ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВАГрабіжницькі походи кримських орд та султанських військ і нездатність влади організуватинадійний захист. Посилення соціального і національно- релігійного гноблення. Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали українських селян до масових утеч.
Протягом XVI – XVIII ст. Запорозька Січ мала ознаки держави: вона контролювала величезну територію степової України, мала свій уряд, військово-адміністративний устрій, власний суд, самостійні дипломатичні відносини з іншими країнами. !Територія козацької держави називалася Землями Війська Запорозького або Вольностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазов`ї на сході. На півночі її межа пролягала по річках Орелі (на Лівобережжі) та верхів'ях Інгулу й Інгульця (На Правобережжі). Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (Військовій) Раді, яка обирала козацьку військову старшину. Утворення держави!!ppt_xxshearppt_xstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Польський автор: Від слова “коза”;козаки були жвавими і витривалими, як кози. Турецькою мовою слово “козак” означає бурлака,забіяка. У мовах тюркських народів це слово означає вільну озброєну людину, що несе прикордонну вартову службу. Польський автор: Від найменування легендарного отамана, що з давніх часів успішно боровся з татарами Що означає слово "козак"“козак”-людина, яка живе за військового промисла, вільна людина
За описом сучасників козаки були більшою частиною росту середнього, плечисті, ставні, міцні,сильні, на вид повнолиці, округлі і від літньої і степової спеки смугляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем, або чуприною, на тімені, у смушковій гострій шапці на голові, вічно з люлькою в зубах, справжній запорожець завжди дивився якось похмуро, униз ,спідлоба, сторонніх зустрічав спершу непривітно, відповідав на питання дуже неохоче, але потім помалу зм’ якшувався, обличчя його поступово приймало веселий вид, живі проникливі очі загорялися блиском вогню, і вся його фігура дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю і незрівняним гумором. “Запорожець”не знав ні “цоб” ні “цабе”, відтого був здоровий, вільний від хвороб, помирав більше на війні, ніж вдома.
Герб Війська Запорозького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, - виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набрав за короля Стефана Баторія 1578 р. Але й попередні козацькі формування, напевно, мали власну символіку. Щоправда, відомості про неї до нашого часу не дійшли. Згаданий герб уперше зображено на печатці Війська Запорозького 1595 р., за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж усього існування козацтва цей головний символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях. КОЗАЦЬКА СИМВОЛІКА
Військова справа. Військова справа козаків досягла високого рівня. Армія козаків була однією з найбільш боєздатних у Європі. Козаки досконало володіли усіма відомими в той час видами зброї, а також прийомами ведення бойових дій. Це не раз допомагало їм здобувати перемоги в битвах з татарами і туркамиppt_xxshearppt_x
Козацький побут. Незвичайно барвне і різнородне було щоденне козацьке життя. Запорожці брили цілу голову й залишали тільки одну чуприну над лобом, оселедець; як ця чуприна вир'остала велика й довга, що аж заслонювала очі, то козак закладав її за вухо. Бороди не брили, а вусів не підстригали, але намазували чимнебудь і закручували вгору до очей; а як у котрого виросли дуже довгі вуса, то закручував їх і закладав аж за вуха - "це ставили собі за особливу козацьку славу і честь".
Запорожці славилися веселістю й охотою до шуток і насмішок. Особливо ж любили вигадувати прізвища товаришам; такого, ;що спалив з необережности курінь, називають Палієм, того, що розкладав вогонь над водою, звали Паливодою, такому, що' проти звичаю варив кашу, давали імення Кашки або Кошовара і так само пішли призвища Горбач, Малюта, Склизький, Черепаха, Гнида, Качало, Корж... Запорожці знали оцінити й чужий дотеп. Приходить козак до чужого куріня і бачить, що козаки вечеряють, тоді говорить їм: "Хліб та сіль, пани-молодці!" А вони йому: "їмо, та свій, а ти у порога постій". Але він не погоджується: "Ні, братці, давайте і мені місце", і витягає зараз свою ложку і ложечника і сідає разом з ним. Тоді господарі похвалять: "0т, козак догадливий! Вечеряй, братчику, вечеряй!"
Ікона поч. ХІХ ст. з Богородчанського району, Івано-Франківщина. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. Віднедавна свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Гетьманська держава за роки свого існування мала 17 гетьманів. Усі вони були носіями ідеї незалежної самостійної Української держави. Втіленню цієї ідеї вони присвятили все своє життя, поставивши за мету вибороти звільнення українського народу від панування чужинців. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.