1
Тема. «… З віком хочу йти» (Р.М. Рільке у світлі творчості О. Родена та П. Сезанна)
Епіграфи. «Слід творити мистецтво свого часу». (О. Ренуар).
«Ти один сказав Богові щось нове». (М. Цвєтаєва).
Мета: доторкнутися до багатовимірного поетичного світу митця, звернути увагу на пошуки духовної єдності поета зі світом, дослідити переворот, що здійснив Р. М. Рільке у віршуванні під впливом творчості О. Родена та П. Сезанна, ознайомити учнів із естетичними принципами творчості Рільке; сприяти розвитку вміння спів ставляти та узагальнювати факти; виховувати здатність правильно сприймати естетичні цінності та моральні істини.
Тип уроку: інтегрований урок-дослідження.
Методи: дослідницький, творчого читання, евристичної бесіди.
Обладнання: портрет Р. М. Рільке; репродукції скульптур О. Родена «Портрет Віктора Гюго», «Громадяни Кале»; репродукція картини П. Сезанна «Персики і груші»; таблиця «Вплив творчості Родена та Сезанна на поезію Рільке»; Біблія; Словник літературознавчих термінів; Тлумачний словник; картки; тексти віршів Р. М. Рільке «Гетсиманський сад», «Ваза троянд», «Осінній день», «Згаси мій зір…»
Хід уроку
В одному зі своїх віршів Р. М. Рільке говорить:
… з віком хочу йти
Вчувати вітер віщого листа,
Якого склали Бог, і я, і ти.
Чужа рука його вгорі горта.
Відчуття єдності з Богом, зі Всесвітом, прагнення йти в ногу з віком позначилися на творчості видатного поета. Мабуть тому в його ліриці є все: холод філософської містики, «дуже тонкий, дуже чуйний, дуже емоційний зміст», пошуки Бога і Богоборство, самотність, зневіра, розчарування і віра в життя, – все те, що було притаманне мистецтву ХХ ст.
‑Які ж зрушення відбуваються у мистецтві початку ХХ ст.?
Розчарування у життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення спричинило появу нових художніх напрямів, що отримали назви авангардистських і модерністських.
Протестуючи проти застарілих ідей та форм, модерністи шукали нових шляхів та засобів художнього відображення дійсності, знаходили нові художні форми, прагнули докорінного оновлення літератури. Модернізм здійснив справжню художню революцію і може пишатися такими відкриттями в літературі як зображення людської психіки у формі «потоку свідомості», відкриттям далеких асоціацій, ірраціонального та непізнаного.
Виникли такі течії як експресіонізм, імпресіонізм, символізм, футуризм, кубізм, сюрреалізм, імажизм.
Тобто відкриваються нові обрії у мистецтві.
Поети, маляри, скульптори – їх розділяв час, відстань, національні кордони, особисті долі, несхожість характерів, образна мова віддалених один від одного мистецтв. Та всі вони прагли до відкриття нових шляхів у мистецтві.
Що спільного між безмежною глибиною поетичного чуття Рільке, матеріальною густиною полотен Сезанна та пластичністю скульптур Родена? Що нового вніс Рільке в літературу? На ці та багато інших питань ви зможете знайти відповідь сьогодні на уроці.
До цього уроку ви отримали картки з домашніми завданнями. Готувалися індивідуально й у групах і кожен виконав певний обсяг роботи, тієї, що становитиме зміст нашого уроку. А … ще й працюватимуть із картками протягом заняття.
‑А чи задумувались ви коли-небудь над тим, що означає для поета йти в ногу з віком? Спробуємо дібрати епіграф до уроку. Над цим завданням працювали…
Аналізуючи твори мистецтва ми не можемо уникнути деяких мистецтвознавчих термінів. Пояснить нам значення слів…
Пластичний – той, що має гармонійну форму, плавний, без різких переходів.
Ескізний – не розроблений в деталях.
Аморфний – той, що не має форм, розпливчастий.
Лаконічний – стислий, чіткий.
Пантеїзм – релігійно-філософський світогляд, що ототожнює Бога з природою.
