ΠΙΘΗΚΟΣмавпа та людина розумна(гр.)та HOMO SAPENS(лат.)

Теорія еволюції — наукова теорія, що пояснює механізми зміни форм живих організмів, їхніх спільнот та причини утворення біорізноманіття на Землі у процесі еволюції. Перші цілісні теорії еволюції були запропоновані на початку ХІХ сторіччя Еразмом Дарвіном та Жаном Батистом Ламарком.

Еразм Дарвін

12 грудня 1731, Елстон-1 квітня 1802, Дербі) англійський натураліст, лікар і поет, послідовно розвивав систему самобутніх поглядів на світобудову і природу людського організму.

Ламарк

1 серпня 1744 — †18 грудня 1829) — французький зоолог, анатом, натураліст. Він став одним з перших біологів, який створив цілісну теорію еволюції живого світу. Важливою працею Ламарка стала «Філософія зоології», яка побачила світ у 1809 році.

o Антропогенез́    (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις—виникнення) —

походження і розвиток усіх видів

АНТРОПОГЕНЕЗ   роду Людина (Homo), розглянуті

в біологічному,       психічному  і соціокультурному плані.

o Антропогенез

— розділ антропології, що висвітлює питання про місце людини серед організмів, час і місце її виникнення, про первісний суспільний розвиток людей, про фактори олюднення безпосередніх предків людини — двоногих мавп.

o В основі уявлень про антропогенез лежить симіальна (від лат. simia — мавпа) гіпотеза походження людини від високорозвинених

мавпоподібних   предків третинного   періоду, уперше докладно     розроблена  і аргументована   Чарльзом

Дарвіном (1871).

Чарлз Роберт Дарвін

o   12.02.1809-†19.04.1882) — англійський вчений, що створив сучасну теорію еволюції і запропонував разом з Альфредом Расселом Воллесом принципи природного добору.

o   Після досліджень у Південній Америці і

Галапагоських островах, де він був під час кругосвітньої подорожі на кораблі «Бігль» 1831–1836, Дарвін опублікував книгу

«Походження видів шляхом природного добору», в якій пояснював еволюційний процес принципами природно й статевого добору.

Ч. Дарвін “Походження видів”, 1859 р.

o

o    Титульна сторінка «Походження видів», 1859 рік

o    «Похо́дження ви́дів шляхо́м приро́дного добо́ру або збере́ження о́браних рас у боротьбі́ за життя́» — праця англійського природознавця Чарлза Дарвіна, опублікована 24 листопада1859 року, що є одним з найзнаменитіших творів в історії науки й основоположним у сфері еволюційного вчення.

o    У цій науковій праці Дарвін наводить довгий ланцюжок аргументів (one long argument) для підтвердження своєї теорії.

o    Книга була зрозумілою і пересічному читачеві й уже при першій публікації викликала великий інтерес. Перший тираж накладом 1250 екземплярів був розкуплений в перший день. Представлені в ній положення досі залишаються основою наукової теорії еволюції. Опонентами Дарвіна перш за все є прихильники креаціонізму.

Біологічна еволю́ція (англ. Evolution; лат. evolutio, від evolvo — розгортаю) — природне явище зміни популяцій, видів, вищих таксонів, біоценозів, флор і фаун, генів і ознак у часі в ході історії Землі.

Загалом під терміном «еволюція» розуміють уявлення про зміни в природі і суспільстві, їхні закономірності й скерованість.

АВСТАЛОПІТЕК

o    Австралопітеки (лат. australis — південий та грец. πίθηκος — мавпа) — група викопних двоногих людиноподібних мавп завбільшки з шимпанзе.

o    Австралопітеки жили на початку четвертинного періоду. Вперше рештки були знайдені Робертом Дартом в 1924 році в Таунгі (сучасна ПАР). У 1936 році і пізніше біля Йоганнесбурга знайдено рештки плезіантропів,

1938 року біля Штеркфонтейна — парантропів.

o    В 1970-ті роки було відомі знахідки приблизно 400 особин, значна частина — в Південній Африці.

