Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи. Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Лабораторний дослід №11 «Взаємодія гліцеролу з купрум (ІІ) гідроксидом»Волошина Олена Іванівна Вчитель хімії вищої категоріїХарківської ЗОШ № 125
Спирти - органічні речовини, до складу яких входить одна або декілька гідроксогруп, що зв’язані з аліфатичним (неароматичним) вуглеводневим радикалом. Класифікація спиртів класифікація за кількістю гідроксогруп:- одноатомні спирти, наприклад: метанол, етанол. Група атомів -ОН називається функціональною групою спиртів. Функціональна група – це група атомів, яка зумовлює приналежність речовини до певного класу і характеризує її властивості
Номенклатура спиртів• Обирають головний вуглецевий ланцюг• Нумерацію атомів Карбону проводять починаючи з краю, до якого ближче розташована гідроксогрупа• Називають всі замісники від старшого до молодшого, попередньо вказуючи номер їх положення• Називають головний ланцюг із суфіксом “ол” При складанні назви нумерація атомів Карбону починається з того кінця карбон-карбонового ланцюга, до якого ближча функціональна група. Номер атома Карбону, при якому знаходиться гідроксогрупа, указується в кінці назви спирту. Положення вуглеводневого радикала вказується на початку назви. Наприклад:4-метилпентанол-2
Фізичні властивості одноатомних насичених спиртів. Спирти з числом атомів Карбону до 15 — рідини, інші — тверді речовини. Метанол і етанол — безбарвні рідини, з характерним запахом, добре розчинні у воді. Із зростанням молекулярної маси розчинність спиртів у воді зменшується. Спирти легші за воду. Біологічна дія спиртів: метанол — дуже сильна отрута, якщо потрапляє в організм у малих дозах (5—10 мл), викликає сліпоту, у великих (30 мл) — смерть; етанол — наркотична речовина, у невеликих дозах викликає сп’яніння, у великих — смерть. При постійному вживанні етанолу розвивається захворювання — алкоголізм.
Фізичні властивості гліцеролу. Прозора, безбарвна, густа і в'язка, сиропоподібна, без запаху, важча за воду, неотруйна, солодкувата на смак рідина. Температура кипіння становить 290 °С. Гліцерол гігроскопічний, тобто має здатність поглинати вологу з повітря та утримувати її. Змішується з водою у будь-яких пропорціях. Розчиняється в етанолі. За звичайних умов гліцерол нелеткий, але під час нагрівання швидко випаровується.
Хімічні властивості спиртів зумовлені наявністю гідроксильної групи та будовою карбонового ланцюга . Для одноатомних насичених спиртів характерні реакції горіння (повне або часткове окиснення), взаємодія з активними металами, обміну, дегідратації1. Горіння або повне окиснення: при повному згоранні будь-яккого алкану утворюються Карбон(IV)оксид (вуглекислий газ) і вода: СПИРТ + О2 → СО2↑ + Н2 О + QСН3 ОН + 1,5 О2 → СО2↑ + 2 Н2 О +Q
Якісні реакції на багатоатомні спирти. Для того, щоб визначити багатоатомні спирти серед інших органічних сполук використовують такі якісні реакції:1. Багатоатомні спирти ( наприклад, гліцерол або гліцерин, або 1,2,3–пропантріол ) утворюють з Купрум(ІІ)гідроксидом комплексні сполуки темно-синього кольору:
Лабораторний дослід №11 «Взаємодія гліцеролу з купрум (ІІ) гідроксидом»У пробірку наллємо купрум (II) сульфат об’ємом 0,5 мл та натрій гідроксид об’ємом 1-2 мл. Випадає блакитний осад купрум (II) гідроксиду. До осаду добавимо гліцерин об’ємом 1-2 мл. Суміш енергійно змішаємо. Осад розчиняється. Розчин набуває яскраво-синього забарвлення. Якісною реакцією на гліцерин є взаємодія його зі свіжоосадженим купрум (ІІ) гідроксидом. Якщо цю суміш збовтати, то блакитний осад Cu(OH)2 розчиняється й утворюється розчин яскраво-синього кольору купрум (ІІ) гліцерат