Урок на тему: "Наш край в кінці ХІХ - на початку ХХ століття"

Історія України

9 клас

Тема. Наш край в другій половині XIX - на початку ХХ століть.

Мета уроку:

Після цього уроку учень/учениця мають:

знати: історію рідного краю цього періоду, соціально-економічний розвиток Буковини в другій половині XIX століття на початку ХХ століття та суспільно-політичний рух у краї на початку ХХ століття.

розуміти: особливості розвитку краю в кінці ХІХ на початку ХХ століття, тенденції соціально-економічного і політичного життя.

 уміти: встановити хронологічність і синхронність подій, виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України, скласти характеристику історичних діячів цього періоду.

Тип уроку:  комбінований

Обладнання: історичні документи, проектор для презентації, ноутбук, презентація з теми, робочий зошит.

                                                                                    Забудеш рідний край -

                                                                                       твоє всохне коріння.
                                                                                                                                               П.Тичина

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Ознайомити учнів із порядком роботи, повідомити тему та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 

Бесіда  

- Пригадайте особливості економічного розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії наприкінці ХІХ століття?                                                                                                                                 - Які галузі промисловості були розвинуті в Україні в другій половині XIX століття на початку ХХ століття?

- Подумайте, як впливає економіка на політику та як політика визначає економіку, наведіть приклади.

- Що ви пам’ятаєте про суспільно-політичні рухи в Україні в кінці ХІХ на початку ХХ століття?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблема уроку.

Зверніть увагу на епіграф уроку: чому П.Тичина стверджує, що якщо забудеш історію рідного краю, то всохне коріння, що мається на увазі?

Я вам пропоную сьогодні на уроці такі слова зробити нашим кредом слова П.Тичини: «Забудеш рідний край – твоє всохне коріння». Отже, бажаю вам. Друзі, сьогодні якнайкраще попрацювати. Нехай ось це осіннє сонечко вам сьогодні допомагає отримати гарний настрій на уроці.

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку

Тема нашого уроку: «Наш край у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття».

План

1.               Нові явища в соціально-економічному житті та їх прояви у краї.
2.               Сусіпльно-політичний рух у краї на початку ХХ ст..
3.               Наше село (місто) у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

V. Вивчення нового матеріалу

На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося знову щось нове про історію рідного краю. Тому прошу всіх вас бути дуже уважними та активними, отримувати бали за правильні відповіді на уроці, а отже отримати можливість мати  гарні оцінки за урок.

1.               Розповідь вчителя про соціально-економічне життя краю в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (демонстрація на екрані презентації).

Буковина в 1774 році входила до складу Молдавського князівства і була окупована Австрією. До XIV століття ця територія належала до Галицького князівства. До Галичини вона була приєднана лише в 1786 році і перебувала в такому стані аж до 1849 року, а потім виділилася в окрему провінцію.

На Буковині серед українців переважали селяни, румуни складали елітну національну і соціальну групу. Провінція відзначалася повільним економічним розвитком не зважаючи на те, що австрійській уряд спряв прогресу в цій провінції, особливо це було відчутно в часи правління «освічених» монархів та Йосифа ІІ. Майже повністю була скасована залежність селян від поміщиків, проте селяни і надалі відробляли панщину за пасовища та землі. Становище селян було важким.

На початку 1910 року в краї проживало близько 800 тис. чол.., що в порівнянні із 1775 роком в 10,6 рази більше. В північних повітах мешкало 65 % населення. В сільському господарстві було зайнято 71,1% жителів, 10,4% в промисловості та ремеслі, 9,4% - на транспорті, 9,1% на державній службі. Така структура відображає структуру господарства краю кінця ХІХ- початку ХХ ст., який був аграрно-сировинною окраїною імперії. Грамотними були лише 31% населення. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст.. в економіці виникли нові явища, що торкнулися і Буковини. Сільське господарство залишалося основою економіки. Розширювалися площі під сільськогосподарські культури, а саме під картоплю, цукрові буряки, кормові культури, застосовувалась техніка, зростав врожай технічних і зернових культур та поголів’я худоби. Буковина займала 2-8 місце серед 17 провінцій імперії за рівнем врожайності зернових, відставала лише від Нижньої Австрії, Моравії, Чехії.

Проте до 1910 р. з краю виїхало 50 тис. чоловік за умов аграрного переселення та малоземелля. В промисловості відбувся процес концентрації виробництва капіталів. Виникають акціонерні товариства: «Перше Буковинське акціонерне товариство пивоварів», «Перше акціонерне товариство парових млинів», «Акціонерне товариство по експлуатації лісу і парових лісопилень» тощо.

