Презентація на тему: «Модернізм як некласична модель культури».

Презентація на тему:«Модернізм як некласична модель культури»

Зміст: Вступ. Український модернізм. Передумови формування ідей Модернізму. Зародження модернізму. Модернізм в літературіМодернізм в архітектурі та театріМодернізм в живописі

вступ. Модернізм (буквально — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний),  — термін, яким в мистецтвознавстві позначають мистецькі напрями та стилі, які з'явилися на противагу так званому «класичному мистецтву» XIX сторіччя — реалістичному та академічному. Одним з перших про свій розрив з «класикою» оголосили англійські прерафаеліти, чия художня програма була швидше консервативною або ж навіть реакційною. Зовсім іншим став протест імпресіоністів, спрямований не стільки на відтворення забутих форм, скільки на створення нових. Згодом з'явилися інші «некласичні» напрямки, такі як символізм, неоромантизм, постімпресіонізм, модерн(арнуво), фовізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, абстрактне мистецтво (останні напрямки часто об'єднують під визначенням «мистецький авангард»). Довгий час не було загального терміну, який би поєднував усі ці несхожі між собою мистецькі явища. Назву модернізм спочатку застосовували лише до мистецтва 10-30-х років XX сторіччя, що в багатьох свої рисах заперечувало досвід «некласичних» стилів межі сторіч, насамперед авангардизму. Але за відсутністю іншого прийнятного терміну (а також завдяки співзвучності термінів модернізм і модерн) модерністським почали називати усе некласичне мистецтво кінця XIX — першої половини XX сторіч.

Український модернізм. Таке розуміння модернізму, поширене, зокрема в українському мистецтвознавстві, яке зараховує до модерністів таких митців як Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Леся Українка та Іван Франко. Представники українського модернізму кінця XIX — початку XX століття — Дніпрова Чайка, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь. У казці раннього українського модернізму наявні ряди провідних просторових орієнтирів, а саме: хронотоп лісу, хронотоп дороги, хронотоп оселі, хронотоп палацу тощо. Жанрові інтерпретації традиційного казкового часопростору в системі модерністичного мистецтва суголосні тогочасному тяжінню до фіктивних світів, снів, візій, які дозволяють письменнику створювати ефект дива в умовах реальності.

Передумови формування ідей Модернізму Модерністська парадигма була однією з тих, що лідирують в західній цивілізації першої половини XX століття, в другій же половині століття вона була піддана розгорнутій критиці. Термін «модернізм» властивий лише вітчизняній мистецтвознавчій школі, в західних джерелах -- це термін «modern». Оскільки в російській естетиці «модерну» означає художній стиль, передуючий модернізму, необхідно розрізняти ці два поняття, щоб уникнути плутанини. До передумов формування ідей Модернізму може бути віднесено:конституювання комплексу ідей про самодостатність людського розуму (елімінація із структур відповідних філософських міркувань трансцендентно-божественного розуму як підстави розуму в його людській артикуляції);  складання комплексу уявлень про креативну природу Розуму, з одного боку, і про його історичну обмеженість - з іншою. (Ідея абсолютності, універсальності і тотальності Розуму була поставлена під сумнів ще і. Кантом, що висунув стратегію "критики" різних, - "чистого" і "практичного" - розумів.); позитивістські ідеї, згідно з якими людський розум за своєю природою концептуальний  і здатний трансформувати соціальну реальність, і аналогічна цим ідеям програма, запропонована в рамках марксизму, згідно якої розум вважався історично мінливим і здібним до помилок (ідеологія як "помилкова свідомість"); завдання філософської рефлексії убачалося в "зміні світу".

Зародження модернізму. Модернізм - провідна художня ідея століття - виразив себе в творчості рівно великих і рівно несхожих геніїв. Серед них - Матісс, Пікассо, Брак, Томас Манн, Пруст, Джойс, Кафка, Гессі, Фолкнер, Валері, Еліот, Паунд, Рільке, Лорка, Уоллес Стівенс, Стріндберг, Піранделло.. Технологія ХХ століття народжувала нове сприйняття. Впродовж життя одного покоління здійснилося стільки змін, скільки їх - ні до, ні після - не знала історія. Торжество телефону і телеграфу, винахід грамзапису і радіо, народження авіації і кіно - всі ці технічні новини міняли фундаментальні координати нашого буття: швидкість життя, щільність місця існування, інтенсивність контактів, форми і напряму думки. У ХХ столітті світ став іншим. І хай нас не обманюють старовинні фотографії із статечними буржуа і пані в кринолінах. У цьому патріархальному середовищі з її дрімучою обивательською традицією народжувалося зухвале мистецтво художників, що зуміли добитися того, до чого їх закликав апостол модернізму, великий американський поет Езра Паунд - "Зробити світ новим".

"На зламі століть сталося немало виняткових, таких, що здавалися раніше неймовірними подій, на зразок бездротового зв'язку Марконі. Ці чудеса мали і естетичне значення: якщо інформація може передаватися по повітрю, то, отже, душевний стан людини сповна здатний залежати від електрики, вступати з ним в зв'язок і у взаємодію! Це не могло не хвилювати поетів і художників, адже саме вони інстинктивно відчували прихований доки від інших сенс технологічної революції, що далеко не обмежується технікою. Якщо простір більше не мірявся швидкістю кінського алюру, то і простір художнє вимагало іншого підходу. У ці роки Фрейд вже запропонував своє тлумачення сновидінь, яке наштовхнуло багатьох художників на збагнення нової візуальної реальності. 

Модернізм в літературіСтиль модерну реалізував себе в різних видах мистецтва, проявивши достатню гнучкість і многолікость, приймаючи при цьому різні втілення, що дозволило згодом теоретикам докоряти модернізму у відсутності стильової єдності, і навіть в праві іменуватися стилем. Модернізм в літературі найяскравіше представлений творчістю австрійського письменника Франца Кафки. Для цього письменника характерне уявлення про світ як про початок ворожому людині. Кафка, в своїх романах «Замок», «Процес», «Америка», з приголомшливою силою показав нездатність людей до взаємних контактів, безсилля людини перед механізмом влади.

Модернізм в архітектурі та театріУ архітектурі діапазон засобів виразності модерна тягнувся від підкреслено декоративних, розкутих і витончених пластичних архітектурних форм до строгих, чисто геометричних рішень, що втілили уявлення про ідеальне архітектурне середовище. Найяскравіше ці межі є видимими в спорудах архітекторів стилю модерну Ван Де Вельде в Бельгії, І. Ольбріха і О. Вагнера в Австрії, А. Гауді в Іспанії, Ф. Шехтеля в Росії. У театральному модерне спостерігається тяга до лінії, узору, до свого роду візуалізації музики, перетворенню гри акторів у фантастичну симфонію ліній і фарб. Такими були постановки В. Мейерхольда на початку XX ст.

Модернізм в живописіЖивопис стилю модерну був наповнений поетикою символізму, поєднуючи характерні для нього образи із складним ритмом, лінійною композицією в союзі з декоративною колірною плямою.  Модерн виявляє пристрасть до певних сюжетів і тем. Це алегоричні мотиви: війна, смерть, гріх, любов; мотиви, що виражають імпульсивні прояви пристрасті: трепет, гру, вихровий рух. Всю цю гамму тем і сюжетів втілювало творчість Д. Сомова, М. Врубеля, Б. Кустодієва, С. Борісова-Мусатова.