Презентація на тему "Мотивація як визначний фактор організації навчальної діяльності учнів в умовах соціалізаціїЇ"

Ляховська Н.М.,. вчитель російської мови та зарубіжної літератури Красноградського НВК №3 Красноградської районної ради Харківської області

Шкільний урок – це частина життя дитини і одночасно це урок життя для неї. Це саме життя, повне проблем і радості відкриття. Н.Є.Щуркова

НЕБАЖАННЯ ВЧИТИСЯ СПРИЧИНЕНО СУКУПНІСТЮ ПРИЧИН

НЕНАЛЕЖНА УВАГА ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ МОТИВАЦІЇ НА УРОЦІ; ПОМИЛКОВА ДУМКА: “…РАЗ ДИТИНА ПРИЙШЛА ДО ШКОЛИ, ТО ВОНА ПОВИННА РОБИТИ ВСЕ ТЕ, ЩО РЕКОМЕНДУЄ ВЧИТЕЛЬ…”; ІНКОЛИ ВЧИТЕЛІ СПИРАЮТЬСЯ НА НЕГАТИВНУ МОТИВАЦІЮ (ПОКАРАННЯ З БОКУ ВЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ , ПОГАНОЮ ОЦІНКОЮ ТОЩО) ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПЕДАГОГА

ВИЗНАЧЕННЯ Мотив – один із найважливіших факторів, поряд із здібностями, знаннями, навичками, який забезпечує успіх у діяльності. Це сукупність спонукальних факторів, що викликають активність в організмі та визначають його спрямованість. Мотивація – сукупність взаємопов’язаних мотивів, які визначають спрямованість поведінки, впливають на емоції, прагнення, переживання та установки.

МОТИВ ВНУТРІШНЄ СПОНУКАННЯ ДО ДІЯЛЬНОСТІ Мотив діяльності Мотив емоційності Мотив обов'язку і престижу Мотив самостверд-ження Мотив новизни Мотив самореалі зації ПЕДАГОГ МАЄ ЗНАТИ

Соціальні Мають широкий спектр свого прояву. Передусім це прагнення особистості шляхом навчання утвердити свій соціальний статус – у суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класі та ін.) Спонукальні Пов’язані з впливом на свідомість школяра певних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та ін. Пізнавальні Проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Це провідний фактор успішності пізнання, оскільки через нього реалізується природна потреба людини Професійно-ціннісні Відображають прагнення школяра отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері життєдіяльності. Ці мотиви вступають в дію на етапі вибору професії і безпосереднього оволодіння професійною освітою Меркантильні Пов’язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини. ГРУПИ МОТИВІВ

- морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, так званий “внутрішній двигун”; - прагнення людини домагатися успіху в різних видах діяльності; - пошук відповідей на запитання “чому?”, “навіщо?”, “заради чого?” МОТИВАЦІЯ ПЕРЕДБАЧАЄ

Навчальна мотивація визначається цілою низкою специфічних для цієї діяльності факторів: Самою освітньою системою, освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність; Організацією освітнього процесу; Суб'єктними особливостями того, хто навчається (вік, стать, здібності, інтелект, розвиток, самооцінка, взаємодія з іншими); Суб'єктними особливостями педагога, системою відносин його до учня, до справи; Специфікою навчального предмета.

Провідною стає суспільно-корисна діяльність й особистісне спілкування з однолітками Закріплюються широкі пізнавальні мотиви, інтерес до нових знань Усвідомлення мотивів шляхом зіставлення з мотивами однокласників. Цікавість до групових і колективних форм занять ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

Усвідомлення своєї індивідуальності, поява життєвих планів, готовність до самовизначення Навчально-професійна діяльність стає провідною Поява професійних мотивів ЮНАЦЬКИЙ ВІК

Учень співучасник навчання, а не виконавець волі вчителя; окреслення перспектив вивчення теми; добирати матеріал,який би викликав інтерес до пізнання нового; різноманітність форм і методів навчання (рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах. ЗАГАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ

Ставити реалістичні вимоги; цілі визначені самим учнем, завжди є більш ціннісними, ніж поставлені вчителем або батьками; диференціація навчання; ситуація успіху через виконання різнорівневих завдань; похвала і винагорода мають бути публічними; ЗАГАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ

Якщо дитина дивується, цікавиться – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість – найдужча мотивація до навчання; оперативний зворотний зв’язок учителя й учня; уникати принизливих коментарів; учень має очікувати на нагороду за успіх; уникати жорстокої конкуренції між учнями; залишати за учнем право обирати види роботи; мотивувати школяра на кожному етапі уроку; мотиваційний цикл: виникнення мотивації, підсилення і закріплення мотивації, мотивація завершення. ЗАГАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ

Методами Засобами Прийомами МЕТОДИ ЕМОЦІЙНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ВОЛЬОВІ СОЦІАЛЬНІ ВЧИМОСЯ РОЗВИВАТИ МОТИВИ НАВЧАННЯ

1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом (прийоми зацікавлення, здивування); 2. Навчальні екскурсії (прийом парадоксу); 3. Наочні (демонстрація); 4. Проблемно-пошукові; 5. Практичні (дати алгоритм виконання завдання). МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Методи, які стимулюють пізнавальні запити учнів (незакінчені завдання, тексти, які спонукають ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання, спрямовані на отримання додаткової інформації); 7. Методи, що стимулюють ініціативу учнів (самостійне творче складання завдання, пошук аналогів у повсякденному життті); 8. Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності (прийом навмисних помилок, прийом “лабіринту”, прийом виконання практичних завдань); 9. Методи що стимулюють колективну діяльність й спільну діяльність (змагання, допомога однокласнику, критика). МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Бесіда ( у вступному слові вчитель окреслює коло питань, які розглядатимуться на уроці;) • Створення проблемної ситуації (питання, демонстрація експерименту, або надання до уваги учнів логічної суперечності;) •Використання прийому « Дивуй». ( вчитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії;) •Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; ) •Використання під час уроку художньої та наукової літератури •Створення ситуації успіху на основі діяльнісного підходу до навчання ПРИЙОМИ ПІЗНАВАЛЬНИХ МОТИВІВ

ТРИ КИТИ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ

● відчуття себе активним суб'єктом навчального процесу; колективний мозковий штурм; дослідницька діяльність; проблемний виклад матеріалу; право на помилку; навчання дитини прийому рефлексії того, що вона знає, чого не знає, що хоче довідатися.

Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати його або, навпаки, засудити його, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків. Наприклад: при вивченні роману М. Сервантеса « Пригоди Дон Кіхота Ламанчського» учні пишуть листа підтримки Дон Кіхоту ; при вивченні трагедії В.Шекспіра « Гамлет»допомагають розв’язати Гамлету його проблему « Бути чи не бути».

Вчитель пропонує учням придумати своє продовження сюжетних ліній, пофантазувати, як склалися подальші долі головних та другорядних героїв. Наприклад, при вивченні повісті М. Гоголя « Тарас Бульба» учні складають розповідь про долю матері після смерті її синів - Остапа та Андрія . Фантазують, чи стануть в майбутньому Том Сойєр та Гек Фінн розбійниками як вони мріють .

Учитель зачитує лист від автора або літературного героя, в якому допущено ряд помилок або пропущені слова, учні повинні виправити помилки або вставити пропущені слова. Наприклад, при вивченні роману Ж.Верна « П’ятнадцятирічний капітан» учні вставляють «розмиті водою слова в листі з пляшки, виловленої на березі океану»: « Ми, члени екіпажу шхуни « Пілігрим» , потерпіли …….. і опинилися на невідомому березі. Нас у складі екіпажу…… чоловік, капітан - … …. . Під час подорожі у нас зіпсувався ……., Ми підібрали потерпілих із шхуни «…….» . На невідомому березі ми побачили екзотичних тварин : ……., ……,……. , а також …… . Це наводить на думку, що ми опинились в ……. .»

