Презентація на тему "Формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти на уроках біології"

Компетентність - це перелік стандартів, які чітко описують, що саме необхідно людині для того, щоб якнайкраще виконувати свою роботу. Вона описує необхідні навички, знання й розуміння, які є значущими для компетентного ви­конання роботи. Формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти на уроках біології. Вчитель біології Крижик Параскева Анатоліївна

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Мій педагогічний досвід показує, що оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо. Підтримую бачення О.І. Пометун в частині того, що сформовані компетентності людина використовує за певної потреби в  соціальних та інших контекстах залежно від умов і потреб щодо здійснення різних видів діяльності. Очевидно, що компетентна людина застосовує ті стратегії, які здаються їй найприйнятнішими для виконання визначених завдань як життєвих, так і професійних.

Упровадження  компетентнісного підходу створює умови для формування внутрішньої мотивації навчання. Зазвичай, на мою думку, чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є:                                                                             -  практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного учасника навчального процесу; -  використання в процесі навчання здобутого життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності; -  зв’язок навчального матеріалу з повсякденням, явищами, які відбуваються в довкіллі; -   використання результатів навчання в практичній діяльності людини.     У формуванні ключових компетентностей учнів загальноосвітніх шкіл, значиму і провідну роль відіграють педагогічні працівники. Від їх предметно-методичної, психологічної, інформаційно-комунікаційної, загальнонаукової, загальнокультурної компетентностей у значній мірі залежить професійна та життєтворча компетентність учня загальноосвітнього навчального закладу.

Управління власною діяльністю веде до підвищення або модифікації рівня компетентності людини.     Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти тими компетенціями, яких навчає дітей. Базова компетентність вчителя полягає в умінні  організувати заняття, створити невимушене доброзичливе, розвивальне середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, сформульованих як ключові компетенції. Вчителю важливо вміти організувати навчання так, щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і дискутувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Важливо, щоб це мотивувало учнів до нових, на сходинку вищих здобутків та інтелектуального зростання. Вчитель має налаштуватися на пошук та закріплення позитивної динаміки на шляху до формування компетентності учнів.

Опрацьовуючи передовий педагогічний досвід, науково-методичну літературу, інформаційні джерела мережі Internet з питання формування ключових компетентностей учня навчального закладу та на основі власного педагогічного досвіду, приділяю більше уваги цілеспрямованому розвитку особистості та формуванню ключових компетентностей учнів таких  як: соціальні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, здоров’язберігаючі, продуктивної творчої діяльності як в урочний, так  і у позаурочний час з предмету «Біологія». 

Я вчитель з чималим досвідом роботи. Свою професію ціную й з задоволенням щоденно  несу учням знання, розвиваю й виховую майбутніх громадян європейської незалежної держави. Вважаю, що кожний вчитель повинен свої знання,  майстерність, відповідальність, тепло віддавати учням, заряджати їх установками на позитив. Саме з усвідомлення цього й починається виконання мого педагогічного обов’язку.     Своє головне завдання вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, бо  інтерес – церушійна сила пізнання та навчання.  Але зараз для розвитку інтересу  до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей вчителя. Необхідно створити і нові  умови для продуктивного навчання, результатом якого є учень, який у стінах школи набуває ключових життєвих та професійних компетентностей.

Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми - від побутових до виробничих і соціальних.Учнів намагаюся переконувати в тому, що високо компетентним спеціалістом стане той, хто матиме мобільні знання, які постійно оновлюватимуться, за допомогою гнучких і дієвих методів використовуватиме їх  у конкретній ситуації, кому  критичне мислення дозволятиме  оптимально оцінювати  ідеї щодо доцільності їх використання.

Наступною групою є компетентність саморозвитку й самоосвіти. Вона є однією з ключових, оскільки фор­мується в процесі навчання й вихо­вання школярів, ґрунтується на по­стійному тренінгу засвоєння структу­ри діяльності особистості. Самоосві­та здійснюється за етапами: ѕ      Постановка мети ѕ      Шанування ѕ      Організація робочого листа ѕ      Реалізація ѕ      Рефлексія

Самостійна робота учнів спрямована на оволодіння навчальним матеріа­лом або його застосування без учас­ті вчителя. Ми пропонуємо такі при­йоми та способи самостійної роботи на уроках біології: 1.Складання плану параграфа. 2. Робота з поняттями (разом з учня­ми перекладаємо терміни, шука­ємо однокорінні слова. Це допо­магає зробити запам'ятовування осмисленим. Наприклад, гомо­гаметний, гомологія означає  «од­наковий». Під час кожної нової зустрічі зі знайомими коренями проводиться аналогія). 3. Робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на ін­струмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матері­алу учням пропонується вибрати правильне твердження й довести свою правоту Під час закріплен­ня матеріалу учні попередньо пра­цюють із текстом підручника, по­тім — з тестовим завданням з на­ступною дискусією з теми. Під час обговорення питань ми про­симо побудувати виклад матеріа­лу з уживанням термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання.

