Презентація"Громадівський рух "

Тема:Відродження громадівського руху в 70–90-х роках ХІХ ст.

Мета уроку Проаналізувати основні складові суспільно – політичного руху в 70 – 90 – их рр. XIX ст. в Україні на прикладі видатних діячів суспільно – політичного життя України другої половини XIX ст. , показати роль особи в історії; дослідити вплив Емського указу на розвиток культури, формувати вміння аналізувати розвиток українського національного руху; складати історичні портрети; розвивати вміння працювати і виступати з повідомленнями; виховувати шанобливе ставлення до діячів українського національного руху.

Епіграф уроку «Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України і її народу… Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною».

Кошик знань Громада це - … Москвофіли– це … Хлопомани – це … Народовці – це … 1859 р. – це … «Основа» - це … Валуєвський циркуляр – це …

Адаптивно –перетворювальний та оцінно-змістовий Завдання переглянути відео та виправити помилки в тексті на основі відео. Відгадати картинки.

Суспільно-політичний рух в Україні в 50-х-60-х рр. ХІХ ст. (укр.) Історія Україн.mp4

Відгадай особистість 1.Люблю історію я. Все своє життя цій науці присвятив, вивчав і збирав матеріали про часи козацькі в Україні, гайдамацькі події, історію міст і міського населення, писав і про Київ, його долю і значення. Якось задумався над питанням, скільки ж я праць з історії, археології та етнографії України написав. Як виявилося, понад 300. Я створив київську школу істориків, а вже мої учні: Дмитро Багалій, Михайло Грушевський заклали підвалини сучасної історичної науки. Пропоную вам прочитати мою статтю «Моя сповідь», де я обґрунтував ідеологію хлопоманів. 2.Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мене інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби. Моя сестра Оля (письменниця Олена Пчілка) та племінниця Леся дивувалися, скільки я перечитав книжок різних авторів. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Згадую з любов'ю роки навчання в цьому вузі. Утиски проти відроджуваних проявів української культури змусили мене виїхати за кордон. Мені вдалося у Женеві створити громадсько – політичний збірник «Громада» та дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу. Мене запросили викладати до Софіївського університету (Болгарія). Ніколи не переставав думати про мою Батьківщину.

План 1.Відродження громадівського руху у 70-90-р.р.ХІХ ст.Південно-Західне відділення географічного товариства,»Київський телеграф». 2.Емський указ 1876 р. 3.«Братство тарасівців» 4. Рух народників в Україні.  

 • Відродження громадівського руху в Україні Початок 70-х років — «Стара громада» в Києві. Також відроджують-ся громади в Чернігові, Полтаві та інших містах Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні Продовжили культурно-просвітницьку діяльність

До «Старої громади» входили: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський,Олександр Русов та ін.

Київська громада

Південно-Західній Відділ Імператорського Російського Географічного Товариства  (Юго-Западный Отдел Императорского Русского Географического Общества в Киеве), фактично самостійне наук. т-во, створене у Києві 13.2.1873 для вивчення географії, етнографії, економіки і статистики України. Основоположниками Т-ва були здебільша чл. київ. Старої Громади, між ими В. Антонович, В. Беренштам, Ф. Вовк, М. Драгоманов, П. Житецький, О. Лашкевич,М. Лисенко, О. Русов. Першим гол. був Г. Ґалаґан, діловим керівником П. Чубинський. Відділ видав 2 томи «Записок» (1874-75), в яких було вміщено праці О. Клосовського, В. Антоновича, О. Русова, М. Яснопольського, П. Чубинського, О. Роговича, Ф. Вовка, М. Лисенка, М .Драгоманова, М. Левченка й ін. Окремими додатками у «Записках» були опубліковані думи й пісні бандуриста О. Вересая, бібліографічний показник праць, присвячених природі Київ. навчальної округи (О. Роговича), матеріяли Г. Купчанка про Буковину, зб. пісень тощо. Заходами Т-ва були видані зб. чумацьких пісень І. Рудченка (1874), іст. пісень В. Антоновича і М. Драгоманова (1874-75) і підготовано вид. укр. нар. переказів й оп. М. Драгоманова (1876) та З тт. творів М. Максимовича (1876–80). У березні 1874 р. Т-во провело перепис населення Києва, результати й аналіза якого були опубліковані 1875 р. У серпні 1874 р. з ініціятиви Т-ва відбувся Третій Археологічний З'їзд у Києві, а в березні 1875 р. Т-во взяло участь у геогр. конґресі та виставці в Парижі. Бл. 1874 р. проти керівництва Т-ва почалося цькування рос. кіл й обвинувачення його в «українофільстві» та «неблагонадійності». Після вибору (у травні 1875) В. Антоновича на гол. і П. Чубинського на його. заступника ці переслідування посилилися, і Т-во мусіло обмежити свою діяльність. Застосувавши постанови Емського указу, рос. уряд у червні 1876 р. ліквідував Т-во і наказав П. Чубинському виїхати з Києва. Г. Ґалаґан

Михайло Драгоманов Відомий український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, суспільно-політичний діяч, написав понад 2 тисяч творів;закінчив Київський університет, був доцентом, входив до Київської громади;у результаті репресій звільнений з університету, емігрував за кордон.

Михайло Драгоманов заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав перший український політичний журнал «Громада»;разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток»; проповідував перебудову Росії на принципах федерації, закликав вести боротьбу за автономію України у складі Росії, працював професором у Софіївському університеті. Помер в Болгарії у віці 54 років.

Відповіддю самодержавства на пожвавлення громадівського руху став Емський указ 1876 року«Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі. 2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити

Робота з документом Емський указ 1876 року. «Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.   2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкування історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні. 3. Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот. 4. Припинити видання газети «Київський телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головному управлінню до належного виконання…» Завдання 1. Чим була викликана поява Емського указу Олександра ІІ? 2. Яку мету він переслідував? 3. Порівняйте указ 1876 року з циркуляром 1863 року і зробіть висновки.

«Братство тарасівців» Виникає 1892 року в Харкові. Також утворилися організації у Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі, Херсоні. Прийняли програму «Кредо молодих українців», в якій прозвучала вимога повної політичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель. Займалися культурно-просвітницькою діяльністю: організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів, написання праць. Присягнули на могилі Шевченка поширювати його ідеї серед молоді

Положення та ідеологічні основи: Серед основних положень були такі: — українці є окрема нація; — як кожна нація, українці потребують національної волі для "праці і поступу"; — повна автономія України (на той час на це гасло не відважувався ніхто); — єдність українського народу (це гасло стало зародком майбутньої концепції соборності української держави); — негативне ставлення до українофільства (культурництва), але при цьому визнали його користь для національного руху; — радикалізм і екстремізм щодо "відступників"; — необхідність українських шкіл; — вживання української мови та ін.

Входили: Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа та ін.

Гуртки студентської молоді «Загальноукраїнська безпартійна організація» — утворена 1898 року в Києві. Ініціатор створення — Володимир Антонович Відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу

Соціалізм — суспільство, в якому всі люди рівні у своїх правах, в якому немає приватної власності та експлуатації, реалізується принцип «Від кожного — за здібностями, кожному — по праці».

«Ходіння в народ» Мета: зблизитися з народом, розгорнути пропаганду революційних ідей, підняти селянство на боротьбу. Цей рух охопив Поділля, Чернігівщину, Київщину, Харківщину. •

Народники виїжджали на села, селилися там під виглядом вчителів, лікарів, писарів і т. д., навчали людей грамоти, вели пропаганду.

Гуртки «чайковців» у Києві, Одесі. «Київська комуна» у Києві. Народницькі гуртки у Харкові і Чернігові Вели пропаганду серед робітників, готували їх до боротьби, потім розпочинають «ходіння в народ». Входили: Віра Засулич, Яків Стефанович та ін. Гуртки народників в Україні

Віра Засулич Яків Стефанович

Доля народницьких організацій в Росії

1881 рік — вбивство російського царя;

Микола Кибальчич Андрій Желябов

Масові репресії, розгром народницьких організацій

Закріплення 1) Закінчить речення: «У 1873 р. «Старою громадою» було засноване українське наукове товариство під назвою … . Члени товариства працювали над вивченням … .». 2) «Київський Телеграф» - це ? 3) Коли був виданий Емський указ? У чому його суть? 4) Порівняйте Валуєвський циркуляр та Емський указ. Що в них спільного? Яка основна мета обох документів? 5) Хто і коли організував «Братство Тарасівців»? Яку основну мету воно переслідувало? 6) Вставте пропущені слова: «Організація …. ставила за мету – боротьбу за самостійність України, а організація …. – об’єднання всіх національних сил»: а) «Братство Тарасівців», б) «Загальна українська безпартійна демократична організація».

Встановіть відповідність Соціалізм А. Указ Олександра ІІ, спрямований на придушення української культури, який забороняв ввозити на територію Російської імперії з – за кордону українські книги, видавати українською мовою оригінальні твори і роботи переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави і публічні читання. Емський указ Б. спроба селянського повстання, підготовленого гуртком революціонерів – народників «Таємна дружина» під проводом Я. Стефановича. «Чигиринська змова» В. програма і рух, метою якого була просвітницька робота серед селян, а згодом і робітників та поширення революційної антисамодержавної свідомості. Народники Г. таємна організація «свідомих українців», які проголосили своєю метою здобуття Україною незалежності. Братство тарасівців Д. суспільство, в якому всі люди рівні у своїх правах, де не має приватної власності та експлуатації, реалізується принцип «Від кожного – по здібностях, кожному – по праці». Е. створили революційну організацію «Земля і воля». Своїм головним завданням вони вважали підготовку селянського повстання, визнавали можливість особливого, некапіталістичного соціально – економічного розвитку Росії, основою якого мала стати сільська община.

Домашнє завдання §28 с.188-192; Уявіть себе молодим співробітником газети «Київський телеграф» 1875 – 1876 рр. Складіть розповідь про газету або напишіть до неї статтю.