Презентація на тему "Маркування харчових продуктів із генетично модифікованої сировини"

Маркування харчових продуктів із генетично модифікованої сировини. Індивідуальне науково ─ дослідне завдання із предмету Біобезпека генетично модифікованих організмів на тему: Підготувала:студентка 31 – Е групи. Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка Плетюк Іванна Державний моніторинг за оборотом харчової продукції, яка одержана з генетично модифікованої сировини

План. Регулювання генетично-інженерної діяльності в Україні. Державна реєстрація, використання, ввезення, транзит, зберігання, транспортування та утилізація продуктів харчування з генетично модифікованої сировини. Міжнародний досвід із питань контролю за створенням, використанням, передачею та реєстрацією харчових продуктів із генетично модифікованої сировини.1.2.3. Екологічні знаки та маркування.4.

І. Регулювання генетично-інженерної діяльності в Україні Наприкінці 80-х років минулого століття з’явилися генетично-модифіковані організми та генетично-модифіковані продукти.

До 60% нашого ринку заповнено продуктами з ГМО. Науковці запевняють, що їх мутація, скоріше за все, може проявитися лише у третьому поколінні людей.

Уже сьогодні частина генетично-модифікованих рослин не дають насіння. Є певні застереження проте, що безконтрольне виявлення ГМО може призвести до порушення екологічного балансу і виникнення загрози біологічному різноманіттю в Україні та в світі.

З метою усунення таких загроз і забезпечення оптимальних умов виробництва та споживання харчових продуктів, які містять ГМО, Верховна Рада України 31.05.2007 р. прийняла Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» .

В разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) виробник (продавець) повинен її вилучити з продажу та привести до відповідності інформацію про неї. Окрім цього, за надання хибної інформації про товари встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно Законом «Про безпечність та якість харчових продуктів» усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою та містять у доступній формі інформацію про наявність чи відсутність у продуктах ГМО, що відображається на етикетці продукту з надписом «ГМО» чи «Без ГМО» відповідно.

Дія цього закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та харчові продукти, вироблені для особистого споживання.

Завданнями цих законів є:

Регулюванню законів підлягають:

Кабінет Міністрів України забезпечує:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту забезпечує:

Міністерство з питань екології та природних ресурсів діє таким чином:

Міністерство охорони здоровʼя здійснює таке:

Міністерство аграрної політики діє так:

Основні принципи державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища порівняно з отриманням економічних переваг від застосування ГМОзабезпечення заходів щодо дотримання біологічної та генетичної безпеки під час створення, дослідження та практичного використання ГМО для господарських потребконтроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігомзагальнодоступність інформації щодо потенційних ризиків від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної та Генетичної безпекидержавна підтримка генетично-інженерних досліджень, наукових і практичних розробок у галузі біологічної та генетичної безпеки під час створення, дослідження та практичного використання ГМО для господарських потреб

ІІ. Державна реєстрація, використання, ввезення, транзит, зберігання, транспортування та утилізація продуктів харчування з генетично модифікованої сировини. Генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання.

Обов’язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні.

Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО до їх державної реєстрації. До державної реєстрації вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО можливе тільки з метою державної апробації (випробовувань).

Проведення державної апробації (випробовувань) ГМО у відкритій системі здійснюється тільки на підставі дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Дозвіл видається одноразово на проведення державної апробації (випробовувань) конкретно визначеного ГМО.

Відповідно до Закону України від 19.01.2010 р. «Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» центральний орган виконавчої влади з питань медицини (Департамент Ветеринарної медицини) діє таким чином:

Продукція, яка реєструється в Державних реєстрах ГМО

Підприємства, установи та організації, які здійснюють генетично-інженерну діяльність (надалі – установи), створюють при установі Комісію з біологічної та генетичної безпеки проведення генетично-інженерних робіт (надалі – Комісія).

Завданням Комісії є проведення попередньої оцінки ризику під час планування та підготовки генетично-інженерних робіт. Типове Положення про Комісію з біологічної та генетичної безпеки проведення генетично - інженерних робіт затверджується центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

З метою забезпечення виконання ст. 7 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 р. №114 було затверджено Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням.

Для державної реєстрації продукції юридична або фізична особа (надалі – заявник) подає до МОЗ заяву, в якій зазначається таке: Заявник може повторно подати належним чином оформлені документи.

Підставою для відмови у державній реєстрації продукції є таке:

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації, не повинен перевищувати 120 днів із дати їх надходження, включаючи строк проведення Державної екологічної та/або санітарно- епідеміологічної експертизи.

Державна реєстрація проводиться безоплатно на п’ятирічний строк шляхом внесення продукції до Державного реєстру генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням (надалі – Реєстр).

Перереєстрація продукції проводиться у порядку, встановленому для реєстрації. Реєстр ведеться за формою, затвердженою МОЗ.

