Презентація на тему "Контрольно-аналітична діяльність в освітньому закладі"

Контрольно-аналітична діяльність в освітньому закладі Заступник директора з НВР Хрін Л.М.

“Уміння передбачати – це насамперед уміння озирнутися на пройдений шлях, оглянути його, побачити в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і недоліків" «Треба вміти зробити аналіз можливостей колективу й окремих учителів, тверезо оцінити ці можливості й надихнути колектив прагненням до поліпшення роботи» В. О. Сухомлинський

Аналітико-дослідницька діяльність - це Аналіз – різновид наукової роботи, збір та аналіз інформації, її узагальнення, обробка й генерація ідей, проектів, рішень, оптимальних шляхів і конкретних дій. Синтез – систематизація й аналітична обробка інформації, отриманої різними каналами, формування висновків і розробка методичних рекомендацій.

Основні завдання аналітичної діяльності Вивчення й аналіз рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною базовою освітою; стану викладання предметів і курсів базового навчального плану; стану організації і ефективності навчально-виховного процесу в закладі; рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до державних стандартів; ефективності науково-методичної роботи з педкадрами; умов забезпечення психічного здоров’я вихованців; впровадження здоров’язберігаючих технологій.

Об'єкти педагогічного аналізу: Заняття в різноманітних формах методроботи (лекції, семінари, практикуми, круглі столи); Відкриті уроки, позакласні заходи в системі методичної роботи; Уроки й позакласні заходи педагогів у процесі вивчення стану викладання навчальних предметів; Документація вчителя; Зошити, щоденники учнів

Цикли навчально-виховного процесу: Семестр, навчальний рік; Міжатестаційний період педагога; Період роботи вихователя дошкільного підрозділу; Усі роки роботи вчителя з початковими класами; Період роботи вчителя-предметника; Період виховної роботи класного керівника; Період навчання і виховання від 1 до 11 класу.

Професійні знання і вміння аналітичного характеру ЗДНВР Уміння поставити мету аналізу і розробити програму його проведення; Уміння виділити складові заняття (дидактичні етапи, їх співвідношення, зв’язок з дидактичною метою); Уміння визначити структуру заняття; Уміння вести спостереження за ходом заняття (користуватись кодом, табличним способом тощо); Уміння узагальнювати матеріали спостережень.

 Професійної підготовленості вчителя; Рівня знань, умінь, навичок учнів; Результативності виховного процесу та інше Піднесення ефективності аналітичної роботи обумовлено рівнем оволодіння сучасними технологіями моніторингу:

Основні блоки контрольно-аналітичної діяльності в закладі Стан початкового навчання та викладання навчальних предметів в основній і старшій школі; Рівень знань, умінь, навичок вихованців; Здоров’я дітей; Управління неперервною освітою педагогічних кадрів; Забезпечення рівного доступу до якісної освіти; Психологічний супровід науково-методичною роботою; Виконання мовного законодавства; Атестація педагогічних кадрів; Організація виховної роботи та рівень вихованості; Організація роботи з обдарованими дітьми; Впровадження інформаційних технологій в діяльність педагога; Усунення недоліків за результатами комплексних і тематичних вивчень тощо.

При плануванні слід конкретизувати вид аналізу: За об'єктом (методичні формування, клас, учитель); За суб'єктом (самоаналіз, взаємоаналіз, адміністративний аналіз); За змістом (комплексний, тематичний, параметричний, оперативний, підсумковий); За метою (оцінка, підсумки, регулювання, виявлення резервів, узагальнення досвіду); За періодичністю (періодичний, одноразовий, постійний).

Принципи педагогічного аналізу Державної національної спрямованості (реалізація державної політики в галузі освіти); Науковості (оперування термінами, використання досягнень науки, інновацій); Конструктивності (визначення мети, завдань, проектування конкретних справ щодо прогнозованих результатів); Ретроспективності (глибокий аналіз попередніх даних з метою визначення динаміки досягнутих результатів); Перспективності (передбачення ближньої та віддаленої перспективи розвитку досліджуваного об'єкта); Об'єктивності (відповідність результатів аналізу й фактичного стану справ); Єдності кількісного і якісного (достатня кількість показників для висновків).

