Легенда— один із жанрів народної прози, розповідь про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якої диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або припустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в історичній дійсності.
Паспорт твору«Ой у лузі червона калина похилилася» — українська народна стрілецька пісня. Автори: Степан Чарнецький та Григорій Трух. Жанр твору: гімн Українських січових стрільців. Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі; битва із ворогом за визволення полонених.Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Паспорт твору. Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси захисників України. Художні засоби Рефрени (повтори): «А ми тую червону калину підіймемо,А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Паспорт твору. Художні засоби метафора: «Україна зажурилася»звертання: « червона калино», «славна Україно»епітети: «кривий тан», «московські кайдани»,«золотистий лан», «буйнесенький вітер»риторичні оклики: «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»«То прославить по всій Україні січових стрільців!»style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МІЙСлова Дмитра Луценка. Музика Ігоря Шамо. Пісня «Як тебе не любити, Києве мій» є своєрідною візитівкою та символом столиці України. Вона набула великої популярності не тільки серед киян. Її знають і люб лять усі українці. Недаремно пісню називають неофіційним гімном Києва.
Художні засоби:епітети (море зелене, тихий день,закохані мрії, натомлене місто, мирний лагідний сон);порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);метафори (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».