Архітектоніка – композиція, сполучення частин в одному досконалому цілому.
Стиль – найбільш загальні особливості творчості митця.
Сьогодні разом із Рільке, який прагнув іти з віком і «творити мистецтво нового асу», ми маємо здійснити сходження до вершин поетичної майстерності. А будь-яке сходження проходить у кілька етапів і ретельно планується, тому і ми будемо працювати за планом.
Вагоме місце у світобаченні й творчості Рільке посідає тема Бога і релігійних шукань. Тож наш перший крок на шляху сходження до вершин поетичної майстерності – «Пошуки духовної єдності зі світом».
Своєрідним зверненням поета до Бога є вірш «Згаси мій зір…», який входить до збірки «Книга годин». Послухаємо його.
‑Оберіть із запропонованих слів ті, що характеризують стан ліричного героя: віра, екстаз, фанатизм.
Віра – впевненість у чомусь. (Екстаз – стан надзвичайного захоплення. Фанатизм – думки та поведінка людини. Що віддано служить якійсь справі, або ж людини винятково релігійної).
‑Який художній прийом лежить в основі вірша? Яку роль він виконує?
Антитеза. Наголошує силу віри ліричного героя в Бога: які б перепони не стояли на його шляху до Господа, він все здолає.
‑Яка ідея звучить в останніх рядках вірша?
Ліричний герой так злитий з Господом, що навіть Бог не може позбавити його цієї єдності.
‑Яке ж бачення Бога у Рільке?
Існування людини – це тривале зростання, як ріст дерева, вгору, до Бога. Бог – скрізь. У кожному прояві життя людини і Всесвіту відчувається присутність великого начала. Існування людини – це тривале зростання, як ріст дерева, вгору, до Бога.
‑Як же називається Світогляд, що ототожнює Бога з природою, зі світом?
Як бачимо, ліричний герой Рільке прагне духовної єдності зі світом, із Богом. І Бог Рільке – це життя, що пульсує в речах та істотах. Це «темний Бог», що затаївся «в глибині речей».
Митцями, що вміли творити «речі мистецтва» та були зразком натхненного терпіння, здатного все здолати є Огюст Роден та Поль Сезанн.
‑Як же ставиться до їхньої творчості Рільке?
Жити – означає сприймати світ у художніх образах – саме в цьому єдність митця і його творчості. Сам митець, як особистість, його світобачення, переконання, художня майстерність – усе його життя і навіть смерть мусять становити нерозривну єдність. Для мене взірцем такої цілісності митця є Сезанн і Роден.
Тож, наш другий крок – «Твори, «ніби… розплавлений метал»».
‑Дайте стислу характеристику творчості Родена.
‑Що саме в стилі Родена вас вражає?
Пластичність, ескізність, аморфність.
Послухаємо вірш Р. М. Рільке «Осінній день» у перекладі В. Стуса і порівняємо стиль творів.
‑Яким настроєм пройнята поезія?
‑Визначте її основний мотив.
Плин часу.
‑Чому мотив самотності розгортається на тлі осіннього пейзажу?
Осінь – символ багатства і зрілості, час підбиття підсумків. Коли зупиняється мить і ніщо нічого не може змінити. Це тільки підкреслює трагічну самотність людини, що загублена у цьому осінньому леті.
‑Про який дім і про яку самотність ідеться у творі?
Самотня та людина, яка ще не знайшла духовної єдності зі світом, яка ще не знайшла дороги до Бога.
‑Яка паралель простежується між ягодами, котрим на схилі літа ще треба трохи часу, аби визріти і самітником, що не може знайти дім?
Їм обом ще потрібно трохи часу, який так швидко плине.
‑Чи можна твердити, що у цьому вірші Рільке Бог пантеїстичний?
Так, він розчинений у природі. Йому покірний вітер. Тінь, тепло, дозрівання плодів, зміна пір року, настрій людини.
‑Які стилістичні особливості має ця поезія?
Вірш строгий і пластичний, мова звучить чітко, рівно, немає метафоричних прикрас і обтяжливості.