ХАРАКТЕРИСТИКА

o    Пітека́нтроп (від греч. πίθηκος і ἄνθρωπος: «мавполюдина"), «яванска людина» — підвид людей, яких розглядають чк проміжний ланцюжок еволюції людини австралопітеками и неандертальцями.

o    Проживав близько 700 — 27 тисяч років назад.

o    Наразі пітекантропа розглядають як локальний варіант Homo erectus (поруч з гейдельбергскою людиною в Європі і синантропом в Китаї), характерний виключно для Південно-Східної Азії и не породивший безпосередніх предків людини

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ

o    В 1890 голландський лікар Ежен Дюбуа відправився на острів Ява в пошуках предка сучасної людини.

o    Через місяць розкопок на березі річки Соло біля села Триніль був виявлений скам'янілий мавпячий корінний зуб, а ще через місяць, у жовтні 1891 — черепна кришка, після чого Дюбуа робить висновок, що ці частини належать великій людиноподібній мавпі.

o    Ще через рік за 14 метрів від місця знахідки було знайдено людську стегнову кістку, яка була також віднесена до останків невідомого людиноподібного.

o    За формою стегнової кістки був зроблений висновок про прямоходіння, а сам новий вид названий Pithecantropus erectus (мавполюд прямоходячий). Пізніше за три метри від черепної кришки було знайдено ще один корінний зуб.

НЕАНДЕРТАЛЕЦЬ

o    Знайдений археологом Джонатаном Лики (англ. Jonathan Leakey) в 1961 році і описаний в 1964 як сенсаційна знахідка із ущелшини Олдувай в Танзанії. Пізніше аналогічні знахідки були зроблені в Кооби-Фора, Сварткрансі т а інших місцях Східної та Південної Африки.

o    ЛЮДИНА ВМІЛА , судячи  за

знайденими залишками, які датуються 2,6—3,5 млн.р. назад, існувала більше півмільйона років. Раніше вважався

предком ЛЮДИНИ ПРЯМОХОДЯЧОЇ,

але за останніми даними, був його сучасником.

o    Названий вмілим, оскільки поруч знайдена кам’яна зброя олдувайскої культуры, зроблена із гальки.

o    Розмір мозку — 500—640 см³.

o    Зріст  - 1,0—1,5 м, вага — близько 100—

150 кг.

o    Раціон: в основному вегетаріанський.

o   
Кроманьйонці — узагальнена назва людей, що жили в пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд, вони вважаються предками європейців. Кроманьйонці є першими відомими представниками Homo sapiens у Європі. Перший кістяк кроманьйонця було знайдено в 1868 в гроті Кро-Маньйон (Cro-Magnon) в департаменті Дордонь (Dordogne) у Франції. Вважається, що вони прийшли на зміну неандертальцям на Середньому Сході, в Африці, Європі й Азії близько 40 000 років тому і проіснували до 10 000 років тому. Важко вказати точний час та причину зникнення кроманьйонців. Вони мали сучасні форму кістяка і будову черепа. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об'ємом мозку (приблизно на 4 %) і більш міцною будовою тіла.

o    Займалися полюванням на бізонів і диких коней.

o    Кроманьйонці створювали наскальні малюнки, гравюри, скульптури, прикраси та музику.

o    Вчені припускають, що кроманьйонці вступали в контакти з неандертальцями і неодноразово пов'язують з ними причини зникнення неандертальців.

o    На території України кроманьйонці появилися близько 40 тисяч років тому.

Порівнянн з неандертальцем Берцова кістка сучасної людини (ліворуч) та кроманьйонця (праворуч)

Статура кроманьйонців була менш масивною, ніж у неандертальців.

Вони були високорослими (зріст до 180-190 см) і мали витягнуті «тропічні» (тобто властиві сучасним тропічним популяціям людини) пропорції тіла.

Їх череп у порівнянні з черепом неандертальців мав більш високе і округлене склепіння, пряме і гладкіше чоло, що виступає підборіддя (неандертальські люди мали скошене підборіддя). Людей кроманьйонського типу відрізняло низьке широке обличчя, незграбні очниці, вузький ніс, що сильно виступає, і великий мозок (в середньому 1800 см³ для знахідок з гротів Ментони).

Порівняння із сучасною людиною З еволюційної точки зору, за морфологічною будовою та складністю поведінки ці люди мало відрізняються від нас, хоча за масивністю кісток скелета і черепа, формою окремих кісток скелета і т. п. антропологи все ж таки відзначають ряд відмінностей.

Так, у науково-популярній книзі «Леза бритви» Івана Єфремова йдеться про подовження ніг — пристосованості до бігу та успішного полювання[1]. Мисливець зі стоянки Сунгир на момент смерті у віці близько 50 років мав зуби без слідів карієсу, хоч і сильно стічені.

o Мисливець часів міжлідників’я

Рисунок до книги Івана Єфремова «На краю Ойкумени». Ілюстрации до статті «Кроманьйонці».