Система заходів для проведення діагностики: Підбір тестів, анкет, питань до співбесід, протоколів, фіксування результатів спостережень; Проведення діагностування вихованців, педагогів, методичних формувань; Обробка й аналіз результатів діагностики; Узагальнення підсумків діагностування; Розробка методичних рекомендацій щодо подальшого удосконалення організації навчально-методичної роботи.

Види і форми контролю: За змістом (комплексний, тематичний, параметричний (відповідність встановленим нормам)); За метою (попереджувальний, поточний, підсумковий); За об'єктом (персональний, узагальнюючий); За періодичністю (систематичний, періодичний, одноразовий); За суб'єктом (адміністративний, громадський, взаємоконтроль, самоконтроль)

Алгоритм контролю: Визначення питань для вивчення; Визначення об'єкта контролю; Визначення термінів проведення; Визначення форми контролю; Збір інформації; Аналіз; Рекомендації; Визначення терміну перевірки рекомендацій.

Підготовка до контролю: Вивчення нормативних документів Складання плану перевірки та основних питань змісту: методи роботи, терміни проведення, форми узагальнення, види і форми надання методичної допомоги Розподіл функцій Повідомлення про перевірку

Результати перевірки: Довідка; Наказ.

Типові недоліки в процесі педагогічного аналізу: Відсутність мети відвідування й аналізу занять; Поверховість аналізу, його фрагментарність; Некритичне ставлення до інновацій; Пасивне оцінювання; Невміння проводити порівняльний аналіз; Формулювання висновків, що не відповідають аналізу з точки зору досягнутого результату; Поверховість або відсутність конкретних пропозицій, рекомендацій; Не здійснюється контроль за результатами попереднього аналізу.

Здійснюючи контрольно-аналітичну діяльність, пам'ятай про: Створення під час контролю стимулів до активної творчої діяльності; Створення умов для постійного самовдосконалення; Об'єктивне оцінювання під час контролю; Спільне визначення програми подальшого удосконалення; Контроль проводиться постійно та планово - тоді він сприймається як норма; При тотальному контролі працівники знімають із себе відповідальність за якість роботи;

Не можна контролювати те, на що раніше не зверталась увага; Не зосереджувати увагу контролю на “улюбленому” об'єкті - інші члени колективу випадають з поля зору; Низька компетентність та страх зіпсувати стосунки з підлеглими - погані супутники керівника; Систематичне навчання правильного виконання функціональних обов'язків знімає надмірну опіку та виводить підлеглих на самоконтроль; Співпраця адміністратора й працівника; Якщо відпрацьовану схему не контролювати - це може привести до хаосу.

Тематичний контроль - передбачає вивчення окремого питання в класі або в закладі в цілому, що дає змогу глибоко проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми Термін проведення – протягом тижня

Орієнтовні питання для контролю: Виконання вимог нормативних документів Виконання завдань певного розділу програми Усунення недоліків в освітній діяльності, що були виявлені під час попередньої перевірки Використання рекомендацій МОНУ, перспективного досвіду

Підготовка до проведення тематичного контролю

Етапи: Визначення мети, об'єктів та суб'єктів контролю, параметрів оцінки, методів і форм контролю, підбиття підсумків та терміну проведення Складання плану проведення тематичного контролю Підготовка керівника до проведення контролю Розподіл обов'язків та визначення термінів проведення

Перший етап Визначення мети Визначення завдань Визначення об'єкту Очікуваний результат Результати Удосконалення освітнього процесу Зростання професійної майстерності педагогів

Другий етап (складання плану перевірки) Вивчення стану створеного предметно-розвивального середовища, умов для організації педагогічного процесу за відповідною темою; Оцінювання змістовності, системності, послідовності перспективного та календарного планування, його відповідність віковим особливостям дітей та завданням програми; Визначення педагогічної майстерності вихователів, ефективності методів та прийомів, які він використовує у роботі з дітьми, доцільності форм організації дитячого колективу Аналіз розвитку дітей, сформованості певної життєвої компетентності Оцінювання рівня організації роботи методичного кабінету – наявність методичних розробок, рекомендацій Вивчення взаємодії з батьками, оцінка батьками роботи вихователя