 4. Завдання на виявлення відповід­ності. Їхня суть полягає в необхідності вста­новити відповідність між поняттям і змістом. Наприклад, на уроці біо­логії рослин можна запропонувати таке завдання: установіть відповідність між форму­лою квітки й назвою рослини. 5. Складання логічних схем. Учням дається завдання: користуючись текстом підручника, закінчити пропоновану схему складу крові. 6.   Робота зі складання й заповнення таблиць.

7.Складання графічних конспектів. Учні самостійно виділяють опор­ні сигнали та зв'язки між ними. Наприклад, з теми «Родина Капустя­ні» слабкі учні використовують план характеристики родини: Видовий склад Життєві форми Будова квітки Будова плода Суцвіття Під час перевірки враховується по­внота використання матеріалу, логі­ка викладу, грамотність.

8. Велика увага приділяється роз­в'язанню творчих задач. Перед учнями ставиться проблема, далі вони об'єднуються в групи, при цьому кожен самостійно обмір­ковує розв'язання проблеми, після чого думка виноситься на загальне об­говорення. Це дозволяє розвивати індивідуальні можливості й твор­чі здібності. Наведемо приклад. Тема. Травлення. Затяжний обід Довжина кишечнику люди­ни в 4 рази перевищує довжи­ну тулуба, кишечнику собаки — у 4,5 рази, вівці — у 24 рази. По­ясніть ці факти. Підказка 1 (більш докладне питання). Припустіть, за рахунок якого відділу й чому загальна довжина ШКТ у вівці більша порівняно з людським? Підказка 2. Визначте функцію ки­шечнику, згадайте, за рахунок чого вона   здійснюється. Відповідь. Довжина кишечнику зале­жить від характеру їжі. Напівобробле­на їжа перетравлюється швидше, до того ж людина й собака споживають мало клітковини. В овець же практич­но все меню складається з грубої рос­линної їжі, тобто клітковини. Для її перетравлювання необхідні бактерії, що містяться в товстому кишечнику. Чим більше організм пристосований до споживання клітковини, тим до­вший товстий кишечник. 2. Відомо, що довжина товстого ки­шечнику корів порівняно з таким в овець менша. Раціон тих та ін­ших при цьому практично одна­ковий. Як же бути з попереднім висновком? Поясніть ці факти. Відповідь.  Перетравлювання клітко­вини в кожному разі здійснюють сим­біотичні бактерії. Просто в корови вони містяться не лише в товстому кишечнику, але й у шлунку (шлунок корови має складну будову): Тому надлишкової довжини товстого ки­шечнику у випадку корови не спо­стерігається.

9. Інструктивні картки. Використання інструктивних карток дозволяє учням самостійно вивчати матеріал, завдяки чому формується діяльнісно - творча особистість. Під час роботи важливо передбачити вза­ємодію школяра не лише з літерату­рою, але і з натуральним об'єктом.

Компетентність саморозвитку та самоосвіти. Діяльність учителя Стимулювати самоосвітню діяльність учнів. Керує самостійною та самоосвітньою роботою учнів. Відстежує динаміку розвитку учнів. Допомагає створити та здійснити програму самоосвіти та самореалізації учнів. Діяльність учнів Створює програму самоосвіти та активно  реалізує її. Демонструє достатню сформованість загально-навчальних умінь. Має стійкі пізнавальні потреби та мотивацію. Уміє самостійно здобувати знання

Біологія Створення програми самоосвітньої діяльності учнів. Визначення проблеми, над якою передбачається працювати. Підбір та опрацювання літератури. Створення учнями словника понятійно-термінологічного поля. Складання учнями тез, виписок, опорних конспектів, виконання творчих завдань. Проведення ігор «Компетентність», «Науково-дослідна лабораторія». Розробка учнями вікторин, тестів, сценаріїв, написання рефератів. Залучення дітей до виконання творчих завдань і участі в інтелектуальних заходах, до гурткової роботи.

Отже, здатність до самоосвіти та саморозвитку – готовність постійно навчатися, як у професійному відношенні, так  і в особистому житті – найважливіша із компетентностей. Вона сприяє розвитку дитини, як компетентної особистості.  

Дякую за увагу!