Презентація на тему "Князь Святослав"

Святосла́в І́горович (бл. 935 — березень 972) — руський князь, державний діяч, політик і військовик з варязької династії Рюриковичів. Великий князь Київський, правитель Русі (945, самостійно з 964—972). Син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Батько Володимира Святого, дід Ярослава Мудрого. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганатута Першого Болгарського царства. Залишався язичником протягом усього життя.

Матір'ю Святослава була княгиня Ольга. Батьком княжича Святослава був київський князь Ігор I, який постійно воював з Диким полем, де кочували войовничі печеніги, і ходив у походи проти Візантійської імперії на її столицю Константинополь, що називався на Русі Царградом (Царгородом).

Згідно з Іпатіївським літописом Святослав народився в 942 році. За літописом («Повість врем'яних літ») вже 946 р. юний Святослав сидів на коні і, навіть, пробував метнути списа.

У 964 — 966 роках дружини Святослава воюють на Оці і середній Волзі, підкорюють в'ятичів і завдають фатального удару колись могутньому Хазарському каганату. Святослав взяв штурмом і його столицю Саркел, яка знаходилася на перешийку Дона з Волгою. Слідом княжий десант направився в землі ясів і касогів.

Хозарський каганат на той час займав територію Північного Кавказу, Приазов'я і Донських степів і представляв для Русі велику небезпеку. Археологи розкопали понад десяток хозарських фортець на берегах Дону, Сіверського Донця й Осколу — всі вони розташовувалися на правому, західному — тобто руському — березі. Отже, фортеці призначалися не для оборони кордону, а служили базами для нападу на Русь.

Святослав здійснив безпрецедентний для тієї епохи військовий похід, подолавши кілька тисяч кілометрів, захопивши цілий ряд фортець і розгромивши не одне сильне вороже військо. З карти Європи зникла величезна Хозарська держава і були розчищені торгові шляхи на Схід. Від каганату в цілості залишалася тільки його частина, що прилягала до річки Дон. Тут знаходилася одна з найсильніших хозарських фортець — Саркел. Князь Святослав зі славою і багатою здобиччю повернувся в стольний град Київ, де від його імені правила його мати, княгиня Ольга. Однак державні справи його мало цікавили — він бачив себе тільки на військовому терені.

Напад печенігів на Київ (968) У той час у Києві знаходилася старіюча княгиня Ольга, яка правила Руссю за сина, і троє синів Святослава. Навесні печеніги осадили Київ (це був перший набіг степових кочовиків на Київ) і стали спустошувати його околиці. Осадженим вдалося послати звістку про це у Переяславець. Князь Святослав, здавалося, зробив неможливе. Він швидко зібрав своє військо, що стояло гарнізонами по болгарських фортецях, і стрімко рушив по Дунаю, Чорномор'ю і Дніпру до Києва. Печеніги не чекали такої швидкої появи київського князя на Русі — імператорські посланці запевняли їх у неможливості цього. Небезпека для печенігів була ще й у тому, що князь Святослав чудово знав тактику своїх нещодавніх союзників. Військо Святослава з тріумфом увійшло в Київ.

В 969 році померла княгиня Ольга. Поховав її Святослав так, як вона й бажала — за християнським звичаєм і дуже сумував за нею. Сам же Святослав залишався язичником до кінця свого життя Перед новим походом проти Візантії князь Святослав поділив свої землі між своїми синами — Ярополком (землі полян) — Київ, Олегом (землі древлян) та Володимиром (Новгород).

Печатка Святослава

Володіння Святослава на 970 р.

Умови відходу руського війська з берегів Дунаю були почесними. Однак, перш ніж князь Святослав з'явився в гирлі Дунаю, в кочовища печенігів прибув повноважний посол візантійського імператора єпископ Феофіл. Він добре заплатив степовим вождям за напад на князя Святослава, який повертався на Русь. Припливши на човнах на «острови Русів» у гирлі Дунаю, військо Святослава розділилося. Кінну дружину очолив воєвода варяг Свенельд, і вона рушила степами й лісами на Київ. Воєвода Свенельд переконував Святослава: «Обійди, княже, пороги на конях, бо стоять біля порогів печеніги». Але гордий воїн не захотів обійти небезпеку. Ладійний флот рушив вгору Дніпром, маючи на суднах велике число поранених і хворих воїнів. Біля дніпровських порогів Святослав зрозумів, що йому не прорватися крізь печенізьку кінноту. I він наказав повернути назад, щоб перезимувати на островах в Білобережжі. Але зимівля була надзвичайно важкою — харчуватися доводилося переважно однією рибою без солі.

