Ц кав факти про Османську мпер ю 

 Османська Імпер я – могутня держава, що снувала на

пол тичн й карт св ту понад ш сть стол ть. На початку 20-го стол ття

Імпер я була реорган зована, нин вона в дома нам, як

Туреччина. Але довг стол ття стор ї не пройшли даремно,

зробивши Туреччину країною з

найб льшою к льк стю сторичних

пам’яток у св т . Не дивно, що м льйони людей щороку

приїжджають сюди не т льки за

пляжним в дпочинком, але  для того, щоб ознайомитися з спадщиною Османської Імпер ї. 

 Велика Османська мпер я була заснована в 1299 роц на землях

Малої Аз ї вих дцем з

середньов чного племен Огуз

Османом I. Про снувала ця мпер я аж до 1923 року.

Всього мпер єю Осман в правили 36 султан в, але оск льки деяк з них, як-от Мурат II, Мехмет II та Мустафа I правили по два терм ни, загальна к льк сть султан в зросла до 39. П д час своєї влади, Османська мпер я охоплювала Анатол ю, Близький Сх д, частину П вн чної

Африки та П вденно-Сх дну Європу.

1. Османська мпер я була одн єю з найб льших

мпер й св ту,

про снувала 406 рок в ( 1492-1898).

Для того, щоб

уникнути подальшої ворожнеч м ж с м’ями, в Османськ й Імпер ї (1299-1923) тривалий час султанам було дозволено вбивати своїх брат в.

  П д час розкв ту Османської мпер ї, в неї входили Люксембург, Н дерланди, Бельг я, значна частина Італ ї, земл в Н меччин та Франц ї, колон ї в Африц , Аз ї Океан ї, а також велик територ ї в П вн чн й П вденн й Америц .

 Османська мпер я зберегла свою гегемон ю в Америц до 19 стол ття.

  Столиця Османської мпер ї зм нювалася не раз :

Толедо (1492-1561) Мадрид (1561-1601)

Вальядол д (16011606) Мадрид (1606-1898)

6.Грошовими одиницями Османської мпер ї були – реал (використовувався з 14 до 17 стол ття ) песета (з 1869 до 2002 року).

Прапор  герб

Османської Імпер ї.

7.Поряд з кр посним правом снувало справжнє рабство: раби використовувались переважно як домашня прислуга, рабин — як наложниц в гарем .

8.               В Османськ й Імпер ї вс немусульмани платили додатков податки грошима або д тьми, як в ддавалися на навчання людям султана, щоб в майбутньому поповнити ряди його особистої гвард ї.

Мусульманин, який перейшов в ншу в ру, в Османськ й Імпер ї карався смертною карою. Посл довники ж нших рел г й могли легко прийняти слам, це нав ть заохочувалося султаном.

9.               Найдовшим правителем був Канун Султан Сулейман, його правл ння тривало 45 рок в, 11 м сяц в  7 дн в. Найшвидшим правителем виявився Мурат V, який впорався з своїми обов’язками всього за 93 дн .

Перш 10 султан в мпер ї починаючи з Османа Газ  до Канун особисто брали участь у вс х в йнах як головнокомандувач арм ї. Цю в йськову традиц ю першим порушив Сел м II (в н же Сар Сел м). П сля нього особисту участь у в йнах брали лише п’ять султан в, це Мехмед III, Осман II, Мурат IV, Мехмед IV  Мустафа II. Решта 20 султан в, як то кажуть, пороху не нюхали.

11.          Османська арх тектура — арх тектура

Османської мпер ї, яка виникла в Бурс  в

Ед рне в XV–XVI ст.. В арх тектур Османської мпер ї простежується вплив арх тектури Сельджук в, а також в рменської, ранської, в зант йської арх тектури. П сля завоювання Константинополя турками пом тно вплив мамлюкської арх тектурної традиц ї. Протягом майже 400 рок в в зант йськ церкви  собори служили зразками для османських мечетей. Османи досягли високого р вня арх тектури. Освоєна ними техн ка створення величезного внутр шнього простору за допомогою склеп нь, купол в, нап вкупол в  колон, дозволила створити естетичний  елегантно витончений стиль в сламськ й арх тектур . І донин можна знайти об'єкти в стил Османської арх тектури на колишн х територ ях мпер ї.

12.          У 16-17 стол ттях Османська Імпер я прославилася своїми тюльпанами, як активно культивувалися в цих краях зв дси поширювалися по нших країнах.