Ольга Кобилянська. «Valse melancolique». Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської.

Ольга Кобилянська. «Valse melancolique». Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської.

Словникова робота Меланхолійний (меланхолія) — тужливий, сумний. Інтелектуал — людина розумової праці. «Інтелектуалом» також називають освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом.

Нічого дивного немає в тому, що героями оповідань, повістей і новел О. Кобилянської стали талановиті мистецькі натури. З її біографії ми знаємо, що вона вчилася малювання, пристрасно любила музику, театр, мистецтво взагалі. Музика в її житті відігравала дуже велику роль: розраджувала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, давала наснагу. Сім’я Кобилянських була творчо обдарована музикально. Ольга Кобилянська грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще грала на дримбі та цитрі.

Улюбленим композитором Ольги Кобилянської був Ф. Шопен

• Про що розповідається в новелі? Яка ідея та проблематика твору?• Із життям якої з героїнь твору письменниця порівнювала своє життя? Оповідач - особа, вигадана автором, від імені якої в художньому творі автор оповідає про події та людей.• Хто виступає оповідачем твору?

• Чому письменниці вдалося так точно передати душевні порухи жінок? • Назвіть кредо мисткинь Ганни й Софії. •Що, на їхню думку, є мистецтво? • Що ви помітили в їхніх образах спільного і відмінного?Мозковий штурм

Жіночі образи. Спільне Артистичні натури, жінки-інтелігентки. Кожна прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили. Глибоко ідеалізовані, споріднені пошуками краси, живуть у сфері гармонії, творчої праці. Відмінне. Різні життєві долі.

Так само, як і авторка, любить музику героїня новели «Valse melancolique» Софія Дорошенко, творчо обдарована особистість, найзаповітніша мрія якої — закінчити консерваторію і стати піаністкою. Подруги так і називали її — музика. Але на перешкоді до досягнення мети часом стають життєві обставини, сильніші за прагнення людини. Через брак коштів талановита дівчина не може продовжувати навчання. Драму душі письменниця змальовує за допомогою контрасту безрадісне життя — чарівна музика. «Загадкова сила музики» допомагає протистояти життєвим негараздам. «Грала етюд Шопена ор. 21 чи 24… Кілька разів раз по раз… Душа стала здібна розуміти музику… Кімната стала мінитися. В неї напливали лагідно, одностайними хвилями, один по другім, звуки. Все звуки й звуки… Хвилюючи сильніше й слабше, піднімаючися високо й спадаючи знов, заповняючи широкий простір собою».

Душевний неспокій, переживання героїні також передає музика, яка точно і тонко відтворює стан душі. «Відтак заграла. Почала злегка, граціозно, немногими тонами якийсь вальс. Перша часть була весела, зграбна й елегантна. Друга змінилася. Почалося якесь глядання між звуками, неспокій, розпучливий неспокій! Спинялася раз по раз на басових тонах, то нижчих, то вищих, відтак покидала їх і переходила шалено скорою болючою гамою до вищих звуків. Звідти бігла з плачем наново до басів — і знов глядання, повне розпуки й неспокою… все наново, і знов ряд звуків у глибину… Весела гармонія згубилася; остався шалений біль, торгаючий божевільне чуття, перериваний яснішими звуками, мов хвилевим сміхом. Грала більш як півгодини, відтак урвала саме посередині гами, що летіла у вищі звуки акордом несамовитого смутку. в її душі відогравався цілий вальс, що його лиш скінчила і не може позбутися вражень його».

Та ось дядько одружується і відмовляється утримувати Софію у Відні. Зі сльозами на очах, прибита горем, із відчаєм у душі вона сідає за фортепіано й у темній кімнаті починає грати. «Грала свій вальс, але так, як ніколи. Мабуть, ніколи не заслуговував він більше на назву «Valse melancolique», як тепер. Перша часть — повна веселості й грації, повна визову до танцю, а друга… О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим летом від ясних звуків до глибоких, а там — неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, товплення тонів, бій, — і знову збіг звуків удолину… відтак саме посередині гами смутний акорд… закінчення».

• Яка роль мотиву вальсу?(Він наскрізний у творі, стає лейтмотивом, щоб на цьому тлі вирізьбити три типи жінок, глибоко відтворити внутрішній світ героїнь, за допомогою ніжної музичної мелодії зачепити найніжніші струни серця).• Які зміни відбуваються в мелодії вальсу протягом твору?Завзятий - веселий - сповнений шукання – сум-розпука

Мотив меланхолійного вальсу проходить через весь твір і повторюється так символічно — тричі. У Софії — сильний стрес, він доводить дівчину до відчаю, фізичного та душевного виснаження. Символічно, що з останніми акордами зіграної мелодії обірвалася струна, як і струна життя талановитої піаністки, яку «музика позбавила життя».

Складання «асоціативного грона»Меланхолійний вальс. Сумна мелодія надіязневіраобірвана струнадовіра

Психологізм у літературі - передавання художніми засобами внутрішнього світу персонажа, його думок,переживань, зумовлених зовнішніми і внутрішніми чинниками.

Творче новаторство О. Кобилянської Перша в українській літературі зобразила типи жінок-інтелігенток, які є аристократками духу, мають високу мету в житті, прагнуть удосконалити свою особистість, убираючи в душу світові культурні надбання.

Творче новаторство О. Кобилянської У «Valse melancolique» О. Кобилянська — новаторка щодо створення художньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова.

Домашнє завдання. Прослухайте “Меланхолійний вальс” Ф. Шопена . Дайте відповідь на запитання: що уявляєте ви, слухаючи цю музику? https://www.youtube.com/watch?v=SXNRRJ2n. Rsw