М. Зеров "Вергілій"Мужик із Мантуї,повільний і смаглявий,З дитинства ніжного колисаний селом,Звеличив кий, і плуг, і мідний шолом,І знявся до вершин нечуваної слави.... Той час минув — і Рим, і цезарів діла. Рука історії до трун поволокла,Де сплять усіх часів ілюзії й корони. Та він живе, і дзвін гучних його поем. Донині сниться над риданнями Дідони. Брязчанням панцирів і сплесками трирем
Цікаві факти Народився я 15 жовтня 70 року до Різдва Христового у мальовничому селі Анди. Батько був дрібним землевласником. Навчався в Кремоні, Медіолані та Римі, бо хотів стати адвокатом. Почав писати після смерті батька. Після написання "Буколік" був прийнятий в мистецький гурток Октавіана Гая Цільнія Мецената.
Вергілій створюючи поему «Енеїду» поставив перед собою таку мету: Ø Возвеличення “Цезаря битви” – Октавіана Августа; Ø Возвеличення “Цезаря битви” – Октавіана Августа; Ø Возвеличення держави, римкого народу, героїчних предків; Ø Бажання позмагатись із славнозвісним Гомером. Працював Вергілій дуже ретельно, спочатку склав план, потім написав епопею прозою, і аж потім, розділив на 12 книг, став надавати віршованої форми найкращим її епізодам. Мав намір 3 роки вдосконалювати твір. Відбулася поїздка в Грецію (Трою) де сухий клімат викликав хворобу. Можливо, саме через цю ретельність завершити "Енеї́ду" він так і не встиг.
Дванадцять пісень «Енеїди» чітко розподіляються на дві частини :Ø Перші шість пісень розповідають про тяжкі поневіряння Енея у пошуках нової батьківщини по дорозі від знищеної Трої до Італії, тому часом їх називають “латинською Одіссею”;ØДругих шість пісень присвячені війнам італійських племен з троянцями, бої з Латином, і тому їх здавна порівнюють з “Іліадою”. Отже, чотири стихії об’єдналися в «Енеїді» - міфологія та історія, поезія та політика, щоб виконати одне ідейно художнє завдання: показати необхідність виникнення могутньої Римської імперії і прославити свій час як повернення до «золотої доби» і «блаженного миру» на давню «землю Сатурна».
"Енеї́да" дозволили Вергілію дорівнятися до Гомера, і самому стати Гомером Риму. Хоча були і ті, що звинувачували його у запозичені в Гомера не лише задуму і форми, а й цілих рядків "Іліади" й "Одіссеї. На такі звинувачення Вергілій відповів мудро, запропонувавши критикам самим що-небудь запозичити у Гомера: мовляв, це не легше, ніж підняти палицю Геркулеса або відібрати блискавку у Юпітера. Вергілій продовжує традицію Гомера, оскільки "Енеїда" підкреслено зорієнтована на "Одіссею" й "Іліаду". Відповідності між цими трьома поемами пронизують усі рівні тексту.
Отже, «Енеїда» Вергілія, написана під враженням поем Гомера, значно вплинула на римську та європейську поезії, ставши для них у свою чергу взірцем для наслідування. Творчістю Вергілія захоплювався Данте й використав «Енеїду» у своїй «Божественній комедії». Поему Вергілія переробляли і пародіювали в різних європейських літературах, в тому числі і в українській: широко відома «Енеїда» І. П. Котляревського.