‑Яка метафорична близькість поєднує роботи Родена і Рільке?
Метафорично вони близькі до маси розплавленого металу.
Змальовуючи образи, поет використовує те, чого навчився у геніального скульптора Родена, – вміння бачити космос в окремому предметі і через нього вдивлятися навіть у найскромнішу річ, щоб проникнути в її сутність, її глибинне життя. «Слід творити мистецтво нового часу», – закликає Ренуар. І Рільке наче змагається зі скульптором: хто з них краще передасть пластику й архітектоніку речей і образів.
‑Як же проходить процес творення вірша у Рільке? Послухаймо поета.
Я ставлю перед собою завдання створювати «вірші-речі». Тривалий час роздумую над віршем, виношую його, як мати дитя, відштовхуюсь від реальності: кожний твір має свою «модель», подібну до «моделі» скульптора. У його основі може бути будь-що – рослина, тварина, пейзаж, стан людини. Вірш не є описом речі, він, як і скульптура, є річчю, що живе самостійним життям.
Наш третій крок – «Поетичний світ, «справжній, як річ»».
‑Як Сезанн відображає у своїх творах оточуючу дійсність?
‑Які особливості художнього методу Сезанна? Послухаємо повідомлення.
(Відтворення власних відчуттів, лаконізм, передача спрощених форм предметів, велике значення приділяє кольору, «оречевленість»).
Розвиток творів нового для світової літератури жанру – «віршів-речей» засвідчила збірка Рільке «Нові поезії». Один із віршів, що входить у неї, має назву «Ваза троянд». Послухаймо його.
‑Який художній прийом лежить в основі вірша? Яку роль він виконує?
Антитеза. Підкреслює, що все живе і неживе, рух і спокій у речах сплітаються воєдино.
‑Рільке відтворює рух речей, що зовні видаються нерухомими. Знайдіть у вірші метафори та порівняння, що передають пластичність образів.
‑Яку роль у вірші відіграють кольори?
Світлі, чисті, променисті кольори підкреслюють рух, пластичність.
‑У чому простежується співзвучність вірша Рільке і полотна Сезанна?
Рільке, я і Сезанн, «оречевлює» свою поезію. Митців цікавить поєднання кольорів і форм, лаконічний малюнок. Вони прагнуть до розкриття незмінної величі, краси і гармонії природи.
‑Чому саме «вірші-речі» так приваблюють поета?
Людина первісно була творцем речей, докладала до них не лише рук, а й душу. Та з розвитком цивілізації речі, створені людиною, дедалі частіше віддаляються від неї, замінюються порожніми та фальшивими. Завдання поета полягає в тому, щоб рятувати речі від загибелі, одухотворяючи їх, відкриваючи в них душу їхнього творця, биття його серця, яке вони в собі зберігають.
‑Що стало поштовхом до «оречевленості» матеріального світу митцями початку ХХ ст.?
Роден, Сезанн, Рільке жили й творили на зламі часів, коли Європа чекала чи то катастрофи, чи то відродження. Інтереси митців до речі пояснюються обезцінюванням «проголошених істин» як а філософському, так і на мистецькому рівнях. Мінливі, оманливі символи та знаки заміняються незмінними, надійними речами. Митці творять «мистецтво свого часу».
Зближення образу й речі відкриває нові можливості словесної та живописної виразності.
‑Опишіть свої враження від побаченого.
Тема самопожертви й добровільного мучеництва не нова в літературі. Ми знаємо, що ще два тисячоліття тому Ісус Христос прийняв на себе всі гріхи людські.
‑Прочитайте уривок із Євангелія, у котрому йдеться про події в Гетсиманському саду. (Від Луки. 22:39-44. Від Матвія. 26:36,39) Які слова передають психологічний стан Ісуса?
Згідно з Євангелієм Ісус Христос дуже страждав у Гетсиманському саду напередодні свого розп’яття. Сповнений страху перед очікуваною долею і сумнівів про своє призначення Месії, прагнучи Бога-отця і шукаючи його, Ісус промовив відомі слова: «Отче мій, коли можна, нехай обмине ця чаша мене…»
Послухаємо творчо опрацьовану біблійну легенду – вірш «Гетсиманський сад».