Навесні 972 року князь разом з воїнами, які залишилися живими після зимівлі знову рушив вгору Дніпром. Воєводу Свенельда з обозами і кінними дружинами він так і не дочекався. На дніпровських порогах Святослава вже чекали печеніги на чолі зі своїм князем Курею. Подробиці останнього бою Святослава Ігоревича історіі невідомі: біля порогів разом з ним загинули всі його дружинники. Існує легенда, що Куря з його черепа зробив святковий кубок з якого частував найшанованіших гостей. Місце, де вбито князя Святослава є поблизу села у Надпоріжжі Микільське-на-Дніпрі. Іншу версію вбивства запропонував відомий сходознавець Лев Ґумільов. Згідно з нею, змову влаштував старший син князя Ярополк, що, мабуть, стояв на чолі київських християн, і таким чином позбувся свого впливового супротивника. «Зв'язковим» змовників з Курею міг стати київський воєвода Претич, що кілька років перед тим став побратимом Курі («Кур» у перекладі з тюркської означає одноокий). Свенельд прорвався до Києва.

Портрет Святослава Ігоровича з царського титулярника

Лео Хао. Київський князь Святослав

Акімов І. Великий князь Святослав цілує матір і дітей своїх після повернення з Дунаю до Києва

Зустріч Святослава з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм

Переговори Святослава з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм

Лебедєв К.В. Зустріч Святослава з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм на березі Дунаю

Кирєєв В. Князь Святослав

Ольшанський Б.М. Легенда про Святослава

Ольшанський Б.М. Святослав і дружинники-язичники

Завоювання Святославом Болгарії (мініатюра з Ватиканського манускрипта XIV ст.)

Чориков Б. Військова рада Святослава

Семирадський Г. Тризна війська Святослава після битви під Доростолом

Клименко А. Остання битва Святослава

Овечкін М. Останній бій Святослава над Дніпровськими порогами в 972 році

Овечкін М. Останній бій Святослава над Дніпровськими порогами в 972 році

Чориков Б.А. Смерть Святослава

Пам'ятник князю Святославу у Києві

Пам'ятник князю Святославу у Києві

Пам'ятник князю Святославу у Києві

Пам'ятник князю Святославу у Києві

Пам'ятник князю Святославу у Києві

Пам'ятник князеві Святославу у Білгороді, Росія

Пам'ятник князеві Святославу у Білгороді, Росія

Пам'ятник князеві Святославу у Запоріжжі

Пам'ятник князеві Святославу у Запоріжжі

Пам'ятник князеві Святославу у Запоріжжі

Пам'ятний знак на Хортиці (ймовірне місце загибелі князя Святослава)

Місце загибелі князя Святослава Ігоревича

На Ставропіллі в Залізноводську

Пам'ятник Великому князю Святославу в Серпухові, Росія

Пам'ятник Великому князю Святославу в Серпухові, Росія

Пам'ятник князю в селі Петрівці під Києвом

В Сколівському районі Львівської області відкрито пам'ятник князю Святославу

Памятник Святославу в Маріуполі та Нікополі

Памятник Святославу в Чернигові

Памятник Святославу в Дніпропетровськвй області

Святослав Игоревич. Скульптура роботи Е.Лансере. Бронза.

Пам'ятна срібна монета Національного банку України

7 листопада житель Запоріжжя Сергій П’янков недалеко від пам'ятника князю Святославу підчепив на гачок довгий прямий меч з рукояткою, оздобленою золотом і сріблом, з красиво виконаною насічкою. Меч довжиною 94 сантиметра і вагою близько одного кілограму. Рибалка підняв з глибини в 20 метрів.

На Україні знайшли меч князя Святослава.

Меч часів Святослава, знайдений кілька років тому на острові Хортиця, став символом зв'язку поколінь під час урочистої клятви, яку 14 жовтня 2015 року, в День захисника України, вперше принесли близько двохсот вихованців з Київського військового ліцею ім. Івана Богуна та Запорізького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". -

"І почався бій кривавий, Б'ються лицарі-борці… А попереду вояцтва Святослав з мечем в руці. І з мечем в руці поліг він Смертю лицаря в бою, За народ, за Україну Склав він голову свою. Олександр Олесь

Це - одна із найцінніших наших історичних реліквій. Її поклали тут, щоби ви, українські юнаки, - київські та запорізькі ліцеїсти, які щойно склали урочисту клятву, - відчули: Країна, яку ви в майбутньому будете захищати, має понад тисячолітнє коріння. І джерела її військової слави теж беруть початок у глибокій давнині.» Президент України П.Порошенко «Чотири роки тому у Дніпрі біля цього острову, нашої Хортиці, було знайдено унікальний князівський меч часів Святослава…