Презентація на тему "Богун Іван"

Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі був козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун - безмежної відваги воїн, талановитий полководець,блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці. Зовсім мало збереглося відомостей про той період життя Богуна, який передував 1648 р. - початку великої битви українського народу за своє соціальне і національне визволення.

Іван Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні середини XVII ст., слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, а й за їх межами. Проте, незважаючи на велику популярність, історичні джерела не одинаковою мірою зафіксували різні етапи життя цього славетного козацького ватажка.

Достеменно невідомо, коли і де народився І. Богун. Мало відомостей і про ранній період його життя, хоча деякі українські історики писали, що він вже брав участь у козацьких повстаннях в Україні 1637-1638 рр. Перші ж найвірогідніші дані про ратні справи І. Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова, коли запорозькі та донські козаки протягом 1637-1642 рр. героїчно захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма. І. Богун, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевоз через р. Північний Донець.

Природа щедро наділила Івана Богуна винятковою вродою, статурою, кмітливим розумом та хистом воїна-полководця. Італійський священик Джованні Скарабеллі стверджував, що Іван Богун та Джузеппе Гарібальді — це два найвидатніших лицарі світу!

Навіть польський історик зазначав, що «… з 80-ти діячів часів Хмельницького Іван Богун — найпрекрасніший. Він поєднував у собі розум, незалежність характеру, не заплямував себе жорстокістю, відзначався високою моральністю і вірністю ідеалам…» Для цього козака передусім була ненька Україна!

Протягом 40-х років XVII ст. Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти кримських татар, та обороняв українські землі від набігів останніх.

З початком у 1648 р. Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорозького 1649 р.» він значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, найвірогідніше у 1650 р.», за неабиякі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником, а тому подальша його доля була тісно пов'язана із захистом Вінничини та Брацлавщини від військ Речі Посполитої.

Вже в 1651 р. Богун вів важкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. Саме у боях під Вінницею в березні 1651 р. Богун вперше найбільш масштабно проявив здібності военначальника, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де драгуни потрапили до зарання підготовленої пастки. Тут же Богун проявив значну особисту хоробрість, очолюючи сміливі нічні вилазки з козацького табору.

В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і, після підходу основних сил української армії, змусив коронне військо відступити. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня - 1 травня 1651 р.), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.

Важливою сторінкою з-поміж ратних справ кальницького полковника стала Берестецька битва, в якій І. Богун проявив себе розсудливим полководцем в найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі 30 червня 1651 р. І. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська.

Богуна направляли у найскладніші і найзапекліші бої, і він ловив будь-який шанс здобути перемогу. Це знали козаки, які довірили йому булаву наказного гетьмана під Берестечком. У вирішальний момент битви, коли все, здавалось, було втрачено, Богун вгамовує бунт в оточеному козацькому таборі і починає керувати: «Всі воєдино — гатити греблі через болото!» А в цей час, щоб порятувати козацьке військо, триста звитяжців-козаків залізною стіною стоять проти багатотисячної польської армії. Триста зробили диво! Армія Калиновського отямитись не могла від їхнього небаченого подвигу! А вони, порубані і скривавлені, поступово відступаючи, але не здаючись, забезпечили відступ головних сил! Ці легендарні триста і полковник Іван Богун, який зумів вивести із пекла своє військо, вразили весь світ.

Іван Богун виводить козаків з оточення під Берестечком у 1651 році.

У 1653 р. І. Богун знову опинився у вирі бойових дій. Вже в березні 1653 р. його загони виступили проти армії С.Чарнецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України. Зайнявши оборону в Монастирищі, Богун тривалий час відбивав атаки значно переважаючих сил коронної армії та робив дошкульні вилазки з міста. Так і не досягши успіху, війська С. Чарнецького, який під Монастирищем сам зазнав поранення, змушені були відступити. Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищему 1653 (Микола Самокиш).

1653 р. І. Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Т. Хмельницького (5.11.1653) І. Богун повернувся з військом в Україну.

В кінці 1653 та протягом 1654-1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині. Значний військовий талант та численні перемоги створили Богунові ім'я непереможного полководця, що навіювало страх на ворогів.

В грудні 1656 р. І. Богун в якості одного із керівників козацького корпусу під командою наказного гетьмана А. Ждановича вирушив у похід проти військ Речі Посполитої. Українські війська разом із союзними арміями Семиграддя та Швеції протягом першої половини 1657 р. пройшли Західною Україною та Польщею, здобувши при цьому Краків, Брест та Варшаву. Хоча в кінцевому рахунку й змушені були відступити в Україну влітку 1657р.

Характеризуючи політичну діяльність полковника Війська Запорозького І. Богуна, відзначимо, що він палко любив свою Україну й досить боляче реагував на кроки українських гетьманів, що могли ущемляти права останньої або козацькі вольності. Тому І. Богун в політичному спектрі Української козацької держави займав місце постійного опозиціонера.