● “Ви можете; у вас є такі варіанти; так, ви це вірно помітили”; ● менше контролю, примусу, а більше волі й самостійності; ● свобода вибору; ● важливе відчуття – «я керую своїм життям».

Вчитель пропонує учням втрутитися в сюжет і допомогти героям в складних ситуаціях, розробити для них план дій. Наприклад, при вивченні роману Ж.Верна « П’ятнадцятирічний капітан» вчитель задає учням запитання : « Коли , на вашу думку, необхідно втрутитися в сюжет і допомогти героям уникнути помилок, що призвели до багатьох нещасть»

дати відчути себе успішним кожній дитині; позитивний зворотній зв'язок; пояснення вчителем успіхів і невдач дитини.

« Колективна розповідь» Вчитель пропонує учням скласти колективно розповідь на задану тему. Кожен промовляє одне речення, пов’язуючи його з попереднім. Наприклад, при вивченні теми « Казки» у 5 класі учні складають колективно казку про пригоди героя в фантастичному світі за заданим початком: « Не за синіми морями, не за високими горами, а в нашому мальовничому селі жив хлопчик. І було у нього …»

Робота в групах. Учитель пропонує групам вгадати якому літературному героєві належить валіза, називаючи речі, які в ній лежать. Наприклад, вивчаючи тему « Пригодницькі романи» 6 класі , знаходимо, кому належать валізи з речами: компас, карта морів та океанів, підручники по океанографії ( Дік Сенд) лупа , засушені комахи, окуляри ( кузен Бенедикт ) вирваний зуб, засушений пацюк, огризок яблука, нитки чорні і білі(Том Сойєр )

НАЙВДАЛІШІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО НАСТРОЮ

пробудження інтересу до вивчення предмету; висока мотивація навчальної діяльності; підтримка пізнавальної активності упродовж уроку; виключення «відсиджування» уроків: учні – активні учасники навчального процесу; здатність до самостійного здобуття та засвоєння знань; уміння застосовувати здобуті знання на практиці; створення умов для творчої реалізації; гармонійний розвиток особистості; позитивні зміни в успішності школярів; психологічний комфорт на уроці. ВИСНОВОК: 1.Основні показники вирішення проблеми

Сенс навчання Мотив навчання Постановка мети Емоційний настрій Інтерес до навчання 2.Формування мотивації навчання

Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших… В. Сухомлинський

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ “ЧОМУ ТИ ВЧИШСЯ?” Це мій обов’язок 3 (10 кл), 4 (9 кл) , 9 (8кл) , 9 (6 кл) Хочу бути грамотним 2 (10 кл) ,3 (9 кл), 5(8кл), 5 (6 кл) Не хочу підводити свій клас1 (10 кл), 2 (9 кл), 3 (8кл), 6 (6 кл) Хочу бути розумним і обізнаним 3(10 кл), 2 (9 кл), 4 (8кл), 7 (6 кл) Хочу отримати міцні й глибокі знання 0(10 кл), 3 (9 кл) , 5 (8кл) 5 (6 кл) Хочу навчитися працювати самостійно 3(10 кл) , 4(9 кл), 4 (8кл), 3 ( 6 кл) Усі вчаться, і я – також 0(10 кл), 0 (9 кл) , 4 (8кл) , 5 (6 кл) Батьки примушують 0 (10 кл), 1 (9 кл) ,0 (8кл) , 4 (6 кл) Подобається отримувати гарні оцінки 2 (10 кл), 3 (9 кл), 9 (8кл) 6(6 кл) Щоб похвалив учитель 0(10 кл) , 0(9 кл) , 2 (8кл), 2 (6 кл) Щоб зі мною дружили однокласники 0(10 кл), 0 (9 кл) , 0(8кл) 2 (6 кл) Примушує класний керівник 0 (10 кл), 0(9 кл), 0(8кл), 1 (6 кл) Хочу вчитися 2(10 кл) , 4 (9 кл), 8 (8кл) , 7(6 кл) Мені цікаво, я отримую задоволення 2 (10 кл), 2 (9 кл), 5 (8кл) 9 (6 кл)