Урок з історії України "Передумови і початок Національно-визвольної війни середини XVII століття"

Історія України   8 клас

Розділ ІII.   Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття

Автор:

Сапацинська Олена Антонівна, вчитель історії та  правознавства Білоцерківського академічного ліцею «Вектор»- гімназії №18

Вища категорія, вчитель методист.

Тема. Передумови та причини Національно-визвольної війни.

Мета. Сформувати уявлення про становище на українських землях напередодні національно-визвольної війни; визначити причини і привід війни, охарактеризувати постать Б.Хмельницького та його сподвижників, осмислити роль особи в історії. Розвивати навички дослідницької роботи, вміння встановлювати причинно-наслідкові звˈязки та початки аналітичного мислення, розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами та підручником, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки. Сприяти формуванню патріотизму, шанобливого ставлення до національної історії та її видатних діячів, формуванню національної самосвідомості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма: інтерактивна лекція.

Методи: інтерактивні, пояснювально-демонстративні, частково-пошукові, репродуктивні

Обладнання: підручник, презентація, аудіо -, відеоматеріали, контурні карти, писемні історичні джерела, історична карта

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини, характер та передумови Національно-визвольної війни

• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького

• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького

• аналізувати та порівнювати історичні джерела

 

Хід уроку

1.Організаційний момент

2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

3.Актуалізація опорних знань

4. Засвоєння нових знань

5.Підбиття підсумків уроку

6.Рефлексія.

7.Домашнє завдання.

 

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Відео. Що вам відомо про Національно-визвольну війну, про Богдана Хмельницького? Національний банк України випускав в обіг пам'ятні монети.  За часів СРСР існував Орден Б.Хмельницького. Також Орден  Хмельницького встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету. В Україні та за її межами  встановлено 135 памˈятників видатному гетьманові.

 Тема «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття» вивчатиметься нами протягом 6 уроків. Темою сьогоднішнього уроку «Передумови та причини Національно-визвольної війни».

План вивчення теми

1. Передумови, причини і привід Національно-визвольної війни

2. Богдан Хмельницький та його сподвижники

3. Початок Національно-визвольної війни

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Пропоную вам самостійно визначити навчальну мету уроку відповідно до плану сьогоднішньої теми. Хто має бажання? ( після відповідей учнів завдання виводяться на слайд презентації).

          Епіграфом до загальної теми я обрала слова історика О.Субтельного «Рідко коли окремі особи так вирішально визначали хід епохальних подій, як це зробив Богдан Хмельницький з огляду на його величезний особистий вплив на події, що змінили перебіг української та всієї східноєвропейської історії».

Доречність цих слів та ставлення до них ми сформулюємо наприкінці вивчення теми.              Епіграфом до сьогоднішнього уроку будуть слова самого Б.Хмельницького: «Вибˈю з лядської неволі руський нарід увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював, тепер буду воювати за нашу православну віру!»

Актуалізація опорних знань. У мене є кілька запитань до вас на повторення.

Пригадайте, які українські землі входили до складу Речі Посполитої?(показати на карті)

Які стани польського суспільства були панівними у цій державі?(магнати і шляхта)

А на які стани поділялось тодішнє українське суспільство?

 

1.Вивчаючи попередні теми, ми жили життям селянина, міщанина, шляхтича, козака, переймалися їхньою долею. Чому представники різних верств українського населення на середину XVII століття готові були повстати та битись проти Речі Посполитої?

 

Робота з документами

        Робота з документом (літопис Самовидця). Схарактеризуйте становище реєстрового та нереєстрового козацтва. Як складалися відносини між старшиною і козаками?  Які причини війни ви можете визначити згідно з текстом документу.

             Становище українського населення в складі Речі Посполитої було дуже тяжким, а особливо козаків, які вважали себе привілейованим станом. Розуміючи, що найбільшу загрозу для польського панування в українських землях становлять козаки, польський уряд застосував проти них найсуворіші заходи. Пригадайте зміст ухвали сейму 1638 р. «Ординація Війська Запорізького…»  Прогнозована відповідь. Усі козаки, за винятком 6 тис. реєстрових перетворилися  на кріпаків. Придушувалися будь - які спроби покозачення. Реєстровці позбавлялися права обирати гетьмана і старшину. Їх мав призначати польський уряд. На Запоріжжі постійно перебували польські загони залоги, було відбудовано польську фортецю Кодак. Козакам заборонялося без згоди уряду ходити в морські й суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Їх зобов’язували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.

