Оскільки екватор перетинає Африку приблизно посередині, то для неї характерне чітке чергування однакових природних зон від екватора на північ і на південь, тобто спостерігається широтна зональність. Так, вологі екваторіальні ліси (гілеї) змінюються саванами та рідколіссями, а ті в свою чергу – тропічними пустелями й напівпустелями. Північна та південна окраїни материка зайняті субтропічними твердолистими лісами та чагарниками.
Розміщення природних зон на материку зумовлюється не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течій, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. З висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності.
Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простяглася на 1600 км з півночі на південь та на 5000 км із заходу на схід. Взимку і влітку температура повітря однакова й становить приблизно +24 °С. За рік випадає більше 2000 мм опадів. Тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси – гілея. В зоні вологих екваторіальних лісів річки завжди повноводні.
В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні ґрунти. Ці ґрунти дуже бідні на поживні речовини, оскільки органічні рештки за умов вологи і тепла швидко розкладаються мікроорганізмами, і поживні елементи швидко вбираються рослинами. Тому вирубка лісів тут спричиняє часто справжню катастрофу.
Екваторіальний ліс має дві характерні риси, що відрізняють його від нашого лісу: цей ліс вічнозелений та багатоярусний. Вічнозеленим ліс є через те, що рослини ніколи не скидають повністю листя. Тепла й волога протягом року погода дозволяє листу існувати на пагоні 2-3 роки. Листки звісно міняються, але по-черзі.
Ярусність являє собою розподіл рослин за висотою відповідно до потреби у світлі. У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 6-8! У самому низу — царство тіневитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються мало вибагливі до світла чагарники і молоді деревця. Тут багато деревовидних папоротей, бананів.
Ще вище ростуть дерева заввишки 15-20 м. Їм потрібно більше світла. З-поміж них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляється також мускатне дерево. В гілеях Африки поширене й хлібне дерево. Ще вище панують фікуси і різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби з розлогими кронами до 60-80 м заввишки. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні. Сейба. Хлібне дерево
Гілки дерев нижнього ярусу настільки густо переплітаються, що через них не видно крон дерев верхнього ярусу. Трави зовсім немає. Замість неї з землі піднімаються ліани – дерева з гнучким та довгим стеблом. Африканська гілея – батьківщина цінних господарських порід дерев: кавового дерева, олійної пальми. Тут також активно культивують какао.
Тут живуть великі людиноподібні мавпи горили й шимпанзе, ендеміки Африки. Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю. Більшу частину життя проводить на землі, хоча час від часу залазить на дерева. Горила – найбільшою серед мавп. Маса дорослих самців досягає 250 кг, а зріст – понад 2 м. Горила є небезпечною для людини. Шимпанзе менша за горилу (зріст до 1,5 м), має великий об’єм мозку й дуже складну поведінку. Живе на деревах. З інших мавп відомі мартишки та павіани.
Серед дерев пурхають численні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. В екваторіальному лісі дуже багато комах: термітів, москітів, жуків, метеликів, бджіл, бабок, скорпіонів, павуків. Малярійні комарі розносять збудників тропічної пропасниці. Муха Цеце переносить трипаносом – збудників сонної хвороби людини та свійських тварин. Бананоїд. Муха Цеце
З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі і лісові свині, африканський оленьок заввишки 40 см, лісові антилопи. Дивним створінням природи є окапі – карликова жирафа, хоча його шия та ноги значно коротші, ніж у справжнього жирафа. Зріст тварини – близько 2 м. Маса тіла 250 кг (жирафа – 550-750 кг). Зрідка зустрічається карликовий бегемот. Він важить у 10-12 разів менше ніж справжній бегемот. ОкапіАфриканський оленьок
Рослини вологого лісу поглинають величезну кількість вуглекислого газу і виділяють в атмосферу кисень. Тому їх називають головним джерелом кисню, «легенями планети». Тут ростуть дерева, що мають цінну (міцну й красиву) деревину — чорне (ебенове), червоне, сандалове. З неї виготовляють дорогі меблі. З листя, кори та плодів багатьох рослин виготовляють ліки. На жаль, ліси десятиліттями вирубували під поля і плантації, для заготівлі деревини. Це призвело до зменшення видової кількості рослин і тварин.