Інформація, що міститься в Реєстрі, розміщується на офіційному веб-сайті МОЗ, систематично публікується в засобах масової інформації та надається безоплатно на запит юридичних і фізичних осіб.

З метою ідентифікації харчових продуктів без ГМО та їх наявності в них, Кабінет Міністрів України 13.05.2009 р. №468 прийняв постанову «Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично-модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг».

Відповідно до названої постанови з 1 липня 2009 р. харчові продукти із вмістом генетично модифікованих організмів або виготовлені з використанням ГМО підлягають обов’язковому маркуванню, якщо вміст ГМО в самому продукті або сировині для нього перевищує 0,1 відсотка.

У разі відсутності ГМО в продукті або його вмісті в меншому, ніж зазначено, розмірі може бути використане маркування «Без ГМО». Проте така інформація повинна мати підтвердження спеціалістів Держспожив-стандарту.

А виявлені продукти із вмістом ГМО або виготовлені з їх використанням і введені в обіг в Україні без маркування підлягають вилученню.

Відповідно до ст. 16 Закону забороняється ввезення на митну територію України ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробовувань).

Дозвіл на ввезення ГМО, призначених для науково-дослідних цілей або Державних апробацій (випробовувань), надається центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ввезення харчових продуктів, косметичних засобів, лікарських засобів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містять ГМО або отримані з їх використанням, для безпосереднього вживання за призначенням можливе тільки за умови державної реєстрації відповідних ГМО джерел та переліченої у цій частині продукції. Порядок такого ввезення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Україна укладає міжнародні договори, бере участь у міжнародному обміні інформацією з метою подальшого розвитку і зміцнення міжнародного співробітництва в галузі біологічної та генетичної безпеки у разі здійснення генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО відповідно до чинногозаконодавства.

ІІІ. Міжнародний досвід із питань контролю за створенням, використанням, передачею та реєстрацією харчових продуктів із генетично модифікованої сировини. У 1998 році Європейський союз (ЄС) з огляду на потенційну небезпеку ГМО ввів 5-ти річний мораторій на виведення на ринок нових сортів. ГМ-культур.

У 2003 році під жорстоким пресингом Всесвітньої торгової організації (СОТ) він був знятий.

Улітку 2003 року ЄС посилив вимоги до маркування харчових продуктів, що містять ГМО: тепер там необхідно позначати всі товари, що містять більше 0,9 відсотка ГМО.

Більшість торгових мереж, серед яких, наприклад, така відома в Європі мережу як TESCO відмовилася від продажу ГМО на своїх прилавках оскільки європейські споживачі не споживають трансгени.

Система контролю отримання, використання і передачі генетично модифікованих організмів у США залежно від господарської ознаки{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Господарська ознака. Контролююча організація Спрямування контролю Стійкість до вірусів і комах. USDAБезпечність вирощування. EPAБезпечність до довкілля. EDAХарчова безпечність. Стійкість до гербіцидів. USDAБезпечність вирощування. EPAНове використання гербіциду. EDAХарчова безпечність. Змінена кількість олії впродовольчій культуріUSDAБезпечність вирощування. EDAХарчова безпечність. Зміна забарвлення клітинидекоративної культури. USDAБезпечність вирощування. Модифіковані ґрунтовібактерії, що розкладаютьзабруднювачіEPAБезпечність до довкілля

Оцінювання генетично модифікованого організму за критеріями безпеки в кожній країні складається з двох основних напрямів:

Тому для прискорення комерційного використання трансгенних рослин у різних країнах система отримання дозволу на їх випробування спрощується, якщо рослина вже зареєстрована в іншій країні.

VI. Маркування та екологічні знаки. Маркування товару — це один із способів, за допомогою якого інформація про той чи інший товар доводиться до відома споживача особою, яка цей товар виготовляє.

Екологічні знаки — інформують споживачів про екологічну чистоту споживчих товарів. Знак у вигляді трикутника з трьох стрілок, що означають замкнутий цикл (виробництво - застосування - утилізація), вказує, що дана упаковка придатна для подальшої переробки. Усередині трикутника розташовуються одна або дві цифри, які вказують на тип пакувального матеріалу:1-19 - пластик, 20-39 - папір та картон, 40-49 - метал, 50-59 - деревина, 60-69 - тканини і текстиль, 70-79 - скло.

Знаки маркування, які підтверджують екологічні переваги. Маркована продукція пройшла екологічну сертифікацію за вимогами міжнародного стандарту ISO 14024 і має покращенні екологічні характеристики Країни північної Європи. Росія ЄСНімеччина. Білорусь. Україна США

Маркування що інформує про вміст трансгенів. Маркування що інформує про продукти натурального походженняІнформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок.

Дякую за увагу !