           Гійом де Боплан  «Опис країн Королівства Польщі».  Якою була панщина селян? 2. Які податки й повинності стягувалися із селян? 3. Які факти свідчать про безправне становище селян?

          Промова волинського українського шляхтича Л.Деревинського на Варшавському сеймі про національний гніт на Україні. Яких утисків зазнавали українські міщани, духовенство? Чому? Охарактеризуйте становище в національно-релігійній сфері.

 

           Я думаю, нам всім буде цікаво дізнатись, у чому сам Хмельницький  вбачав основну причину війни українців з поляками. Працюємо з документом на с.102. У чому Б.Хмельницький вбачав основну причину війни українців з поляками? Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в I половині  XVII ст.

Прогнозована відповідь: Основною причиною війни Хмельницький вважав необхідність захистити православну церкву від наступаючого католицизму. Приклади боротьби: Брестська унія, відновлення вищої ієрархії УПЦ, утворення братств.

            Отож, ми можемо визначити причини національно-визвольної війни (після відповіді учнів виводиться на слайд)

1.Посилення національно-релігійного гніту.  2. Обмеження прав козацтва.  3.Погіршення становища селян і міщан. 4. Слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля і сейму), яка навіть за наявності бажання не мала достатніх повноважень та авторитету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.

           Давайте визначимо рушійні сили, характер, мету Національно-визвольної війни. Пригадайте, що таке рушійні сили? (велика за чисельністю група людей, яка об’єднана певною метою чи ідеєю).   Якою ж метою вони були об’єднанні? (звільнення із під влади Польщі, утворення своєї держави). Визначаємо характер війни.

             З якої ж іскри розгорілося полумˈя, тобто що стало приводом до війни?

 Ненависть до поляків у Хмельницького визрівала з дитинства. Навіть навчаючись у єзуїтській школі, він не зрікся православˈя, як це робили більшість учнів, а залишився вірним батьківській вірі. Але свого апогею ця ненависть досягла, коли повернувшись з турецького полону, Богдан зіткнувся з зухвальством польського шляхтича Даніеля Чаплинського, який захопив хутір Суботів, викрав Олену Чаплинську, з якою овдовілий Богдан мав намір одружитися, а наймолодшого сина побив до смерті. Скарги на дії Чаплинського до суду і навіть до самого короля з вимогою покарати нападника не дали результату. І це стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Богдана. Не знайшовши справедливості, Хмельницький приєднується до старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади в Україні.  Це було приводом до великого повстання.

 

Давайте подивимося епізод художнього фільму «Вогнем і мечем» Єжи Гофмана, де Хмельницький пояснює польському шляхтичу, чому розпочав цю велику війну. Як ви вважаєте, чи відобразив режисер історичну дійсність? Прогнозована відповідь. Відобразив і показав, що воював Хмельницький і за власну кривду, і за весь український народ. Тепер можемо зрозуміти слова Хмельницького, які є епіграфом нашого уроку.
 

           2.В історії кожного народу бувають періоди, коли різко зростає потреба в державних діячах, що спроможні згуртувати народ до боротьби. На щастя, на політичній арені України в середині XVII століття зˈявилася людина, яка змогла обˈєднати різні верстви українського суспільства для досягнення спільної мети.  Хмельницький поведе наш народ на боротьбу за свої права саме в той момент, коли народ того найбільше потребував.

          

              Богдан Зіновій Хмельницький наймовірніше народився 1595 року. Місцем народження вважається хутір Суботів на Чигиринщині. Виходець з дрібної шляхти українського походження: батько – шляхтич, мати – козачка. Закінчив Львівський колегіум, вільно володів польською, латинською, турецькою, французькою мовами. Служив реєстровим козаком в Чигиринській сотні.  У 1620 році разом з батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турків. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, з якого його викупили запорожці. У полоні вивчив основи турецької мови. Повернувшись з полону вступив до реєстрового козацтва, став писарем в козацькому війську, пізніше  сотником Чигиринського реєстрового полку. Брав участь у походах проти Кримського ханства. Найдостовірнішим портретом гетьмана вважають гравюру голландського живописця Гондіуса. Широкої кості, міцної будови, обличчя видовжене, високе чоло, трохи задовгий тонкий ніс, тонкі губи, темні проникливі очі, був вище середнього зросту.  За темпераментом холерик. Хмельницькому була притаманна різкість у судженнях, запальність, бурхлива реакція, сильний різкий голос. Але парадокс полягав у тому, що все це вживалося з привітністю, простотою і щирістю, доброта  - з суворою вимогливістю та навіть з жорстокістю. Сучасники звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння прогнозувати розвиток подій, сталеву волю. У ньому дивовижно поєднувалась відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала із впертістю і готовність до компромісу, поступливості.

 

          Велич  Б. Хмельницького як полководця і державного діяча у тому, що він зумів наблизити до себе цілу плеяду видатних людей. Адже для досягнення мети потрібні однодумці, соратники, сподвижники, тобто люди, які були б талановитими полководцями, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали: Филон Джамалій, Федір Вишняк, Іван Гиря, Максим Кривоніс, Тиміш Носач, Золотаренки, Гуляницькі, Михайло Кричевський, Іван Богун, Остап Гоголь (предок Миколи Гоголя), Антін Жданович, Мартин Небаба.

Відео https://www.youtube.com/watch?v=bW83lxz0v0Y

           Ви переглянули фільм. Чи зможете пізнати особу за коротеньким описом?

1.Хмельницький вважав його своєю правою рукою. Звільнив від поляків всю Лівобережну Україну. У Корсунській битві відіграв вирішальну роль. Помер під час облоги Замостя від чуми. (М.Кривоніс)

2.Найвидатніший після Хмельницького стратег Національно-визвольної війни, Відзначився під Вінницею, вивів козаків з оточення під час Берестецької битви.  Був звинувачений і розстріляний поляками у 1664 р. (І.Богун)

3. Два брати Іван та Данило. Данило розгорнув наступ на Збараж, загинув біля містечка Красного. Там і був похований. Тоді ж був встановлений памˈятник полководцю.  (брати Нечаї)

4. Брав участь майже в усіх битвах Національно-визвольної війни. Загинув під Лоєвим (Мартин Небаба)

В ході подальшого вивчення подій Національно-визвольної війни ми неодноразово зустрінемось з соратниками гетьмана та дізнаємося більше про їхні діяння.

3. Деякі історики називають національно-визвольну війну під проводом Хмельницького революцією. Чи має така позиція право на існування? Давайте доведемо або спростуємо це. Розберемося з термінами: національно-визвольне повстання, національно-визвольна війна та національно-визвольна революція. Термін повстання для нас не новий. Які козацько-селянські повстання знаємо?Що, на вашу думку, відрізняє повстання від війни? Прогнозована відповідь. У повстанні бере участь переважно одна верства населення, тоді як війна передбачає масову  участь всіх верств.

Український народ не мав своєї держави з часів Галицько-Волинського князівства, 300 років терпів чужоземне ярмо. Як ви вважаєте, створення козацької держави Війська Запорозького або Гетьманщини можна вважати тими важливими змінами, щоб назвати Національно-визвольну війну революцією?

         Національна війна тривала протягом 1648-1657 рр. На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався недалеко від Січі (на Микитиному Розі, нині м. Нікополь Дніпропетровської області). Далі Богдан без бою зайняв Січ. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького. Значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються початком Національно-визвольної війни. Новообраний гетьман звернувся з універсалами до українського народу, де закликав всіх небайдужих до долі своєї землі вступати до козацького війська для боротьби  проти польського панування. Водночас гетьман шукав союзника, вів переговори з Туреччиною та її васалом Кримським ханством. У такий спосіб гетьман прагнув розвˈязати складну проблему – брак власної кінноти. Крім того домовленість з ханом Іслам-Гіреєм III давала змогу уникнути несподіваного нападу татарських та ногайських орд на українські землі. Для міцності союзу гетьман мусив віддати сина Тимоша заручником до Стамбула. Здійснені заходи дозволили зібрати на кінець квітня 1648 р. 5 тис. козаків та 6 тис. татар.

       Отож, Національно-визвольна війна розпочалась. Перебіг війни  та її наслідки для українського народу ми вивчимо на наступних уроках.

Робота з контурною картою (ст. 107).

1 Позначте Микитинську Січ.

2. Позначте кордони держави, що стала союзником Б. Хмельницького

3. Підпишіть міста: Варшава,Чигирин, Бахчисарай

 

 Підсумок уроку. Підсумок уроку пропоную зробити вам. Передайте зміст розглянутого матеріалу трьома реченнями. Переможе той, чиї речення будуть найкоротшими і найточніше відбиватимуть зміст  уроку.

На кінець 40-х рр.. XVII ст.  політика, яку проводила Річ Посполита на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства, що створило передумови до початку Національно-визвольної війни. Хмельницький став лідером повстанців і разом з своїми сподвижниками згуртував український народ для боротьби за своє краще життя. Національно-визвольна війна розпочалася після оволодіння військами Хмельницького Запорозькою Січчю у січні 1648 року.

Рефлексія

Робота з контурною картою (ст. 107).

1 Позначте Микитинську Січ.

2. Позначте кордони держави, що стала союзником Б. Хмельницького

3. Підпишіть міста: Варшава,Чигирин, Бахчисарай

 

Тестування

1.Укажіть дату  обрання гетьманом Б.Хмельницьккого
А  1647 р.        Б 1648 р.         В  1649  р.        Г 1650 р.

2. Укажіть прізвища історичних діячів – сподвижників гетьмана  Б.Хмельницького
А Іван  Богун, Данило Нечай,    Михайло Кричевський
Б Януш Радзівіл, Іван Виговський, Іслам Гірей III
В Філон Джеджалій, Тиміш Хмельницький, Дˈєрц  II Ракоці
Г Марко Жмайло, Тарас Федорович, Павло Павлюк

3. Яка держава стала союзником Б.Хмельницького на початку війни
А Московська держава     Б  Кримське ханство      В   Молдова        Г  Османська імперія

4. Яка Січ існувала на початку Національно-визвольної війни
А Хортицька          Б Чортомлицька         В  Микитинська        Г  Каменська

5. Вкажіть дату  Національно-визвольної війни
А 1647-1657      Б 1648-1659        В  1648-1657        Г 1647- 1653

6.  Вкажіть  рушійні сили Національно-визвольної війни

7.  Визначте, що з переліченого не є причиною Національно-визвольної війни
А посилення національно-релігійного гніту
Б обмеження прав козацтва
В ліквідація магдебурзького права  в українських містах
Г слабкість вищої державної влади Речі Посполитої

8. На якому з портретів зображено Б. Хмельницького

9. Серед причин укладення угоди з кримським ханом про військову допомогу у війні з Річчю Посполитою  називають прагнення  Б.Хмельницького  (2 правильні відповіді)

А розвязати проблему малочисельності  в козацькому військові власної кінноти

Б приспати пильність хана й наближчим часом приєднати землі Кримського ханства до України

В уникнути несподіваного  нападу кримських орд, небажаного під час воєнних дій із Польщею

Г передати польські землі, що будуть захоплені українцями, турецькому  султанові

 

10. Визначте характер війни
А національно-визвольний  Б антифеодальний       В релігійний       Г все вище  назване

Домашнє завдання.  Опрацювати ⸹16. Написати твір-роздум з 7-8 речень на тему «Чи була альтернатива  Національно-визвольній війні?»  «Чи відбулася б Національно-визвольна війна, якби Хмельницького не спіткала б особиста трагедія?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література: Історія України: 8 кл.: підруч. для загально освіт. навч. закл. / В. С. Власов. – К.: Ґенеза, 2008. -  304 с. : іл., карти.

Історія України: 8 кл.: плани-конспекти уроків за прог. для 12-річної шк. / О. Богданова. – К.: Шк. світ, 2008. – 128.-(Бібліотека «Шкільного світу»). – Бібліогр.: с. 127.

Мельничук Богдан, Юрчак Надя. Шляхами Богдана Хмельницького на Тернопільщині. – Тернопіль: Новий колір, 2008. – 136.

