своїх виявах і видозмінюються залежно від віку. Відповідно мають змінюватися і методи виховання. Методи виховання різноманітні. Вони залежать від конкретних навчальних завдань, від характеру різних видів музичної діяльності, обстановки, джерела інформації тощо. Точну класифікацію методів дати важко. Тому зупинимося на тих, які в теорії педагогіки вважаються основними:

Номер слайду 15

1.      Переконання. 2.      Привчання, вправи. Метод переконання засобами музики. Розглянемо спершу, як можна застосувати метод переконання, виховуючи учнів засобами музичного мистецтва. Процес виховання в даному разі — безпосереднє спілкування з музикою. Виконання її має бути досить яскравим, темпераментним і виразним. Лише тоді можна викликати в учнів емоційний відгук, естетичні переживання і тим самим досягнути потрібного педагогічного ефекту. Отже, виразне виконання музики є необхідною умовою донесення до слухача особливостей музичного твору. Щоб виконання було виразним, щирішим і доступним, треба добре знати твір, продумати його зміст, осмислити характер, відчути настрій. Цьому допоможе попереднє знайомство в процесі багаторазового програвання.

Номер слайду 16

Осмислене виконання сильно діє на школярів, викликаючи в них різні почуття, збагачує враженнями. Школяр повинен зрозуміти, про що розповідає музика, відчути, які переживання воно викликає й передати своє враження іншим. Відомо, що естетичні переживання становлять єдність емоційного та свідомого. Тому переконувати треба не лише безпосереднім впливом музики, а й організацією цілеспрямованої уваги, роз’ясненням теми, змісту, виражальних музичних засобів. Музика — “мова почуттів”. Вона хвилює, створює певний настрій і цим самим викликає відповідні думки, змушує мислити. Тому так важливо поясненням, словом підсилити переживання дітей. Слід мати на увазі, що кожен розуміє музику по-своєму. Метод переконання сприяє розвиткові благородних почуттів, доброго смаку, правильного розуміння виконуваних музичних творів.

Номер слайду 17

Метод привчання, вправи. Щоб розвинути естетичне ставлення до музики, викликати інтерес до неї, потребу спілкування із звуковими образами, треба навчити школярів активно діяти, уважно слухати, розрізняти і порівнювати характерні особливості звучання, своєрідність ритму, навчити вловлювати нюанси. Ця робота ведеться послідовно — з року в рік, з дня у день. Оволодіння початковими навичками сприймання і виконання збагачує почуття прекрасного, розвиває ініціативу, бажання діяти самостійно. Привчаючи учнів до естетичного сприймання музики, батьки повинні докласти багато повсякденних зусиль, виявити терпеливість і наполегливість. І якщо дитина візьме “свою скрипку” в руки, це означає, що дорослий ввів у світ музики, у світ думок, почуттів, допомагаючи в майбутньому стати доброю і чутливою, творчо активною людиною. Методи музичного виховання передбачають переконання і систематичні вправи в усіх видах діяльності, які допомагають музичному розвиткові і вихованню школярів.

Номер слайду 18

Методи навчання тісно пов’язані з методичними прийомами. Прийом — це частина методу, що виконує допоміжну роль. Прийомів багато, і кожен педагог обирає найефективніші. Прийоми змінюються залежно від віку учнів. У шкільній дидактиці підкреслюється значення методичних прийомів, які сприяють розвиткові самостійної діяльності. Ці прийоми використовуються також і в слуханні музики, коли дорослий викликає учнів на розмову про музику, і вони висловлюють правильні й цікаві зауваження. Самостійність школярів може виявлятися у виконанні завдань, у пошуку способів розв’язання їх. Доцільні прийоми, спрямовані на розвиток слухового самоконтролю, на оцінку якості виконання іншими дітьми. Самостійні дії учнів не виключають показу прийомів виконання. Навіть навчаючи дорослих музики, поряд з поясненнями іноді вдаються і до показу окремих прийомів. Тим більше це необхідно в процесі навчання і виховання учнів середніх класів — допомогти правильно відтворити складну мелодію, порівняти звучання наспівної чи рухливої пісні, показати окремі рухи у танці, характерну особливість у передачі музично-ігрового образу. Принципи, методи, прийоми, завдання, мета складають загальний процес — процес виховання. Дані особливості визначають яким буде музичне виховання, який відбиток воно залишить у свідомості школярів.

Номер слайду 19

В позакласній виховній роботі задовольняються потреби в спілкуванні, відбувається творчий розвиток особистості. На позакласних заходах діти мають більше можливості для самопрояву. Великий практичний досвід у справі художньо-естетичного виховання в процесі позакласної та позашкільної роботи належить А. С. Макаренку.

Номер слайду 20

pptx
Додано
12 травня
Переглядів
100
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку