ГендернІ проблеми у художньому мистецтвІ

Пдготували студенти групи ІС - 22 колодй Єлизавета та Долинський Ілля

СьогоднІ жІнки, що працюють у художньоестетичнІй сферІ, Є для нас цІлком звичними, проте в ІсторІЇ образотворчого мистецтва Їм була вІдведена лише роль натурницІ, ІдейноЇ натхненницІ, дружини або асистентки художника. ЖІнки Існували “за лаштунками” мистецтва, однак за значенням художнього внеску не поступалися чоловІкам.

У 1971 роцІ в журналІ ArtNews американська дослІдниця ІсторІЇ мистецтв, професорка та письменниця ЛІнда НохлІн опублІкувала есе “Чому не було великих художниць?”, І саме ця робота змІнила парадигму аналІзу мистецтва.

Перша жІнка-ІмпресІонІст

Одна з найвІдомІших постатей в ІсторІЇ свІтового мистецтва, французька художниця І муза Едуара Мане - Берта МорІзо. Берта була онукою славетного живописця Жана Оноре Фрагонара. Потрапивши в дитинствІ в майстерню дІда, вона швидко продемонструвала свІЙ ТАлант І згодом стала першою жІнкоюІмпресІонІстом в ІсторІЇ мистецтва. Її донька ЖюлІ також почала малювати, І Огюст Ренуар, помІтивши ЇЇ здІбностІ, намагався сприяти розвитку художнього талантУ.

Навчання жІнок

Ще одна обставина, що унеможливила чесну конкуренц ю для ж нок, – заборона малювати оголен т ла. Тобто художниць буквально примушували працювати лише у жанрах натюрморту, портрету та пейзажу. Таке правило д яло до к нця XIX стол ття,  нав ть п сля його анулювання картини в жанр “ню” ще довго не мали попиту.

1855 рІк, АкадемІя мистецтв в ПенсильванІЇ На уроцІ живоЇ натури замІсть людини студентки малюють корову

Першою, хто переступив межу, була англІйська художниця Лаура Найт. Її робота “Автопортрет оголеноЇ” спровокувала скандал І викликала хвилю обурення у ВеликобританІЇ

У культурІ ІснуЄ сформований та цІлІсний образ художника: творчІ пориви, ексцентричн сть, емоц йн сть, зосередження на мистецтвІ та байдужІсть до рутини. Але що ми уявляЄмо коли говоримо про художницю? НохлІн пише про образ, який був зображений в книгах з етикету 19 столІття. Це смиренна та скромна жІнка, яка у вІльний час малюЄ. Звичайно, це хобІ не вІдволІкаЄ вІд сІмейних справ, а лише доповнюЄ образ берегинІ домашнього вогнища. Тобто живопис для жІнки - не покликання І не прояв генІальностІ, а лише пристойний спосІб зайняти руки у вІльний час.

Однин Із перших резонансних протестних рухІв жІнок ІнІцІювали суфражистки.

Розпочався вн у Великобританї наприкнц XIX

– поч. XX столття, а згодом поширився в США.

Найвдомший акт вандалзму трапився у Лондонськй

Нацональнй галереї, коли вдома суфражистка Мер Рчардсон, озброївшись ножем м’ясника, безжально зпсувала роботу спанського художника. Картину вдновили, однак активстц не вдалось уникнути арешту. Суфражистку засудили до шести мсяцв тюремного ув’язнення. Рчардсон пояснила, що у такий спосб вона протестувала проти демонстрування та оцнки оголених жнок на картинах.

ДІЄго Веласкес “Венера з дзеркалом” (фрагмент), пошкоджена суфражисткою МерІ РІчардсон

Боротьба за визнання ж нок в художньому середовищ була також направлена проти дом нування митц в-чолов к в в музейних колекц ях. У 1977 роц в одному з найб льших музеїв у Нью-Йорку пройшла виставка “Художниц : 1550-1950”, присвячена лише ж ноч й творчост . В експозицї були представлен твори 83 художниць з 12 країн. Зах д модерували письменниця Л нда Нохл н разом з колегою. Масштаб арт-подї у НьюЙорку вперше наочно продемонстрував ж нок, яким, попри вс перешкоди, вдалося закарбувати своє м’я в сторї мистецтва.