2.               Бесіда.

•                   Як ви охарактеризуєте соціально-економічне життя краю?
•                   Яка була демографічна ситуація?
•                   Охарактеризуйте сільське господарство та промисловість краю.

3.               Декламування вірша Ю.Федьковича «Україна».
4.               Бесіда

•                   Скажіть, коли написано цей вірш?
•                   Яку гаму почуттів міг викликати вірш у його слухачів в той час?
•                   Які відкриті та приховані заклики містить поезія?

5.               Декламування вірша С. Воробкевича «Над Прутом».
6.               Виконання завдання.

 Сформулюйте результати діяльності, використовуючи слова: Рідний край, Україна, історія, важка доля, громадська діяльність, любов до рідного краю.

7.               Розповідь учня про історію рідного міста (села).
8.               Розповідь вчителя про суспільно-політичний рух у краї на початку ХХ століття.

Суспільно-політичне життя Буковини на початку ХХ ст. було досить насиченим в ньому виникають нові риси.

Виникають нові політичні партії, що виникали на основі вже колишніх культурно-просвітницьких товариств.

В 1903 році в Буковинському сеймі виник «Вільнодумний союз», засновником, якої був М. Васильком, А. Ончулом, Б.Штраухером. На виборах, які відбулися в 1904 році «Вільнодумний союз» отримав із 31 мандата – 17, представивши свою програму, проте незважаючи на це він розпався в 1905 році. В 1911 році відбулися вибори на яких 15 депутатів були народовцями із 17 і це означало кінець москвофільства.

В Чернівцях було скликано Національну Раду 12 листопада 1905 року, пізніше її офіційною назвою була «Національна Рада русинів на Буковині». Виступала партія за демократизацію широку всіх сфер суспільного життя. Завершення створення партії було 2 січня 1906 року. У 1907 році частина партії на чолі з Теодотом Галіпом оголосила створення Радикальної партії. Поітикою партії було запровадження широких реформ, які повинні привести до соціалізму. Ще однією партією, яка виникла майже одночасно із Радикальною партією була Українська соціал-демократична партія, очолював дану партію Осип Безпалко.

Серйозного впливу на події краю ця партія не мала, оскільки її основою були звичайні робітники.

Особливу роль в політиці цього періоду відіграв рух під назвою «Січ», виник він вперше в Кіцмані в 1902 році і розповсюдився майже на 110 навколишніх сіл.

Отже, можна зробити висновок, що на Буковині суспільно-політичний рух набув широкого розвитку саме перед Першою світовою війною.

9.               Бесіда.

- Які нові риси виникли у суспільно-політичному житті краю на початку ХХ століття?

- Що нового було у суспільно-політичному житті краю на рубежі ХІХ-ХХ ст.?

11. Робота з історичною інформацією.

 Учні діляться на три групи, кожна із груп має окреме завдання та історичні матеріали  для виконання завдання, з якими працює, презентує власні висновки:

 1 група -  досліджує питання «Розвитку українського національного руху на Буковині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть».

 2 група -  працює над питанням «Взаємодія національно-визвольного руху В Надніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ століття».

  Учні відповідають на запитання вчителя та своїх колег, роблять висновки.

12. Розповідь вчителя про історію рідного міста (села) в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть.

13. Бесіда.

- Які основні події цього періоду в історії вашого села (міста) відбулися?

- Зробіть коротку характеристику.

- Назвіть видатних особистостей вашого міста (села) цього періоду?

14. Робота із історичними документами

Опрацюйте текст архівного документу цього періоду та дайте відповіді на запитання:

- Про що йдеться в документі?

- Які основні особливості цього періоду?

- Охарактеризуйте соціально-економічне та суспільно-політичне життя населення.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Доміно»

VІІ. Підсумок уроку

Вирішення проблеми

Прийом «Уявний мікрофон».

 Що вас найбільше вразило на сьогоднішньому уроці?

VІІІ. Домашнє  завдання.

Написати есе на тему: «Українські підприємці – меценати родом із Буковини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. В.Ф. Федорак, Н.І. Черкач. Історія рідного краю (7-11 клас). Чернівці – 2000. с. 54-56. 175 с.

2. Буковина. Закарпаття в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. http://politics.ellib.org.ua/pages-6203.html

3. Федьукович Осип-Юрій Адальбертович. Вікіпедія.  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF-%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

4. Валявська К.В. Світське життя на Буковині: соціальний та культурний простір (1848-1914 рр.). https://shron1.chtyvo.org.ua/Valiavska_Kateryna/Svitske_zhyttia_na_Bukovyni_sotsialnyi_ta_kulturnyi_prostir_1848_-_1914.pdf