 Бич В. В., Бич Н. В. Наш край Бережанщина: Методичні рекомендації для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 80 с.

Матеріали до уроку

 Джерело: «Літопис Самовидця». Схарактеризуйте становище реєстрового та нереєстрового козацтва. Як складалися відносини між старшиною і козаками?  Які причини війни ви можете визначити згідно з текстом документу.

«Початок і причина війни Хмельницького є виключно в переслідуванні поляками православ’я й обтяженні козаків, бо ж тоді їх, не бажаючих панщини робити, до чого не звикли були, на службу в замках повернуто, і їх з листами [посилали] і в містах до чищення коней і догляду за ними старости держали, в дворах груби, тобто печі, палити, псів чистити і доглядати, подвір’я замітати і до інших незносних робіт приставляли. Ну а ті, що були козаками реєстровими, то над ними шляхта панове, полковники від гетьмана коронного понасилані були, які про їх вольності ніскільки не дбаючи, як тільки могли зневажали їх і втихомирювали; плату, яка визначена була від короля його милості і Речі Посполитої по золотих тридцять на рік вони собі забирали, з сотниками ділячись; бо сотників не козаки обирали і настановляли, але полковники, кого хотіли, з своєї руки, щоб вони до них зичливими були. А також і полковники козаків до всякої домашньої незвичної роботи приставляли; якщо ж який-небудь козак, вийшовши в степи, достане в татар коня доброго, то його в нього віднімуть... Знову ж, якби якого язика татарського піймали козаки, то з язиком татарським якого-небудь свого жовніра, до якого полковник ласкавий, посилає до гетьмана коронного, а козацьку відвагу потлумляють... Ті ж козаки, що ходили по рибу за пороги, то в них на Кодаку... рибу десяту відбирали, а полковникам окремо треба дати, і сотникам, і осавулові, і писареві, так що до великого убозтва козацтво дійшло. Абільше шести тисяч не повинно козаків бути; хоч і син козацький, а ту ж панщину мусив робити й податки давати. Таке над козаками було. Над поспільством же, хоч в усьому жили заможно, з збіжжям, з бидлом, з пасіками, однак же, чого не звикла була Україна терпіти, вимисли великі були від старост і від намісників...»

Гійом де Боплан  «Опис країн Королівства Польщі».  Якою була панщина селян? 2. Які податки й повинності стягувалися із селян? 3. Які факти свідчать про безправне становище селян?

 

Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, — а щотри роки — й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвідважніші з них подаються на Запоріжжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені.

 

Промова волинського українського шляхтича Л.Деревинського на Варшавському сеймі про національний гніт на Україні. Яких утисків зазнавали українські міщани, духовенство? Чому? 

А хто ж, о живий Боже, наочно не бачить, що великих турбот, гніту нестерпних кривд відносно релігії давній руський народ зазнає?  В великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, в монастирях замість ченців тримають худобу. З монастиря Лещинського зробили корчму. Через те діти вмирають нехрещені, тіла померлих без церковного обряду, як падло, вивозять з міст, без шлюбу люди в розпутстві живуть, без сповіді й святих тайн умирають. Хіба це не самому Богу образа, хіба за це не буде помсти Божої? Про це ваша королівська милість не зволить знати.

Придивись ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, обминаючи інші міста, робиться у Львові? Хто додержує грецької віри і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителя міста і відкрито приходити до хворого з тайнами Божими. Знову ж — хіба не гноблення в Вільні, при тому нечуване: коли хочуть тіло померлого поза замком проводжати через замкову браму, через яку проходять і проїжджають євреї й татари, то вони цю браму зачиняють, і тіло доводиться проносити через іншу браму, яка служить для вивозу міських нечистот; бідняки не можуть добути води, через це виникають великі позови (praajudicium), бо всякій халупі дозволяють мати трубу для води, а велика площа і багато будинків не мають і жодної труби, хоч відомо, що вона була і сліди її є. Так само в міські ради не притягаються люди достойні і вчені, які не належать до унії, а простими мужиками неосвіченими до того, що інший не зуміє визначити, що таке є правосуддя, заповнюють ці місця, на сором руського суду. З невинних людей незаконно стягають грошові суми. Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні, так і в Великому князівстві Литовському.