Третій етап (підготовка до тематичного контролю) Перегляд інструкції, наказів МОНУ органів управління освітою з відповідних питань; Опрацювання психолого-педагогічної, методичної літератури; Підбір діагностичних методик, анкет, тестів, протоколів; Аналіз результатів

Четвертий етап (розподіл обов'язків) Суб'єкти контролю : психолог, музичний керівник , учитель -логопед, досвідчені вихователі, медична сестра. Завдання керівника : поставити перед кожним учасником конкретну мету, надати допоміжні матеріали анкети , схеми)

Підсумки тематичного контролю Аналітична довідка(заслуховують на педраді, зберігають в методичному кабінеті) наказ

Узагальнення та систематизація матеріалів: План тематичної перевірки Матеріали вивчення (анкети, протоколи, діагностики) Аналітична довідка з пропозиціями Витяг з протоколу педради

Фронтальний та підсумковий контроль – передбачає вивчення стану життєдіяльності дітей за всіма сферами та лініями розвитку , системи освітньо-виховної роботи педагогів у окремому дитячому колективі

Питання для фронтального контролю Чи має освітній процес особистісну спрямованість? Чи забезпечується повноцінний розвиток дітей? Чи стимулюють їхню пізнавальну активність? Чи налагоджено зв’язок морального, розумового, фізичного естетичного та трудового виховання дітей?

Фронтальний контроль здійснюється: В процесі спостережень Під час аналізу календарних планів Під час бесід з вихователями В процесі експертизи рівня розвитку, вихованості та знань дітей.

Періодичність контролю – не більше 1-2 рази на рік У кожній віковій групі – 1 раз на 5 років Тривалість – від 3 днів до тижня Узагальнюється - довідкою Результат – обговорюють під час засідання педради, виробничої наради, видають наказ

Підсумковий контроль – дає змогу визначити результативність роботи за різні періоди Наприклад : підсумки роботи за півріччя, навчальний рік; підсумки літнього оздоровлення; підготовка закладу до нового навчального року

Періодичність – упродовж 5 днів Мета: підбиття підсумків роботи за рік; виявлення готовності вихованців випускних груп до навчання в школі; визначення компетентності вихователів; аналіз експериментальної роботи; отримання висновків щодо ефективності упровадження нової технології , методики; аналіз роботи певного педагога; комплексна оцінка ДНЗ напередодні атестації

Результат контролю: довідка Вимоги до довідки: лаконічність чіткість аналітико-оцінювальний характер позитивні аспекти негативі аспекти висновки-пропозиції (конкретність, зазначення термінів)

Оперативний контроль – передбачає вивчення процесу :порівняння, узагальнення, аналіз , пошук причин, які викликали ту чи іншу проблему. Має випереджальне значення

Оперативний контроль спрямований на : Виявлення стану роботи педагогічного колективу та окремих вихователів на певному етапі; Вивчення щоденної інформації про хід та результати педагогічного процесу, виявлення причин, що порушують його; Перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Вимоги до оперативного контролю: Плановість Розподіл за часом Фіксація у діловій документації Результати обговорюють під час засідання педради, виробничої наради, видають наказ

Періодичність: 6-7 питань на місяць Зміст контролю передбачає: Оцінку роботи за день, тиждень (щонайбільше -місяць) Виявлення тих чи інших відхилень у ході освітнього процесу Встановлення причин відхилення фактичного рівня компетентності дітей Педагогічні умови, створені в групі для роботи з дітьми конкретного віку(дидактичні посібники, ігри) Санітарний стан приміщень Виконання розпорядку дня

Вимоги до записів у діловому щоденнику: Аналіз Висновки Рекомендації(ґрунтовність, конструктивність, доцільність)

Види оперативного контролю: Попереджувальний порівняльний

Завдання попереджувального контролю: Запобігання виникненню того чи іншого недоліку Профілактика можливих недоробок Відбір раціональних методів роботи

Методи: Бесіда Практична допомога у плануванні, складанні конспектів занять Перевірка плану на наступний день

Мета порівняльного контролю: Співставлення результатів роботи вихователів за певними розділами програми Допомога у виробленні єдиних вимог до дітей

Дякую за увагу!