Вавилон («баб-ілі» означає «брама Бога») — місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на пологому березі в нижній течії річки Євфрат. Нині розташований на території Іраку за 88 км на південь від Багдада й за 8 км на північ від Хілла, побудований переважно із руїн Вавилона. Висячі сади Семіраміди, одне із семи чудес світу, яке, за легендою, збудував цар Навуходоносор своїй дружині Семіраміді, були споруджені на склепінчастому кам'яному фундаменті, єдиній кам'яній споруді в глинобитному місті. Вони утворювали серію терас і забезпечувалися водою за допомогою гідравлічної системи. Ворота богині Іштар Вавилонська вежа
СИРІЯ До кінця II тисячоліття до Сирії проникають нові скотарські племена, які розмовляли на арамейських діалектах семітичними сім'ї мов. Протягом першої половини I тисячоліття до н.е. корінне населення Сирії повністю арамеізіровалось. Усі найбільш слабкі і невеликі держави Північної Сирії після краху хеттськой держави деякий час ще були самостійними.
Фінікія (грец. Φοινίκη) — стародавня країна, розташована на узбережжі Середземного моря (на території сучасних Лівану, Сирії і Ізраїлю). Мешканці країни - фінікійці створили могутню цивілізацію з розвиненими ремеслами, морською торгівлею і багатою культурою. Фінікійська писемність стала однією з перших зафіксованих в історії систем складового фонетичного письма (22 приголосні літери). Найвищий розквіт фінікійської цивілізації припадає на 1200—800 роки до н. е. У VI столітті до н. е. Фінікію завоювали перси, а у 332 до н. е.— Олександр Македонський.