‑Ф. Ніцше твердив, що митець змушений або використовувати вже існуючу міфологію, або створювати нову. Що нового вніс Рільке до християнської історії про події в Гетсиманському саду?
Персонаж Рільке впадає від своєї самотності у відчай і стверджує, що Бог зник для нього. Він відчуває, що з ним – «вся скорбота людських бід», яку Бог міг би полегшити. Поет говорить про прихід Ангела, люди бачать його, а для ліричного героя то всього-на-всього лише ніч.
‑Як ви можете пояснити боротьбу, що відбувається в душі Ісуса.
Ісус – боголюдина. Саме людські почуття і слабкості вступають у боротьбу з божественним началом в душі Христа. Людська невдячність, невір’я, зрадливість, самотність викликають заперечення Бога-батька. Рільке ніби дописав внутрішній зміст боротьби віри та невір’я в душі Ісуса.
‑Яку роль у змалюванні Сина Божого відіграє змалювання його жестів, нагнітання сірого кольору, образ пилу?
Намагаючись надати образові пластичності, Рільке за допомогою жесту передає страждання Спасителя. Повторення сірого кольору тільки підсилює враження.
‑Знайдіть у поезії рядки, що звучать як афоризм. Чи є вони вираженням ідеї твору?
Ні. Це скоріше застереження. Адже Рільке ніби дописує до існуючої біблійної історії внутрішній зміст боротьби віри та невір’я в душі Ісуса.
‑Яку паралель можна провести між скульптурною групою Родена та віршем Рільке?
Для обох митців важливо було показати боротьбу почуття обов’язку зі страхом смерті, психологічну драму в розвитку.
‑Як ви гадаєте, чи можна трактувати образ Ісуса як «образ-річ»?
Ми бачимо, що у Рільке Бог-син живе єдиним життям із людством. Цей образ пов’язаний тисячами невидимих ланцюжків із душею людини, з одного боку, і з Богом, із іншого. Отже, у Рільке «річ» є тим ланцюжком, що поєднує Бога і людину. Саме завдяки «речам» людина досягає духовної єдності зі Всесвітом.
‑Охарактеризуйте стиль Родена.
‑Назвіть основні особливості, що притаманні живопису Сезанна.
‑Творчість Родена й Сезанна суттєво вплинула на поезію Рільке. Що саме він запозичив із живопису й скульптури?
‑Як ви гадаєте, чому світ схиляє голову перед цією людиною?
‑На які ваші запитання поет дав відповіді і чи задовольняють вони вас?
‑Що саме в особистості Рільке чи в його творах особливо вразило вас?
‑Подумайте, які асоціації у вас викликає ім'я даного поета? Чи можете ви їх пояснити?
‑Які сторінки його творів можна назвати перлинами?
‑Сьогодні ми долучилися до вершини світової поезії – творчості Рільке. Чи досягли ми поставленої мети? Навіщо нам необхідно було вивчати його творчість?
Ви всі разом добре попрацювали на уроці, проте кожен із вас має відкрити власну стежку до розуміння поетичного Олімпу. Ще одним кроком до розуміння поетичного світу Рільке буде домашнє завдання. Кожен має обрати те, яке йому найбільше до душі.
Скласти план виступу «Мій шлях до розуміння творчості Рільке». ○
Підготувати розгорнуте висловлювання «Розкриття «забутої сутності речей» у творчості Рільке». ∆
Написати твір-мініатюру (за вибором) «Мій Рільке» *, «На рубежі віків мій вік тече» **, «Наслідування Рільке» ***.
Рільке один із провідних модерністів Європи, що творив «мистецтво нового часу». Його поезія ввібрала в себе все те краще, що було властиве творчості Родена та Сезанна: виняткову пластичність та колоритність художніх образів, сконцентрованість змісту та цілісність форми. І, мабуть, мала рацію М. Цвєтаєва, стверджуючи, що тільки він один «сказав Богові щось нове».