Презентація на тему ,, Дмитро Байда-Вишневецький,,

Дмитро Байда-Вишневецький

Дмитро«Байда» Іванович Вишневе́цький — українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів, козацький ватажок, гетьман. Урядник Королівства Польського Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем’янецького повіту. Збудований ним замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорізької Січі.

Також Документи свідчать: князь мав у власності маєтки у селах Кушлин , Підгайці, Окнин, Тараж, Комарин, Крут нів,Лопушне також Олексинці, Бобрівці. М. С. Грушевський з'ясував загальний розмір маєтків Вишневецького — 250 тисяч моргів землі (142 000 га).

Перші походи Починав діяти, набиратись досвіду в складі формувань під проводом Бернарда Претвича; очолював окремий відділ. Наприкінці 40-х років(з 1551-го) король Сиґізмунд II Авґуст призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкас та Канева. Від цього часу оборона від татарських набігів стала його офіційним обов'язком. Осередком планів та амбіцій Дмитра стала закладена на пониззі Дніпра фортеця. Польські джерела стверджують, що після князя Федора Санґушка був старостою брацлавським, вінницьким.

Прообраз майбутньої Січі Незважаючи на попередження Сиґизмунда II, Дмитро Вишневецький 1553 року власним коштом розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки; фортеця мала стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Мала Хортиця за результатами археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990-2000-х рр. ототожнюється з островом Байда, розташованим на захід від острову Хортиця.

Хортинський замок

Хортицький замок — укріплення збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку Січ, втім більшість вітчизняних істориків відкидають подібне не підтверджене джерелами трактування. В будь якому випадку, невважаючи на короткий час свого існування, Хортицький замок відіграв помітну роль в розвитку українського козацтва.

Перебування в Османській імперії Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом відправився до Стамбула, де служив султанові СулеймануI півроку. Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої підтримки від уряду, намагався справити на нього відповідне враження, або прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. Інша версія — визволення з полону родичів загиблого Федька Вишневецького. Ймовірно, безпечному перебуванню в Стамбулі сприяла дружина султана Роксолана.Вплив на уряд Великого князівства він справив — двірські кола були стривожені, боялися, що Вишневецький наведе османів на Україну. Після повернення з Османської імперії на початку 1554 року Вишневецький в товаристві свого давнього товариша в сутичках проти орди руського воєводи Миколи Сенявського, який взяв на себе місію виправдовувати «Байду» перед королем та сеймом, вирушив до Варшави; пояснення стосовно перебування в Порті були прийняті. Одержав формальне доручення тримати оборону проти татар у закладеній ним фортеці. Надалі міг розраховувати лише на власні сили. Будівництво Хортицької фортеці він довершив, мобілізувавши козаків, селян Канівського та Черкаського староств.

Цікаві факти У місті Черкаси через центральну площу проходить вулиця Дмитра Вишневецького-Байди, котра веде до колишнього Черкаського замку, резиденції старости Черкаського князя Д. Вишневецького. Пам'ятники Вишневецькому є в Запоріжжі на острові Хортиця та в Жовтневому районі міста. Дмитру Вишневецькому встановлено барельєф на будинку Черкаського музичного училища.

Похід у Молдовське князівство. Зрада і загибель Повернувся з 300-ми козаків-запорожців, 150-ма козаками отамана Водоп'яна. В грудні 1562 року у супроводі сєрадзького воєводи Ласького Альбрехта, негідного другого чоловіка нещасливої Беати Косьцєлєцької-Острозької-Ласької, матері княжни Гальшки Острозької, прибув на Сейм. А. Ласький не пробачив молдовському господарю Я. В. Геракліду те, що він відібрав у першого надану йому раніше Хотинську фортецю з навколишніми поселеннями. Не маючи достатньої військової сили, через коменданта Хотинської фортеці Яна (Івана) Пясецького (родича Байди) вирішив залучити до акції Д. Вишневецького, 1563 року підбив його до походу у Молдовське князівство, де він претендував на престол. 1563 року в Молдовському князівстві піднявся боярський заколот проти тодішнього непопулярного господаря — узурпатора, міжнародного авантюриста Якова Василакі Геракліда, або Деспота. Я. В. Гераклід був скинутий, його місце зайняв керівник заколоту боярин Штефан Томжа ..

Деспот запропонував королю стати сюзереном, захистити Сучаву від ймовірного нападу. Король запевнив, що ніхто з його підданих не порушить спокою, у разі небезпеки прийде на допомогу кам'янецький каштелян Єжи (Юрій) Язловецький. Після зростання кількості потенційних учасників походу Деспот звернувся до короля Польщі, який надіслав лист-відповідь, який Деспот не отримав. Д. Вишневецький, Я. (І). П'ясецький, на чолі 5-тисячного загону стали на березі Дністра, чекали підходу А. Ласького з військом. Частина боярства, невдоволена Деспотом, очолювана Штефаном Томжею (теж претендентом на трон, якого вже обрали господарем), підняла повстання, запросила Д. Вишневецького до себе на володіння (господарство), обрання Ш. Томші називали тимчасовим.

Д. Вишневецький охоче погодився, хоча був на той час хворим, слабким, швидко вибрався у похід з невеликими силами, його загін складався тільки з 500 воїнів, про пастку не підозрювали. Бояри, що його запросили, не дали йому достатньої підтримки, козаки були розгромлені. Частина їх, сам Д. Вишневецький також, зокрема, Іван Сенютапотрапили у полон; Ш. Томжа відправив усіх полонених до Стамбула. За наказом султана Селіма II — сина Сулеймана I Пишного та Роксолани — Д. Вишневецького та двох його товаришів, було скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.