Презентація на тему "Дослідження з маркування виробів з полімерних матеріалів та пластмас"

Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів та пластмас. Підготувала учениця 10-Б класу Перестюк Софія

Пластмаси, пластики — штучно створені матеріали, основою яких є полімер, що перебуває під час формування виробу у в'язкорідкому чи високоеластичному стані, а під час експлуатації — в склоподібному чи кристалічному стані Пластмаси формують при підвищеній температурі, у той час коли вони мають високу пластичність.

Щоб розуміти, як і чим клеїти пластик, зварювати його або знежирювати та плавити, завжди необхідно знати, з яким саме матеріалом ви маєте справу. Тільки тоді можна гарантувати, що ви будете використовувати правильну речовину для конкретної діяльності, яка не зашкодить цьому пластику. Тут дуже корисне маркування на кожному пластиковому виробі, воно дозволяє швидко визначити тип матеріалу, з яким ми працюємо.

Маркування пластику: 1. PET (PETЕ) — поліетилентерефталат. Це діелектрик, який відрізняється міцністю та стійкістю до зносу. Його не можна розчинити в будь-якому органічному розчиннику чи воді. Поліетилентерефталат можна використовувати для створення ємностей під рідину, наприклад, для питних напоїв або побутових хімічних засобів. Він є в складі деяких хімволокон для виробництва одягу або технічних пристроїв. Також йому знаходять застосування в багатьох інших сферах.

2. HDPE — поліетилен із високою щільністю. Він має стійкість до впливу води, не вступає в реакцію з кислотами й лугами. Може розкладатися при використанні азотної кислоти (розчину 50%-го кімнатної температури), а також фтору та хлору. З HDPE роблять харчову плівку, кульки, посуд для одноразового використання та інші матеріали. Вироби з цього поліетилену можна переробляти, використовуючи різні методи утилізації.

3. PVC — полівінілхлорид, це 3-й тип маркування пластмаси. Він зовсім не має кольору, тобто прозорий. У цього матеріалу — хімічна стійкість до мінеральних олив, розчинника, лугів і більшості кислот. З полівінілхлориду виробляють віконні та дверні профілі, лінолеум або штучну шкіру. У нього немає стійкості до ультрафіолетових променів.

4. LDPE — поліетилен із низькою щільністю. Його можуть застосовувати там же, де й попередні матеріали (крім твердих виробів і різних пляшок). Цей вид пластмаси — один із найбільш безпечних.

5. PP — поліпропілен, це п’яте маркування пластмасових виробів. У нього не така велика щільність, як у поліетилену, зате він більш стійкий до стирання. Також на нього практично не впливають температури. Корозійне розтріскування майже не вплине. З такого поліпропілену можуть робити пакувальні матеріали для продуктів, які швидко псуються, пляшечки для дитячого харчування та різні прозорі трубочки. 

6. PS — полістирол. Йому знаходять застосування в теплоізоляційних роботах, при виготовленні пляшок, харчових ємностей і предметів одноразового посуду.

7.Інше або other В цю групу входять інші види пластмас, найчастіше це - багатошарова упаковка, або упаковка із суміші кількох видів пластику. Загалом, не піддається переробці.

8. Акрилонітрил бутадієн стиролу, ABS Корпуси моніторів і телевізорів, кавоварки, стільникові телефони, більшість комп'ютерного пластику.