Жертовний хрест над Крутами стоїть, людською пам’яттю приречений стояти. Холодний вітер з верховіть Цілує хрест, як сина мати. Це поле обробляв сівач, Щоб колосилось буйне жито, Тепер на нім трагедії печать, Це поле рясно кров’ю полите. Тут України юнь свята за Україну полягла в страшну годину, Тут розпинали не Христа, Тут вбили юну Україну. Тут юних 300 полягло За честь. за волю, Україну, Щоб вільно, радісно жилось На цій землі онуку й сину. На грані двох тисячоліть Чорніє Хрест у білім полі, Тут вмита кров’ю наша Воля Для нас усіх хрестом стоїть.
Проголошення суверенної Української Народної Республіки викликало значний міжнародний резонанс. Її визнали в 1918 році - Румунія, Франція, Великобританія, США, Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Японія, Китай, Португалія, Данія, Греція, Норвегія, Ірак, Іспанія, Фінляндія, Польща, Швеція, Швейцарія та інші; у 1919 році - Угорщина, Чехословаччина, Ватикан, Голландія, Італія тощо. Крім Радянської Росії
Січень 1918 року. На Київ просувались більшовицькі орди сумнозвісного царського підполковника Муравйова, якого згодом знищили ті ж більшовики. Київські студенти і гімназисти, прагнучи захистити молоду Україну, що лише ставала на ноги, організували курінь січових стрільців. Це була молодь, яка не мала в душі сумнівів і вагань. Вона не знала різниці між словом і справою. Багато хто втік з дому, щоб уникнути тяжкого прощання з батьками. Більшість ніколи перед тим не тримали рушницю в руках.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА РАДЯНСЬКА РОСІЯ Командувач Аверкій Гончаренко Військові сили близько 300. Загін Вільного Козацтва армії УНР, Помічний студентський курінь, Юнацька школа; 8-10 кулеметів і одна гармата Командувач Михайло Муравйов. Військові сили близько 4000. Загін петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту
27 січня курінь Січових стрільців, що складався із студентів Україн-ського народного університету, студентів Університету святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії, одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача. Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку.
За свідченнями очевидців, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Пипський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами. Кілька понівечених трупів було знайдено й перевезено до Києва. Два дні родичі й батьки розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Юні тіла було понівечено й спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина лише по монограмі на вишиванці.
На початку лютого 1918 року Київ захопили червоногвардійські загони М.Муравйова та червоного козацтва В.Примакова, яке було сформоване з робітників Харкова та Донбасу. У Києві, як перед тим у Полтаві та в інших містах України, розпочався кривавий терор. Лише за 10 днів свого панування у місті більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий курінь і вільне козацтво. Розстріляли й тих, хто не хотів вступати до їхнього війська. Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія.
Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів. У 2006 році за участі президента В.Ющенка на станції Крути відкрито Меморіал пам’яті героїв Крут. Композиційно пам’ятник – це насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено десятиметрову колону, увінчану хрестом. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Ця могила буде живим дзвоном, що промовляє до живих.
В І Ч Н А П А М ’ Я Т Ь Г Е Р О Я М На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів-українців, Славних молодих... На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? Квітне сонце, — грає вітер І Дніпро ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. На Аскольдовій Могилі Поховали їх. П.Тичина «Пам'яті тридцяти»
Любіть Україну, козацькі сини, Вона в нас, як мати, єдина. Любіть Україну, шануйте її, І з вами вона не загине. Любіть Україну, вона в нас одна, Другої нема і не буде. Любіть Україну, як матір, щодня. Тоді вона й вас не забуде. Любіть Україну, як матір свою, Як рідну, кохану дитину. Любіть Україну, благаю, молю, Як першу любов і єдину. Любіть Україну, всім серцем любіть, Священную Русь-Україну Як предки великі її бороніть, Кохайте її до загину. Любіть Україну, як вірні сини, Віддати життя їй готові, Як юні сини, що життя віддали Під Крутами всі, як герої.