Державний лад – устрій країни, що відображається в характері взаємин між людьми, між суспільством і державою в процесі управління(політичний режим), у способах організації вищих органів державної влади (форма правління), і в адміністративно-територіальному розподілі держави (форма територіального устрою)2
Дуаліст́ична монархія — форма державного правління, за якої поряд з монархом функціонують парламент і уряд. Глава держави особисто формує уряд, який відповідальний не перед парламентом, а перед монархом. Монарх має право вето на закони, які приймає парламент. Приклади: Кувейт, Йорданія11
Юридичними властивостями республіки є:обмеження влади глави держави, законодавчих і виконавчих державних органів конкретним строком;виборність вищих органів державної влади;відповідальність глави держави у випадках, які передбачено законом;загальнообов’язковість рішень законодавчої влади для всіх інших державних органів;13
Форма територіального устрою - елемент форми держави, що відображає адміністративно-територіальну організацію державної влади та порядок взаємодії між центральними й місцевими органами влади. Цей елемент форми держави характеризує:• принципи поділу території держави на складові частини;• можливість врахування інтересів національних меншин шляхом надання територіальної автономії;• відносини між різними рівнями владних органів.19
Ознаками унітарної держави є:• єдина система державних органів;• єдине громадянство;• єдина конституція і система законодавства;Унітарна держава — це єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, підпорядкованих центральним органам влади, які не мають ознак суверенітету.не входять державні утворення з ознаками державної незалежності (суверенітету);• адміністративно-територіальні одиниці не мають права виходу зі складу унітарної держави;• у міжнародних відносинах є самостійним єдиним повноправним суб’єктом..21
Ознаками федерації є:• оформлюється шляхом укладення договору;• є союзною державою;• наявність єдиної конституції й законодавства федерації і конституцій та законодавства кожного із суб’єктів;• існування громадянства федерації та громадянства кожного суб’єкта;• наявність центральних органів влади та органів влади суб’єктів;• двопалатний федеральний парламент, у якому одна палата представляє суб’єктів федерації;• єдині збройні сили;• єдина грошова та податкова система;• у міжнародних відносинах може брати участь як федерація, так і кожен її суб’єкт;• кожен із суб’єктів має право виходу зі складу федерації (сецесія).24
25 Конфедерація (союз держав) (лат. confederation — союз, об’єднання) — тимчасовий юридичний союз незалежних держав, створений для досягнення певної мети чи інтересів. Зараз не існує, хоча федеративна юридично і фактично Швейцарія має назву конфедерації. Остання федерація Сенегамбія (Сенегал і Гамбія) розпалася у 1989 році.
Ознаки конфедерації:• відсутність єдиних законодавчих органів;• відсутність єдиного законодавства, єдиної конституції, громадянства, податкової, грошової систем, армії;• рішення загальноконфедеральних органів не є обов’язковими;• право виходу із союзу кожного суб’єкта;• має нестійкий тимчасовий характер;• тимчасово можуть встановлюватися чи утворюватися об’єднана армія, грошова одиниця, єдині кордони тощо.26
Імперія — складна держава, створена шляхом завоювання однієї держави іншою, де є поділ на головну державу метрополію та залежні від неї колонії. Метрополія — держава, що володіє захопленими нею колоніями. Колонія — країна чи територія, яка позбавлена самостійності і перебуває під владою іноземної держави. Приклади: (Римська імперія, Османська імперія, Російська імперія, Авcтро-Угорська імперія, Британська імперія. Зараз у світі імперій не існує (формально у Японії є імператор, визнаний символом Японської держави і єдності японської нації, але Японія не володіє колоніями.27
Країни, за формою територіального устрою. Унітарна: Україна, Латвія, Литва, Італія, Іспанія, Єгипет, Колумбія, Молдова, Нідерланди. Федерація: Німмеччина, Боснія і Герцеговина, Швейцарія, Бельгія, Австрія, Пакистан, Індія, США, Аргентина. Конфедерація: На сьогодні конфедерацій не існує. Проте раніше ними були: США, Швейцарія, Югославія28
На характер режиму впливають фактори:• способи та порядок формування органів державної влади;• компетенція органів влади та характер взаємовідносин;• ступінь гарантованості прав і свобод громадян;• роль права у житті суспільства та вирішенні державних справ;• місце і роль силових структур (армії, поліції, розвідки, служби безпеки) у державному механізмі;• ступінь реальної участі громадян та об’єднань громадян у суспільно-політичному житті держави та в управлінні державою;• способи розв’язання соціальних та політичних конфліктів.31
Ознаками демократичного політичного режиму є:• джерело влади — народ (обирає владу, наділяє повноваженнями приймати законопроекти, здійснювати виконавчо-розпорядчу діяльність для виконання функцій держави від його імені);• політична влада має легітимний (законний) характер і здійснює свої повноваження на основі законів;• розподіл влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову;• наявність права народу впливати на політичні рішення (вираження своїх думок у ЗМІ, демонстрації, лобіювання, участь у передвиборчих кампаніях тощо);• перевага більшості над меншістю при прийнятті рішень, визнанні думки меншості (опозиції, меншин тощо);34
• політичний плюралізм (наявність багатопартійної системи, конкуренція політичних партій, політична опозиція у парламенті тощо);• наявність і рівноправність різних форм власності;• високий ступінь реалізації прав і свобод людини (норми, правила та принципи взаємовідносин держави та громадян). Ознаки недемократичного (антидемократичного) політичного режиму протилежні демократичному.35
Ознаки:• влада належить невеликій кількості осіб (військова хунта, олігархічна група, тиран, монарх тощо);• необмеженість влади та непідконтрольність• опора на силу (наявність збройних формувань, здатних у будь-який момент придушити виступи);• монополізація влади та політики • відсутність тотального контролю над суспільством, практичне невтручання в економіку• політична еліта формується шляхом призначення зверху (за принципами родинних зв’язків, товариських стосунків, поділу поглядів, а не на конкурентній основі).37
Тоталітарний політичний режим (тоталітаризм — лат. totalis — весь, цілий, повний) — один із видів політичних режимів, який характеризується повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства, заснований на методах ідеологічного, фізичного та психічного примусу (сталінізм в СРСР, маоїзм у Китаї).38
Суттєвими ознаками тоталітаризму є:• панування загальної державної ідеології;• монополія держави на засоби масової інформації;• монополія держави на всі види зброї;• надмірно централізований контроль над економікою;• наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер (обдарований);• особлива система контролю та насилля (спеціальні суди, концентраційні табори, репресії);• відсутність місцевого управління (самоврядування);• поділ прав громадян залежно від становища в суспільстві;• позбавлення прав і свобод;• тотальний нагляд за людиною від народження до смерті.39