Презентація на тему "Ольга Кобилянська. Життєвий і творчий шлях". 10 клас

Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 року у містечку Гура-Гуморулуї на півдні Буковини в багатодітній сім’ї дрібного урядовця. Батько був людиною суворою, справедливою та послідовною. Мати вирізнялася безмежною добротою, особливою лагідністю й ніжністю.

У родині Кобилянських було семеро дітей – п’ятеро синів і дві доньки. Гарну освіту дали тільки синам. Доньки Ольга та Євгенія отримали початкову освіту: чотири класи німецької школи у Кимполунзі. Українську мову письменниця вивчала вдома із вчителькою-українкою.

Саме такими рисами Ольга була наділена вже з дитячих років. Майбутня письменниця закінчила лише 4 класи німецької початкової школи: наприкінці ХІХ століття більш ґрунтовна освіта була майже недоступною для жінок. Та це не зупинило Кобилянську. Вона безперервно займалася самоосвітою, багато читала, цікавилася філософією (зокрема, ідеєю надлюдини). Знала німецьку, румунську мови. Самостійно вивчила українську.  Наполегливість, цілеспрямованість та жага до навчання

Уже в юнацькі роки Ольга починає цікавитися ідеями жіночої емансипації, а також робить перші літературні спроби — веде щоденник німецькою мовою. За характером Кобилянська була надзвичайно активною людиною. Вільний час вона проводила за малюванням, грою на фортепіано, верховою їздою. Окрім цього, письменниця брала участь в аматорських театральних виставах. Певний час Ольга хотіла стати професійною актрисою, але так і не здійснила цей задум.

У біографії письменниці знайшлося місце для багатьох товаришок: вона близько спілкувалася із Софією Окуневською, Наталією Кобринською, Лесею Українкою. До своїх подруг ставилася з великою повагою, відгукувалася про них дуже схвально. Наталія Кобринська, письменниця, громадська діячка. Софія Окуневська, перша жінка-лікар на Буковині.

Із кінця 80-х років Ольга Кобилянська наполегливо вивчає культурну спадщину свого народу, виявляє дедалі більший інтерес до його життя. Тоді ж вона бере активну участь у так званому феміністичному русі. Ставши у 1894 році однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині»,Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя. Ці думки виявилися в творах письменниці («Гортенза», «Вона вийшла заміж», “Людина”, “Царівна”, “Некультурна”, “У неділю рано зілля копала”). На формування феміністичних поглядів Кобилянської вплинула засновниця українського фемінізму Наталя Кобринська. Наталя Кобринська

Новаторство Ольги Кобилянської  в українській літературі було вагомим. Надихнувшись філософією Ніцше, письменниця висвітлювала ідею надлюдини, або ж людини естетичного спрямування у своїх творах. Така людина, на думку Ольги, ніколи не падала духом, прагнула до самоствердження. Іван Франко так відгукувався про діяльність Кобилянської:  «… головну вагу творчості поклала на психологію, головною метою творчості зробила пробудження в душі читача певного настрою».

Значення О. Маковея в долі письменниці неможливо недооцінити: саме він, здавна приятелюючи з О. Кобилянською, стимулював її творчість,, був першим проникливим професійним критиком;, саме Маковей на сторінках редагованих ним видань уводив майбутню письменницю в культурне середовище. Тривалі дружні стосунки, які виникли між ними із взаємної симпатії переросли в почуття кохання. О. Кобилянська мріяла про одруження і навіть першою заговорила про це. Проте О. Маковей несподівано одружився з іншою жінкою. Такий невмотивований учинок із боку коханої людини боляче вразив письменницю: до кінця життя О. Кобилянська залишалася самотньою. На початку 1900-х рр. О. Кобилянська переживає драму особистого життя, пов'язану з іменем Осипа Маковея.

Ольга Кобилянська померла 21 березня 1942 року. Маршрут похоронної процесії довелось узгоджувати із румунською владою. Вона не дозволила катафалку проїхати центральною вулицею, а лише коротким шляхом до цвинтаря. Родичів попередили, щоб не було жодних промов українською мовою, але вчителька Равелюк усе ж порушила заборону. Письменниця похована, як і хотіла, у родинному склепі на Руському цвинтарі. До 100-річного ювілею Кобилянської її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові, вулицям у містах Буковини. У 1973р. відкрито музей письменниці в с. Димка, де вона влітку відпочивала.

Перші твори Кобилянська написала у 14 років. Чоловіки остерігались Кобилянської через її європейське мислення, прогресивні та емансиповані погляди, хоч сама вона була дуже жіночною. Влітку 1899р. Кобилянська єдиний раз відвідує Київ. Заміж Кобилянська так і не вийшла. Переживши кілька приступів важкої хвороби, часто їздила на курорти, аби покращити здоров’я. Від 1917 року Ольга опікується донькою свого брата Олександра Оленою-Галиною. Ольга радила «завершувати кожен день книгою». Казала, що у тривале ув’язнення взяла б із собою Євангеліє, “Фауста” Гете та Тараса Шевченка. Навіть наприкінці життя Ольга Кобилянська мала відмінну пам’ять, могла годинами розповідати старі народні казки або декламувати «Кобзаря». Ольгу Кобилянську називали гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури — за яскраву метафоричність художнього бачення. ЦІкаві факти про Ольгу Кобилянську

У Чернівцях відкрито єдиний в Україні літературно-меморіальний музей письменниці у будинку, де вона проживала із 1925-го до самої смерті. До того всі 12 попередніх будинків у місті вона винаймала. У музеї є засушена гілочка едельвейсу. Цю квітку письменниця знайшла в юності на горі Рарив і зберігала все життя. За легендою, дівчина, яка знайде едельвейс, матиме щасливе кохання.

“Серед українських письменниць вона не має собі рівної на ниві новели і повісті”. Іван Франко

Тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської — від її ранніх оповідань та повістей до «Апостола черні». Глибоко правдиві картини з життя села Кобилянська дала в новелах «Банк рустикальний», «На полях», «У св. Івана», «Час», «Некультурна», “Земля”. Реалістичні й романтичні тенденції творчості своєрідно поєднуються в одному з її кращих творів — повісті «В неділю рано зілля копала», в основі якої — мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». В оповідання письменниці ввійшла тема війни («Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі» (1917 р.), «Зійшов з розуму» (1923 р.) та ін.). Тематика творчості

Думки про творчість Ольги Кобилянської “У її творах тонкі обрисування людської психіки, глибокий аналіз і знання людської душі”. Г.Хоткевич “Ольга Кобилянська...величава духовна квітка Буковини”. Олесь Гончар “Ми сьогодні приходимо до творчості Кобилянської по естетичну насолоду і знання жіночого характеру , адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі”. С.Павличко “Ольга Кобилянська – пишна троянда в саду української літератури”. М. Старицький