Презентація на тему:«Досвід, проблеми та перспективи профільної освіти в Україні.»

Презентація на тему:«Досвід, проблеми та перспективи профільної освіти в Україні.»

1. Профільне навчання як інноваційна модель розвитку освіти.2. Допрофільна підготовка як процес усвідомленого вибору учнем профілю у старших класах.3. Профільне навчання: проблеми та ефективність організації.4. Висновок5. Список літератури. План

1. Профільне навчання як інноваційна модель розвитку освіти. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Профільне навчання запроваджується та унормовується наступними документами:- Закон України «Про загальну середню освіту» (1999 р.);- Постанова Кабміну України № 1717 від 16.11.2000 р. «Про перехід ЗНЗ на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання»;- Національна доктрина розвитку освіти в Україні (Указ Президента України, 2002 р.);- концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.);- Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2004 р.);- Концепція державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр. (розпорядження Кабміну України, № 396 від 12.07.2006 р.);- накази та інструкції МОН України. Наведемо основні визначення та поняття, які стосуються профільного навчання та використовуються в нормативних документах.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основними завданнями профільного навчання є [2-4]:- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;- забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

На практиці можуть бути зреалізовані такі моделі профільного навчання:опорна школа – виконує роль ресурсного центру;освітній округ – добровільне об’єднання ЗНЗ за територіальною ознакою;профільна школа інтернатного типу;міжшкільний навчально-виробничий комбінат;профільне навчання за індивідуальним планом;міжшкільні профільні групи. Зрозуміло, що вибрана модель профільного навчання може бути оптимально зреалізованою тільки при виконанні певних умов. До основних із них слід віднести стан інфраструктури освітньої системи, кадрове забезпечення, фінансові можливості конкретного освітнього округу. Важливо, щоб профільне навчання впроваджувалося в єдності з профорієнтаційною роботою і враховувало ситуацію та можливості працевлаштування в регіоні в майбутньому.

2. Допрофільна підготовка як процес усвідомленого вибору учнем профілю у старших класах. Допрофільна підготовка – система психологічної, педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів щодо профілів подальшого навчання і сфери майбутньої професійної діяльності (8-9 класи). Профілізація дає змогу:- реалізувати право учня на вибір власної освітньої траєкторії;- інтегрувати взаємодію різних закладів і установ освіти;- реалізувати профорієнтаційний потенціал нововведень. Сьогодні в світі поширені чотири основні форми організації профільного навчання:за рівнями складності;як підготовка до ВНЗ;за сферами соціально-трудової діяльності (гуманітарний, технологічний, сервісний та інші профілі);за предметним принципом.

В основу концепції профільного навчання в Україні покладено останню із перелічених форм, яка найповніше відповідає практиці шкільного навчання, є найдоступнішою, передбачає навчання за блоками шкільних дисциплін. За предметним принципом навчальний предмет залежно від профілю навчання може виконувати різні функції: формувати основи загальної культури; бути головним у спеціальній підготовці; бути засобом для оволодіння знаннями з інших галузей. У ЗНЗ із профільним навчанням опанування змісту базових предметів здійснюється на різних рівнях:- рівні стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета;- академічному рівні – знання, достатні для подальшого вивчення предмета у ВНЗ;- рівні профільної підготовки – обсяг змісту предмета поглиблений з орієнтацією на майбутню професію. Профіль навчання включає:базові загальноосвітні предмети;профільні курси;курси на вибір.

Базові предмети становлять інваріантну складову змісту освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Профільні предмети – цикл предметів, що реалізують цілі, завдання та зміст конкретного профілю і є обов’язковими для даного профілю. Подальша спеціалізація учнів у рамках обраного профілю здійснюється на основі курсів за вибором. Варіюючи різні набори базових, профільних курсів та курсів за вибором, можна формувати різні профілі навчання:суспільно-гуманітарний;природничо-математичний;технологічний;художньо-естетичний;спортивний.

3. Профільне навчання: проблеми та ефективність організації. Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію. На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти; інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:наскрізна профільна освіта, що означає моделювання загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти (початкової, основної, старшої) з позиції характеристики змісту освіти, пріоритетів, цінностей, ключових особливостей, ступеня, критеріїв оцінки підсумкових результатів;соціально обумовлені принципи відбору змісту освіти - інформаційної ємності та соціальної ефективності;

реалізація змісту освіти на підставі проектно-технологічного підходу, що інтегрує всі види діяльності людини - від появи творчого задуму до реалізації готового продукту;ефективний шлях профілізації, який є набагато дешевшим, аніж мережний, суть його полягає в тому, що учням за рахунок варіативної складової навчального плану пропонуються елективні курси;зміна пріоритетних форм організації навчально-виховного процесу;формування компетентності професійної спрямованості випускника профільного класу;наявність інноваційних рішень щодо визначення змісту профільної освіти та навчальних результатів. Цілком очевидно, що означені зміни потребують нових підходів при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів.

