Презентація на тему :"Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників(ІІ)" для учнів 10 класу з історії України

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників(ІІ).

1. Яким було політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні радянсько-німецької війни. У березні 1939 р. XVIII з’їзд ВКП(б) затвердив третій п’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1938-1942 рр. Здійснювалася планова мілітаризація народного господарства . У Червону армію почали надходити зразки досконалої техніки: реактивні міномети БМ-13 («Катюші»), середні танки Т-34, винищувачі ЯК-І і МІГ-3, напівавтоматичні зенітні гармати і великокаліберні зенітні кулемети. Однак промисловість не встигала з тиражуванням цих зразків. Чисельність Червоної армії влітку 1941 р. збільшилася майже до 5 млн бійців і командирів. Основна частина цих сил зосереджувалася вздовж західного кордону. Уряд запровадив низку жорстких заходів для зміцнення трудової дисципліни. П’ятихвилинне запізнення загрожувало позбавленням волі. Заборонявся самовільний перехід на іншу роботу. Робочий день було подовжено на годину. Створювалася єдина система державних трудових резервів, яка базувалася на примусовій мобілізації учнів для ремісничих шкіл, залізничних училищ і шкіл фабрично-заводського навчання.

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР, затвердженого у грудні 1940 року. Він передбачав швидкоплинну військову кампанію («Бліцкриг») з повним розгромом Червоної армії та захопленням європейської частини СРСР. Серед першочергових завдань, які потрібно було реалізувати: Знищити СРСР як державу. Розгромом СРСР примусити Велику Британію визнати гегемонію Німеччини у Європі. Кінцева мета: створення загороджувального бар’єру проти азійської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ (так звана лінія А—А).Індустріальний район, що залишався за Уралом, мала паралізувати авіація. Директива № 21. План «Барбаросса»

.. Німецькі солдати перетинають кордон із Радянським Союзом. На фото видно прикордонний знак СРСР

2. Які воєнні дії визначали перебіг радянсько-німецької війни в червні 1941 — липні 1942 рр. Німеччина та її союзники почали наступ на трьох стратегічних напрямках. Група армій «Північ» мала захопити Ленінград, група армій «Центр» націлювалася на Москву, а група армій «Південь» мала окупувати Україну. Південне угруповання ворога складалося з трьох німецьких і двох румунських армій, а також танкової групи та механізованого корпусу угорської армії. Усього було 57 дивізій і 13 бригад +авіація. Групі армій «Південь» протистояли 80 дивізій Київського особливого й Одеського військових округів, розгорну­тих у перший день війни відповідно у Південно-Західний і Південний фрон­ти. Ці фронти за живою силою і техні­кою відчутно переважали противника. Зокрема, вони мали 5625 танків проти 850 в групі армій «Південь» і 2700 літа­ків проти 1300. Проте цю перевагу було втрачено одразу після початку воєнних дій. У перші години війни противник завдав бомбового удару по 66 аеродромах Пів­денно-Західного фронту і вивів з ладу залишені радянські танки 67-го танко­вого полку 34-ї танкової дивізії 579 літаків. Залишилося тільки 359 ма­шин, придатних до бою. Їх довелося пере­базувати на далекі тилові аеродроми.

. Підбиті танки Т-26 Підбитий радянський штурмовий танк КВ-2. Танки Panzer III 13-ї танкової дивізії. Червень 1941 року. Покинуті радянські танки

У районі Луцьк - Броди - Дубно розгорілася танкова битва. Радянські танкові корпуси зазнали втрат, які перевищували втрати противника у 20 разів. Тільки 22-й мехкорпус за п'ять днів боїв втратив 119 танків. Червоноармійці, озброєні переважно трилінійками, не могли воювати на рівних з німецькими автоматниками. Не маючи досвідченого керівництва, вони легко піддавалися паніці й постійно потрапляли в «котли». Унаслідок прикордонних боїв упродовж 22 червня - 6 липня 1941 р. війська Південно-Західного фронту відійшли на глибину до 250-300 км. Червона армія залишила Західну Україну. Передові частини гітлерівців вийшли на підступи до Києва 11 липня. Київська оборонна операція тривала понад 2 місяці. У вересні німці форсували Дніпро. На армії Південно-Західного фронту насунулася загроза оточення. Однак Сталін наказав утримувати Київ. 15 вересня чотири армії опинилися в «котлі». В полоні опинилося 665 тис. осіб, захоплено 3718 гармат і 884 танків). Більшої катастрофи історія війн не знала. 19 вересня німецькі війська зайняли столицю УРСР.

