Трипільці. Хто вони й куди поділися.

Тема: Трипільці. Хто вони й куди поділися.

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця мають: 

• сформувати уявлення про трипільську культуру, її розвиток, господарство, побут, релігію і мистецтво;
• розуміти якими досягненнями первісних спільнот користувалися трипільці, яку спадщину залишили трипільці для українського народу
• уміти визначати поняття, узагальнювати фактичний матеріал, розвивати логічне мислення; показувати на карті території розселення носіїв трипільської культури; працювати в групах.

Наскрізні вміння

• Критичне мислення.
• Ініціативність.
• Уміння доносити думку.
• Робота в команді.
• Творчість.

Обладнання: підручник, історичний атлас, роздавальний матеріал, полотно дидактичної гри.

Тип уроку: практичне заняття.

Форма проведення: урок-гра історична подорож, метод «Навчаючи – вчуся».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

(Визначення теми уроку, форми роботи.) Прийоми: «Хмаринка слів», Q-код.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель оголошує тему і порядок роботи.

— Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки-матері. З найцікавішою культурою енеоліту — трипільською — ми й познайомимось сьогодні на уроці.

ІІІ. Мотивація вивчення теми

Робота з визначення поняття

• Що таке археологія? Пам’ятайте, що визначення починається з іменника і містить 2–3 характерні ознаки.

Археологія — наука, яка вивчає минуле людства за матеріальними предметами людської діяльності. Завдяки археологам ми дізнаємось про окремі речі, стоянки, поселення, городища, могильники, майстерні, святилища, скарби тощо.

Бесіда.

Чи можна глечики віднести до матеріальної культури?

Так. Кераміка належить до матеріальної культури.

Пізнавальна вправа

Під час бесіди пропонується робота біля дошки. Трьом учням як представникам різних народів необхідно намалювати три глечики. За декілька секунд клас побачить три різних малюнки: посуд буде відрізнятися за формою і орнаментом.

Чи можуть різні народи зі своїми різноманітними культурними особливостями виготовляти кераміку однакової форми з однаковим орнаментом? Ні.

Так, на простому прикладі, діти розуміють особливості археологічних культур. Наступне визначення читаємо в підручнику, яке за необхідності записується до зошита.

Археологічна культура — спільні ознаки матеріальної культури, що виявлені  при  археологічних  розкопках  і  дозволяють  стверджувати  належ-ність первісного населення до єдиного культурного типу й одного етносу.

IV. Отримання й засвоєння інформації

Які особливості мала трипільська археологічна культура, учні дізнаються самостійно.

Учитель пояснює правила проведення гри:

2. Опрацювання тексту параграфа групами;

3. Відповіді на запитання в картках;

4. Представники груп по черзі виголошують відповіді;

5. Під час роботи поводься спокійно і тактовно щодо товаришів.

Маршрут подорожі

Перша зупинка – “Земля перших хліборобів”.

Друга зупинка – “Господарська діяльність”.

Третя зупинка – “Трипільське житло”.

Четверта зупинка –“Знаряддя праці”.

П’ята  зупинка – “Ремесла”.

Шоста зупинка – “Землеробство”.

Сьома зупинка – “Трипільське протомісто”

Восьма зупинка – “Культура мальованої кераміки”.

Зразки питань для карток

1. Хто першим відкрив поселення трипільської культури

Де в XIX ст. вперше було знайдено селище такого типу?

2. Назвіть хронологічні рамки трипільської культури.

Вкажіть межі її поширення.

3. Які основні господарські заняття трипільців?

Якими знаряддями праці вони користувалися?

4.  Назвіть головне заняття трипільців.

Якими знаряддями обробляли землю?

5. Які сільськогосподарські культури вирощували трипільці?

Якими знаряддями збирали врожай?

6. Який метал першим почали обробляти люди?

Чому ці знаряддя праці не змогли витіснити кам’яні?

7. Які ремесла розвивали трипільці?

8. Чи була пов’язана релігія трипільців з їхньою господарською діяльністю?

Про що свідчили виготовлення жіночих статуеток?

9. Як одягнуті трипільці?

10. Що зображали трипільці на своїх керамічних виробах?

11. Який вигляд має поселення трипільців?

Де воно розташоване?

12. Чому житла трипільців розташовані колом?

Як це пов’язано з їхніми заняттями?

Як, на вашу думку, забудова та розміщення будівель у поселенні впливали на характер суспільних відносин?

13. З яких матеріалів трипільці будували будинки? Що обов’язково споруджували у трипільському помешканні?

14. Які види мистецтва були пов’язані з релігією трипільців?

Під час розкопок поселень трипільців археологи часто зустрічають статуетку Великої Матері (матері – прародительниці). Про що свідчать ці знахідки?

15. Які релігійні  вірування відображалися у мистецтві трипільців?

16. Чому трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки?

Орієнтовні відповіді:

Трипільська культура виникла в ІV–ІІІ тис. до н. е. (енеоліт).

Перше поселення цієї культури було відкрите в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою поблизу села Трипілля на Київщині.

Поширилися на величезній території: від Дністра до Дніпра й Чорного моря, займаючи близько 200 тис. км2.

Головне заняття — землеробство. Землю обробляли кістяними й роговими мотиками. Пізніше стали застосовувати дерев’яне рало.

Сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали дерев’яними серпами з крем’яними, а згодом мідними чи бронзовими вкладками.

В межиріччі Дністра й Пруту займалися садівництвом (яблука, груші, абрикоси), виноградарством.

Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Продукти тваринництва задовольняли потреби у м’ясі, молоці, шкірі. Вівчарство забезпечувало населення вовною.

Полювали на оленя, косулю, кабана, лося, різних хижаків.

У річках на кістяні й мідні гачки ловили щуку, судака, сома (іноді був до 2-х метрів).

У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.

Трипільці жили поселеннями на берегах річок. Забудова поселень здійснювалась по колу із загоном для худоби посередині. В одному поселенні нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд. У поселеннях, які досліджували археологи біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині, налічувалося від 1600 до 2700 будівель.

Хати трипільців мали прямокутну форму. Підлогу жител настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Стіни споруджувались на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною і розписувались різними візерунками, що нагадували квіти, геометричні фігури. Двопохилий дах перекривали очеретом. За  реконструкцією археологів, глинобитні житла трипільців були не тільки одноповерховими, а й двоповерховими. Розміри деяких споруд сягали 200–300 квадратних метрів.

У трипільців був унікальний звичай періодично спалювати свої поселення. Робилося це через кожних 50 років, коли виснажувалися навколишні поля.

Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

Трипільці розвивали ремесла, зокрема гончарство. Так, вони винайшли гончарне коло, на якому почали виробляти посуд (глечики, мисники, тарілки), який поділявся на кухонний, столовий та культовий. Цей посуд розфарбовували різними візерунками у вигляді рослин, тварин, геометричних фігур. Їх культуру називають культурою мальовничої кераміки. Посуд виготовляли тільки фахівці. Більшість посуду розписано червоною, чорною, білою, жовтою фарбами. Виготовляли глиняні статуетки, жіночі прикраси з кісток, предмети побуту. Крім того, трипільці почали використовувати мідь для виготовлення знарядь праці і прикрас.

Виготовляли з дерева човни та інші речі для жител та господарства.  Винайшли ткацький верстат і почали займатися ткацтвом: пряли пряжу, а потім ткали полотно з вовни, коноплі, льону. Вони застосовували мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири. Трипільці знали гаряче й холодне кування та зварювання міді. Ускладнилася обробка кременю. Застосовувався перший механічний пристрій — ручний дриль для свердління.

Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

Вирішальною умовою виробництва була родючість землі. Саме тому центральне місце в уявленнях трипільців займала богиня родючості — Велика Матір.

Ідеї збереження сім’ї, продовження роду підпорядковувався обряд поховання людей під долівкою жител.

Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.

В Україні ця культура залишила виразні сліди в побуті народу, що зберіг свою етнічну спорідненість з трипільською культурою. У вишиванках, писанках, виробах килимарства, гончарства дуже багато геометричних  та рослинних орнаментів, що притаманні трипільській культурі. Трипільська культура посідає особливе місце в історії України.

Вправа «Займи позицію»

Гіпотези зникнення трипільців:

1) похолодання клімату;

2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотарське;

3) внутрішнє протистояння племен;

4) агресія степовиків.

5) вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.

V. Систематизація й узагальнення навчального матеріалу

Вправа «Зроби крок уперед»

Якщо відповідь правильна учитель пропонує учням піднятися, ні - сидіти.

1. Наука про речові пам’ятки історії — це археологія.
2. Головне заняття трипільців — скотарство.
3. Досягнення людей в їх матеріальному і духовному житті — це культура.
4. Перше селище трипільців було знайдено в XIX ст. біля села Мізин на Чернігівщині.
5. Трипільці виготовляли посуд, глиняні статуетки тварин та людей, жіночі прикраси з кісток тварин, міді.

Вправа «Кущ асоціацій»

Знайдіть аналогію.

а) Єгипет — Амон — Ра = Трипільці — ...

б) Сучасність — цемент = давні часи — ...

в) Рибальство — кістяні й мідні гачки = Землеробство — ...

VІ. Підведення підсумків

Учитель підкреслює, що рівень цивілізації вимірюється ступенем суспільного розвитку і матеріальної культури. Трипільці вже мали політичну організацію, розвинені ремесла, культуру планування поселень, цікаву релігію тощо.

Маємо пам’ятати, що наші досягнення сьогодні базуються на здобутках минулих поколінь.

VІI. Домашнє завдання Замалювати декілька трипільських статуеток, зразки трипільського посуду в зошити.

Тема: Трипільці. Хто вони й куди поділися.

Археологія — наука, яка вивчає минуле людства за матеріальними предметами людської діяльності. Завдяки археологам ми дізнаємось про окремі речі, стоянки, поселення, городища, могильники, майстерні, святилища, скарби тощо.

Маршрут подорожі

Перша зупинка – “Земля перших хліборобів”.

Друга зупинка – “Господарська діяльність”.

Третя зупинка – “Трипільське житло”.

Четверта зупинка –“Знаряддя праці”.

П’ята  зупинка – “Ремесла”.

Шоста зупинка – “Землеробство”.

Сьома зупинка – “Трипільське протомісто”

Восьма зупинка – “Культура мальованої кераміки”.

Вправа «Займи позицію»

Гіпотези зникнення трипільців:

1) похолодання клімату;

2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотарське;

3) внутрішнє протистояння племен;

4) агресія степовиків.

5) вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.

Вправа «Кущ асоціацій»

Знайдіть аналогію.

а) Єгипет — Амон — Ра = Трипільці — ...

б) Сучасність — цемент = давні часи — ...

в) Рибальство — кістяні й мідні гачки = Землеробство — ...