Завдання полягає в тому, щоби:більш точно визначитись у потребах кадрів для профільного навчання з урахуванням особливостей регіону;формувати соціально значущі якості особистості у випускників закладів освіти;спрогнозувати ефективність запровадження різних моделей профільного навчання;визначити ефективність освітніх округів як організаційно-методичних структур профільного навчання. Процес входження профільності у структуру дванадцятирічної школи відбувається поступово. У ньому можна виділити два напрями. Перший - це перехід одинадцятирічної школи до навчання за допомогою перехідних типових навчальних планів (Наказ МОН України від 25.04.2001 р. № 342 «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки». Другий - дванадцятирічна структура школи, яка має концептуальний і логічний початок із 2010 року. Такий підхід потребує серйозного наукового та методичного опрацювання. Отже, профільне навчання у старшій школі є актуальним і вчасним.

4. Висновок. Нинішній навчальний рік стане вирішальним у плані реформування та модернізації всієї освітньої системи, котрі здійснюються відповідно до завдань, сформульованих в Національній доктрині розвитку освіти України. Основою переходу до інноваційної моделі розвитку освіти мали б стати профільне навчання та створювані освітні округи із розбудованими базовими навчально-виховними закладами. Головну мету майбутньої системи освіти в таких підходах слід розглядати як створення умов для успішного навчання і виховання, розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж всього життя та розбудовувати громадянське суспільство. Профільне навчання покликане допомагати школі запровадити диференціацію, тобто позбавитися необхідності вчити всіх однаково, враховуючи індивідуальні особливості учнів, створити умови для самоствердження та самореалізації кожної особистості. Профільне навчання передбачає об’єднання учнів у відносно однорідні та стабільні групи за метою та розвитком, в яких навчання відбувається за програмами і підручниками, що різняться за змістом, обсягами викладу матеріалу, вимогами до знань, умінь та дій школярів. Перехід до профільного навчання, створення профільних шкіл та класів викликано:- глобалізацією суспільно-політичного та економічного життя, прагненнями переходу України до постіндустріального суспільства та євроінтеграційними процесами;- необхідністю формувати нове покоління, яке здатне розбудовувати громадянське суспільство;- бажанням молоді отримати освіту, яка б відповідала міжнародним стандартам, що існують у розвинених країнах;- переходом від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, обумовленого неможливістю особи засвоїти всю інформацію, обсяги якої дуже швидко зростають.

5. Список літератури1. Кушнір В. М. Профільне навчання в історії розвитку вітчизняної школи (друга половина ХІХ–ХХ ст.). Монографія / В. М. Кушнір. – Умань : Видавець «Сочінський», 2016. – 418 с.2. Мельник О. В. Зміст, форми та методи профконсультаційної роботи зі старшокласниками в процесі профільного навчання: науково – методичний посібник для педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів. - К.: «Мегапринт», 2008. – 76 с.3. Мельник О. В., Уличний І. Л. Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками: науково-методичний посібник для вчителів /За ред. О. В. Мельника. – К.:, 2008. – 122 с.4. Організаційно-педагогічні засади формування інформаційного простору профільної школи: методичний посібник/ Піддячий М.І., Доротюк В.І., Левченко Н. Г., Туташинський В.І., Чудакова В. П., Кохан О. В., Ассанов М. О., Рогоза В. В., Коляновська М. С. / Інститут педагогіки НАПН України, «Педагогічна думка», 2013 – 141 с.5. Педагогіка профільної школи: навч. посібн. // За заг. ред. О. М. Коберника. / Умань : ВПЦ «Візаві». – 2016. – 284 с.6. Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології / Упор. Л. Ф. Пашко, О. П. Коваленко, Л.І. Симоненко – Полтава: ПОІППО, 2008. – 196 с.7. Соціально-професійна орієнтація учнів в умовах профільного навчання: монографія / Доротюк В.І., Піддячий М.І., Левченко Ф. Г., Рогоза В. В., Васьківський М. В., Доротюк О. Г. // К. : Педагогічна думка, 2015. – 338 с.8. Формування змісту профільного навчання: теоретико-методологічний аспект: кол. монографія / [авт. кол.: Г. О. Васьківська, В.І. Кизенко, С. В. Косянчук, О. В. Барановська, та інші.]; за наук. ред. д-ра пед. Наук Г. О. Васьківської. – Київ, КОНВІ ПРІНТ 2018. – 260 с.

ДЯКую. За. УВа. ГУ!