. Київ 1941 рік

Гітлерівці прорвалися до Дніпра, 25 серпня захопили Дніпропетровськ, 4 жовтня - Запоріжжя. Дніпро став лінією фронту, яку гітлерівці певний час не могли прорвати.5 серпня розпочалася оборона Одеси, яка тривала 73 дні. 16 жовтня Червона армія залишила Одесу, радянські війська були розбиті в Криму, але зуміли закріпитися в Севастополі, розпочавши багатомісячну оборону міста. У середині жовтня бої розгорнулися на підступах до Харкова і на Донбасі. 24 жовтня 1941 р. гітлерівці захопили Харків і незабаром окупували всю Україну. Отже, протягом літа - осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. Не окупованими на той час в Україні залишилися тільки східні райони Харківської, Сталінської та Ворошиловградської (Луганської) областей, а також невелика територія кримської землі із Севастополем. Барикади на вулицях Одеси. Німецька піхота за підтримки бронетранспортерів та штурмових гармат веде вуличні бої у Харкові.

На кінець 1941 р. в СРСР було сформовано до 400 нових дивізій, що дало змогу компенсувати втрати перших місяців війни. Ставка Верховного головно­командування почала планувати наступальні операції. Проте керовані недосвід­ченими командирами і стратегами війська були непридатні для наступальних дій. Бої за Донбас у січні - березні 1942 р. не дали результату. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони німецькі й румунські війська захопили Севастополь. 22 липня 1942 р. частини Вермахту здобули останнє з українських міст - Свердловськ Ворошиловградської (нині Луганської) області. Німецькі, румунські і мадярські війська окупували УРСР цілком. Німецький винищувачв Кримських горах. Легкий крейсер «Червона Україна» потоплений 12 листопада 1941 року

Причини поразок Червоної армії на початковому етапі радянсько-німецької війни• Тоталітарний характер влади поставив у залежність від волі однієї людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей. Жорстка централізація й атмосфера страху в країні нищили ініціативу, гальмували розв'язання потрібних завдань, зокрема на полі бою.• Прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації. Переоцінка значення радянсько-німецьких договорів 1939 р. Ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ. Відсутність чіткого плану в разі масштабних воєнних дій (перемогти ворога збиралися «малою кров'ю» на його території).• Неукомплектованість Червоної армії кадрами кваліфікованих командирів і спеціалістів через репресії проти військових.• Антирадянські настрої людей, які не бажали захищати радянську владу від ворога, про якого ще нічого не знали.• Незавершеність заходів з інженерного зміцнення західних кордонів, тоді як оборонні споруди на старих кордонах були демонтовані.• Невідмобілізованість Червоної армії: боячись спровокувати напад Німеччини, Й. Сталін до самого фатального дня не дозволяв повною мірою розгорнути дії армійських підрозділів у прикордонній смузі.• Незавершеність процесу переозброєння. Якість радянської військової техніки поступалася німецькій.• Розміщення основних сил Червоної армії на кордоні з Німеччиною, що зробило їх легкою мішенню під час раптового удару.

Роздивіться ілюстрації. З чим пов’язані зміни в політиці СРСР, засвідчені обкладинкою американського щотижневого журналу новин Newsweek та радянського плаката початкового періоду радянсько-німецької війни?

У тих регіонах, де евакуація проходила менш успішно, зважаючи на несподівані терміни підходу частин вермахту, застосовувалася «тактика випаленої землі». Остання була «узаконена» постановами від червня 1941 р., які приписували знищувати все, що не вдалося евакуювати у східні райони СРСР: устаткування заводів, фабрик, колгоспну техніку, реманент, палити збіжжя, сільськогосподарську рослинність. Про це йшлося у виступі Сталіна по радіо 3 липня 1941-го. Особливо такі дії радянських військ завдали деструктивних наслідків для східних і південних регіонів України. Знищували водонапірні вежі, мости, залізниці, автошляхи, продовольчі склади. Зокрема, у Києві були підірвані турбіни ТЕЦ, які не змогли демонтувати, повністю була виведена з ладу столична ГЕС. На Півдні України війська НКВС підірвали Криворізьку й Дніпродзержинську ГЕС. Задовго до приходу німецьких військ 18 серпня 1941-го були зруйновані греблі Дніпрогесу, що призвело до затоплення прибережних сільськогосподарських угідь та загибелі десятків тисяч селян , червоноармійців. Затоплені вугільні шахти Донбасу. Київ. Підрозділи НКВС установили радіокеровані міни і заклали вибухівку в сотні споруд у центрі міста. 24 вересня 1941 р. Київ здригнувся від вибухів. Вулиця Хрещатик та прилеглі квартали палали кілька днів. НКВС знищив центр Києва разом із людьми. Вибухами й пожежами було зруйновано 324 старовинні будинки. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.

Німецькі солдати спостерігають за пожежею на Хрещатику. Вересень 1941 р.

