Ц кав факти про Османську мпер ю
Османська Імпер я – могутня держава, що снувала на
пол тичн й карт св ту понад ш сть стол ть. На початку 20-го стол ття
Імпер я була реорган зована, нин вона в дома нам, як
Туреччина. Але довг стол ття стор ї не пройшли даремно,
зробивши Туреччину країною з
найб льшою к льк стю сторичних
пам’яток у св т . Не дивно, що м льйони людей щороку
приїжджають сюди не т льки за
пляжним в дпочинком, але для того, щоб ознайомитися з спадщиною Османської Імпер ї.
Велика Османська мпер я була заснована в 1299 роц на землях
Малої Аз ї вих дцем з
середньов чного племен Огуз
Османом I. Про снувала ця мпер я аж до 1923 року.
Всього мпер єю Осман в правили 36 султан в, але оск льки деяк з них, як-от Мурат II, Мехмет II та Мустафа I правили по два терм ни, загальн
а к льк сть султан в зросла до 39. П д час своєї влади, Османська мпер я охоплювала Анатол ю, Близький Сх д, частину П вн чної
Африки та П вденно-Сх дну Європу.
1. Османська мпер я була одн єю з найб льших
мпер й св ту,
про снувала 406 рок в ( 1492-1898).
Для того, щоб
уникнути подальшої ворожнеч м ж с м’ями, в Османськ й Імпер ї (1299-1923) тривалий час султа
нам було дозволено вбивати своїх брат в.
П д час розкв ту Османської мпер ї, в неї входили Люксембург, Н дерланди, Бельг я, значна частина Італ ї, земл в Н меччин та Франц ї, коло
н ї в Африц , Аз ї Океан ї, а також велик територ ї в П вн чн й П вденн й Америц .
Османська мпер я зберегла свою гегемон ю в Америц до 19 стол ття.
Столиця Османської мпер ї зм нювалася не раз :
Толедо (1492-1561) Мадрид (1561-1601)
6.Грошовими одиницями Османської мпер ї були – реал (використовувався з 14 до 17 стол ття ) песе
та (з 1869 до 2002 року).
Прапор герб
Османської Імпер ї.
7.Поряд з кр посним правом снувало справжнє рабство: раби використовувались переважно як дома
шня прислуга, рабин — як наложниц в гарем .
8. В Османськ й Імпер ї вс немусульмани платили додатков податки грошима або д тьми, як в ддавалися на навчання людям султана, щоб в майбутньому поповнити ряди його особистої гвард ї.
Мусульманин, який перейшов в ншу в ру, в Османськ й Імпер ї карався смертною карою. Посл довники ж нших рел г й могли легко прийняти слам, це нав ть заохочувалося султаном.
9. Найдовшим правителем був Канун Султан Сулейман, його правл ння тривало 45 рок в, 11 м сяц в 7 дн в. Найшвидшим правителем виявився Мурат V, який впорався з своїми обов’язками всього за 93 дн .
Перш 10 султан в мпер ї починаючи з Османа Газ до Канун особисто брали участь у вс х в йнах як головнок
омандувач арм ї. Цю в йськову традиц ю першим порушив Сел м II (в н же Сар Сел м). П сля нього особисту участь у в йнах брали лише п’ять султан в, це Мехмед III, Осман II, Мурат IV, Мехмед IV Мустафа II. Решта 20 султан в, як то кажуть, пороху не нюхали.
![]() |
11. Османська арх тектура — арх тектура
Османської мпер ї, яка виникла в Бурс в
Ед рне в XV–XVI ст.. В арх тектур Османської мпер ї простежується вплив арх тектури Сельджук в, а також в рменської, ранської, в зант йської арх тектури. П сля завоювання Константинополя турками пом тно вплив мамлюкської арх тектурної традиц ї. Протягом майже 400 рок в в зант йськ церкви собори служили зразками для османських мечетей. Османи досягли високого р вня арх тектури. Освоєна ними техн ка створення величезного внутр шнього простору за допомогою склеп нь, купол в, нап вкупол в колон, дозволила створити естетичний елегантно витончений стиль в сламськ й арх тектур . І донин можна знайти об'єкти в стил Османської арх тектури на колишн х територ ях мпер ї.
12. У 16-17 стол ттях Османська Імпер я прославилася своїми тюльпанами, як активно культивувалися в цих краях зв дси поширювалися по нших країнах.