Розробка уроку у формі презентації дає змогу ознайомитися з подіями, що передували проголошенню незалежності УНР, охарактеризувати основні положення Четвертого Універсалу УНР, визначити його наслідки для продовження боротьби українців за незалежність
Із IV Універсалу Української Центральної Ради Народе України! Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки. Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Цен- тральна Рада… та наш виконуючий орган, який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів. 1)Коли та за яких умов було проголошено IV Універсал? Поміркуйте, чому УЦР так довго не наважувалася на проголошення незалежності України. 2) На яких засадах УЦР планувала будувати відносини із сусідніми державами?
Чуй, Вкраїнський мій Народе! І про долю дбай! Нині став ти син свободи, Правда й воля сонцем сходить Славно на весь край!.. Вічно дітям України, Наших всіх земель: В щасті жить для Батьківщини! Прапор волі на вершини Винеси Святий, В Правді жить в своїй Державі — Бог так нам звелів. Хай Тризуб ясніє в славі! Хай в добрі, у спільній лаві Київ йде і Львів! (М. Галичка «22 січня 1918 р. в столиці України») Четвертий універсал Української Центральної ради
Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями і поляками; білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки і болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції у цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів. 9 (22) січня 1918 р. Закон про національно- персональну автономію
Посада Прізвище Народний міністр закордонних справ Олександр Шульгін Народний міністр військових справ і праці Микола Порш Народний міністр судових справ Михайло Ткаченко Народний міністр продовольчих справ Микола Ковалевський Народний міністр шляхів сполучення Вадим Єщенко Народний міністр пошти й телеграфу Микита Шаповал Народний міністр морських справ Дмитро Антонович Народний міністр освіти Іван Стешенко Народний міністр торгівлі й промисловості Всеволод Голубович Народний міністр великоруських справ Дмитро Одинець Народний міністр польських справ М. Міцкевич Народний міністр єврейських справ Моше Зільберфарб Народний заступник міністра фінансів Олександр Золотарьов Народний державний писар Іван Мірний Склад Ради народних міністрів (11 (24) січня 1918 р.)
Розчленування території України Початок 1918 р. Донецько-Криворізька радянська республіка – безпосереднє підпорядкування російському керівництву. Радянська соціалістична республіка Тавриди. Одеська радянська республіка. Прапор пропонований для Донецько-Криворізької радянської республіки Артем (Ф.Сергеєв). Російський більшовик, засновник Донецько-Криворізької республіки
Націоналізація Націоналізація великих підприємств (переважно вугільної, металургійної, машинобудівної промисловості), частина з яких перейшла у власність РСФРР; процес націоналізації не зачіпав харчову і легку промисловість. Націоналізація — перехід приватних підприємств та іншої приватної власності у власність держави як шляхом експропріації, так і на основі викупних операцій Ліквідація приватної власності
Особливості націоналізації Експропріація — примусова конфіскація незаконно отриманої власності. Цей термін використовувався більшовиками як виправдання пограбування заможних верств суспільства, які нагромадили свої багатства начебто незаконно, грабуючи (експлуатуючи) трудові прошарки суспільства Керівництво Вища рада народного господарства Росії
Фінансова політика “П’ятаковки”. 10 000 рублів неіснуючого Тимчасового уряду 1918 р. Одні з перших більшовицьких грошей за підписом Георгія П’ятакова Відмова від українських грошей заборона банківським установам здійснювати фінансові операції; підпорядкування фінансової системи фінансовим органам радянської Росії; безпорадність народного секретаріату фінансів УНР. Особливості
Боротьба більшовиків з фінансовою кризою Контрибуції, реквізиції, конфіскації Контрибуція - примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з країн, що воюють, на захопленій території противника Реквізиція — примусове вилучення державою майна у власника в державних інтересах з виплатою або без виплати йому вартості майна Конфіскація — безоплатне вилучення майна, цінностей Принцип: “грабуй награбоване”
Аграрні перетворення Розгром поміщицьких маєтків; стихійний розподіл поміщицьких земель і майна серед селян; спроба створення сільськогосподарських комун(колгоспів); відновлення постачання хліба до Росії. Село поблизу Києва Селяни села Климівка Карлівського району Полтавської області