Полікультурність - це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв'язку з широкою кроскультурною спільнотою, взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу громадянської свідомості кожного члена соціуму.
«Полікультурність» — це такий принцип функціонування та співіснування в соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою спільнотою, взаємозбагачення культур.Інтенсивність і плодотворність цього процесу забезпечують соціально-економічні зв’язки, що зумовлені прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення.
. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів. Україна є поліетнічною державою. На її території проживають представники різних етносів, які являються носіями різних традицій. В певних випадках різні соціальні групи населення та етноси в Україні називають меншинами. Меншини - такі групи людей, які проживають на території країни протягом довгого періоду, але володіють відмінними від більшості населення рисами характеру, мовою, поведінкою, звичаями, способом життя.
На перший погляд, Україна - майже етнічно однорідна (етнічні українці становлять близько трьох чвертей населення). Але соціальні дослідження свідчать, що населення України приблизно на 94% складається з трьох великих етнічних груп: україномовних українців (40%), російськомовних українців (33-34%), росіян (21%). Тож Україна як полікультурна держава забезпечує поліетнічний характер суспільства на основі проголошення рівноправного співіснування людей незалежно від їх раси, мови, релігійних та інших переконань.
формування розуміння і необхідності співпраці між державамиусвідомлення людини, її життя як найвищої цінності ;формування в учнівської молоді гуманістичного світогляду, культури миру та відмови від насильствавиховувати розуміння прав, свобод і обов'язків, уміння їх реалізовувати і захищати ;організація пізнавальної діяльності учнів з метою збагачення їх знань про культуру міжнаціональних відносин. Основи полікультурного виховання:
Полікультурність VS Етноцентризмрівноправність всіх культур, розвиток їх як цілісностітолерантність до представників груп і їх поглядівсприяння підвищенню етнічної та культурної свідомості можливість розмиття культурних меж та втрати культурної різноманітностідомінування певної культурирозгляд питань з точки зору панівної культури, та пригнічення іншихможливість розвитку упередженості и дискримінації
Існування та взаємодія багатьох культур у єдиному географічному, історичному, художньому просторі не повинні призводити до їхнього уподібнення одна одній. Навпаки, індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвиткові, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збереження власної унікальності.