Міфи про ІІ світову війну. Один із міфів про ІІ світову війну, що залишилися у спадок від СРСР, говорить, що нацистська Німеччина напала на СРСР "віроломно, без оголошення війни". Суть міфу заховалася у двох словах: «віроломно» і «без оголошення війни». Факти докладніше. Цей міф є такою собі «димовою завісою». Треба було пояснити, як так сталося, що у 1941 році німецькі війська змогли зупинити аж під стінами Москви. Мовляв, увесь «передвоєнний період» СРСР тільки те й робив, що послідовно «боровся за мир» та всіма способами «відтягував» початок війни. Але підлий та підступний ворог усе одно напав несподівано, коли до цього ніхто не був готовий. Саме тому провалилася оборона. Саме тому війська, замість того, щоб розбити агресора «малою кров’ю та на ворожій території», мусили відступати до самої Москви. Саме тому шість радянських республік на тривалий час потрапили під нацистську окупацію. Свій початок цей міф бере зі знаменитої промови Молотова по радіо 22 червня 1941 року. Починаючи з квітня до самого 22 червня 1941 року СРСР та його найвище керівництво отримали десятки різноманітних повідомлень і розвідданих, що інформували про агресивні плани Третього Райху проти СРСР.

Уночі 22 червня 1941 року нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов прийняв німецького посла у Москві Шуленбурґа. Під час зустрічі Шуленбурґ передав Молотову ноту про початок війни. О 4 годині ранку того самого дня у німецькому МЗС міністр закордонних справ Ріббентроп повідомив радянського посла у Берліні Деканозова про початок війни та вручив письмовий меморандум, де було викладено претензії німецького уряду до СРСР та пояснення причин нападу.І де-факто, і де-юре це було офіційним оголошенням війни Радянському Союзу. Цим подіям передували численні попередження про приготування Третього Райху до війни проти СРСР. Ще влітку 1940 року на основі донесень радянського розвідника «Яреми» (український художник Микола Глущенко) була складена доповідна записка для вищого керівництва СРСР про підготовку Німеччини до агресії. Крім чисельних попереджень з боку розвідки, інформація також надходила від західних держав, але сприймалася у Кремлі як намір розсварити СРСР з Німеччиною. Перед самим наступом солдати Вермахту дезертирували, переходили німецько-радянський кордон та повідомляли радянським військовим про майбутній наступ на СРСР. Різні дослідники називають різну кількість таких попереджень: від кількох десятків до кількох сотень з усіх названих джерел. До Києва, Мінська і Москви, починаючи з квітня 1941 року, надходила інформація про воєнні приготування та концентрацію військ на німецько-радянському кордоні. Лише протягом останніх десяти днів перед нацистською агресією СРСР отримав майже 50 різних розвіддонесень, які відносно точно називали дату ворожого наступу.

2 Міф. Суть міфу. Війна для українського народу розпочалася від моменту агресії Третього Райху проти СРСР 22 червня 1941 року. Факти стисло. Участь українців у ІІ світовій війні не обмежувалася періодом протистояння між СРСР і Німеччиною в 1941—1945 років. Ще до початку ІІ світової війни, в березні 1939 року, українці Карпатської України воювали за власну свободу з Угорщиною, яку підтримувала гітлерівська Німеччина ця коротка боротьба коштувала, за різними даними, від 2 до 6,5 тисяч життів її захисників. У складі польської армії українці воювали проти Німеччини з перших годин війни 1 вересня 1939 року. Від 17 вересня українці також воювали на боці СРСР проти поляків, а перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ СРСР у ІІ світову війну на боці нацистської Німеччини вже у вересні 1939 року. В перший день війни німецька авіація бомбардувала Львів, потім-Луцьк, Станіславів, Тернопіль… У боях у вересні 1939 року загинуло близько 8 тисяч українців-громадян Польщі. У лавах Червоної армії українці брали участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років. Кількість загиблих українців у радянсько-фінській війні оцінюють щонайменше в 27 тисяч осіб (за деякими даними — 40 тисяч). Трагедією українського народу була відсутність власної держави, а отже, його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті. На момент початку німецької агресії проти СРСР українці вже більше двох років перебували у вирі великої війни.

Розбита колона радянської 44-ї стрілецької дивізії, яку перекинули у фінські сніги з України грудень 1939

Солдати Вермахту проходять біля вказівника на дорозі в районі Львова (вересень 1939 р.)

. Правда чи вигадка?План «Ост» кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР, затвердженого у грудні 1942 року?Однією з причин поразки СРСР була неукомплектованість Червоної армії кадрами кваліфікованих командирів через репресії проти військових. Швидкоплинну військова кампанія це - «Бліцкриг». У тих регіонах, де евакуація проходила менш успішно, застосовувалася «тактика відновленої землі»

. Правда чи вигадка? 5) Оборона Севастополя тривала 73 дні. 6) Однією з причин поразки СРСР були антирадянські настрої людей, які не бажали захищати радянську владу від ворога, про якого ще нічого не знали. 7)Більшої катастрофи історія війн не знала. Мова іде про Київську оборонну операцію. 8)Німецька група армій «Північ» мала окупувати Україну.

Дякую за увагу. Презентацію створила Гірна У. Є.

Список використаної літератури.Історія України : підручник для 10 класу : В. С. Власов, С. В. Кульчицький .-Київ: ЛТД,2018. Матеріали зі сайту Українського інституту національної пам'яті. https://uinp.gov.ua/Матеріали з загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії-Вікіпедії. Фото, плакати,карикатури з всесвітної системи сполучених комп'ютерних мереж інтернет, що заходяться у вільному доступі.