Він досить рішуче виступив проти укладення Б. Хмельницьким Білоцерківського договору (28.10.1651), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 р. І. Богун був у числі противників курсу Б. Хмельницького на союз із Москвою і, так і не склавши присяги російському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію.

Після смерті Б.Хмельницького (27.7.1657) І. Богун підтримував курс І. Виговського та Ю. Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів - на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Зокрема, Богун відмовився підписувати укладений І. Виговським Гадяцький договір (6.9.1658). А в 1660 р. Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Ю.Хмельницьким.

У 1662 р. кальницький полковник І. Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборга. Хоча вже 1663 р. Ян Казимир його звільнив в обмін на участь в поході на Лівобережну Україну. Проте незважаючи на це, згодом І. Богун був звинувачений у зносинах з російською стороною та урядом І. Брюховецького і був по-зрадницькому вбитий поблизу Новгорода-Сіверського 17 лютого 1664 р.

Івана Богуна розстріляли. Але слава його жива! Дарма, що століттями державні мужі недооцінювали козацького полковника, дарма, що досі йому ніде не спорудили пам’ятника, дарма, що у фільмі «Вогнем і мечем» спотворено його образ. Іван Богун вищий від цього всього! За ним правда, ім’я його навічно в пам’яті народній, і немає такої сили, яка зможе заперечити цю правду!

Художній фільм «Вогнем і мечем»

Художній фільм «Вогнем і мечем»

Художній фільм «Гетьман»

Київський військовий ліцей імені Івана Богуна Сьогодні ім'я І. Богуна з гордістю носить Київський військовий ліцей, а патріотизм полковника Богуна, який віддав своє життя справі визволення свого народу, надихає сучасних військових на сумлінне виконання обов'язків по захисту Батьківщини.

Бюст Івана Богуна, встановлений в вестибюлі Військового ліцею у Києві (бульвар Лесі Українки, 25)

Пам'ятна монета «Іван Богун» номіналом 10 гривеньвипущена в обіг 6 вересня2007 року. Реверс.

В багатьох містах України є вулиці, названі на честь Івана Богуна. Зокрема: • Богунська вулиця у Києві. • Богунський провулок у Києві. • вулиця Івана Богуна у Львові. • вулиця Івана Богуна у Вінниці. • вулиця Івана Богуна у Дубно. • вулиця Івана Богуна у Хмельницькому. • вулиця Івана Богуна у Бердянську. • вулиця Богуна у Сумах. • вулиця Богуна у Жовтих Водах. • вулиця Івана Богуна у Нікополі. • вулиця Івана Богуна у Горохові

Памятники Івану Богуну знаходяться у: • м. Вінниці (вул. Козицького, р-н Кумбари) • м. Жовті Води (Парк Слави) • м. Боярка (вул. Хрещатик, на території військового ліцею ім. І. Богуна) • м. Чигирин (Богданова гора) Пам'ятник Івану Богуну у Вінниці.

Пам’ятний знак в місті Липовець

Пам'ятник загиблим козакам та селянам-повстанцям». А. В. Кущ. НІМЗ «Поле Берестецької битви»

Пам’ятник 360-річчю Батозької битви

Серебряков О.В. Богун. Все починається

Ім'я відважного полководця отримували різні збройні формування: • 1-й Богунський полк РСЧА • В Українській Повстанській Армії був Загін імені Богуна та Військовий округ «Богун» • На честь Івана Богуна було названо десантний корабель Військово-Морських Сил України.

Ілюстрації з книги Якова Качури «Іван Богун»

Роботи Михайла Горлового Іван Богун (бронза)

Роботи Михайла Горлового Іван Богун (бронза)

Скульптор Анатолій Кущ

Іван Богун. Горбенко Віталій.

Картина Л. Гринюка Полковник Іван Богун Іван Богун — полковник Вінницький (Микола Бондар). Sasha Mikhalenko. Іван Богун.

Іван Богун - Ткаченко Петро

Сувенірна продукція із зображенням Івана Богуна

Ім'я Івана Богуна - цього видатного полководця та політичного діяча України середини XVII ст. навіки залишилося в пам'яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи. Як говорилося сучасниками великого полковника в одній з них: «А кобзарі грали, в струни дотикали та Богдана з Богуном піснями вихваляли!»

Пошли нам, Боже, нині Богунів, Щоб вберегли омріяну Державу, Щоб виростили лицарських синів, Щоб воскресили розіп’яту славу. Пошли Нечаїв через триста літ, Які б за волю стали до загину, Щоб мужністю знов потрясали світ, Щоб над усе любили Україну! Пошли нам, Боже, вірних Богунів Козацької душі, снаги і вроди, Щоб в них була опора наших днів, А стрій козацький не лишень для моди… Іван Богун. М. Добронравов. 1952 р.