Словничок. Уперше в писемних джерелах українські козаки згадуються в 1489 р. у «Польській хроніці» Марціна та Йоахима Бєльських. Козак - слово, що має тюркське походження та означає «ходити, бродити, мандрувати»; «вільна озброєна людина», «шукач пригод». У різні часи ним позначали прикордонників і уходників, які жили з різних промислів і займали необжиті землі (XV ст.), запорожців і реєстровців (у другій половині XVI ст.), представників окремого козацького стану (у середині XVII ст.).
Причини виникнення українського козацтва. Економічні:- Нестача власної орної землі;- Колонізація вільних земель Подніпров'я та Дикого Поля. Політичні: Бажання польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарських нападів. Національні: Політика полонізації українського населення;Наступ католицької церкви.
Козацькі зимівники та поселення Словничок. Зимівник - назва житла (хутора) і форма ведення козацького господарства на Запорожжі. Використовувалися для утримання худоби взимку, пізніше - як зимові помешкання для людей. З часом перетворилися на міцні економічні осередки. Важливим джерелом доходів козацтва було уходництво — господарські справи поза межами поселень: - полювання, - мисливство, - бортництво,- видобування солі на півдні. Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні поселення, а тимчасові — так звані зимівники.
Умови прийому у козакизнання української мови;православна віра;уміння володіти зброєю;дотримання традицій товариства. Найтяжчою була кара за злочини, скоєні щодо членів січового товариства. За пияцтво кошовий міг під час морського бойового походу без розмов викинути козака за борт чайки.
Дмитро Вишневецький (Байда) Дмитро Вишневецький (? - 1563/1564) - виходець із давнього українського князівського роду. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. 1550 р. король Сигізмунд II Август призначив його старостою черкаським і канівським. Потім він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там за його ініціативою запорожці збудували фортецю, яка стала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра. Протягом 1556 р. організовував численні походи запорожців до володінь кримського хана й на турецькі фортеці. Згодом був запрошений до Москви і як московський воєвода здійснював походи на татар. Останній похід Д. Вишневецького розпочався влітку 1563 р. Із загонами козаків князь рушив до Молдови. Там потрапив у полон і невдовзі був переданий туркам. Існують численні легенди, перекази, пісні, у яких він оспівується під іменем Байди.
Військово-політична організація українського козацтва Упродовж XVI ст. Січ набувала ознак адміністративно-політичного центру, фактично столиці запорозьких земель, заселених козаками. Назву «Запорозька Січ» почали вживати щодо величезних територій степової України, де формувався особливий козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки. Територія Запорожжя називалася Землі Війська Запорозького, або Вольності Війська Запорозького низового. Відомо вісім запорозьких січей.
Запорозька Січ – козацька республіка. Словничок. Курінь - видовжена споруда з дерева, в якій жили козаки, пізніше - військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що налічувала до кількох сотень козаків на чолі з курінним отаманом. Словничок. Козацька (Січова, Військова) рада - загальні козацькі збори, на яких вирішували адміністративні, судові, військові справи, обирали козацьку старшину. На Запорозькій Січі козацька рада вважалася найвищим органом влади. Словничок. Кіш - назва центрального органу управління січової громади на чолі з кошовим отаманом. Обирався щорічно і контролювався козацькою радою. В його віданні перебували адміністрація, суд та фінанси запорозького товариства.
Запорозька Січ – козацька республіка. Устрій Запорізької Січі був демократичним, будувався на таких засадах: Не існувало кріпацтва. Кожний міг використовувати землю для своїх господарських потреб. Всі запорожці мали однакові виборчі права. Всі рішення ухвалювали методом «загальної згоди».
Символами козацького війська були: малиновий прапор, полкові хоругви, гетьманська булава, бунчук та ін. Малиновий (червоний) прапор із зображенням на одному боці Св. архангела Михаїла, а на другому — білого хреста; печатка — герб Запорізької Січі — являла собою зображення козака з рушницею на плечі, із шаблею і списом, устромленим у землю поруч із козаком; гетьманська булава — символ влади.