В економічній науці все необхідне для виробництва товарів та послуг називають економічними ресурсами, які охоплюють фінансові, інформаційні, виробничі ресурси. Виробничі ресурси безпосередньо використовують у процесі виробництва товарів і послуг. Ресурси (англ. resources) — все, що можна використати для виробництва благ для задоволення потреб людини. Включають природні і людські ресурси. Також ресурсами вважають інвестиції і інфраструктуру. Природні ресурси: ресурси, які надходять із навколишнього середовища, такі як вода, повітря та земля і перетворює за допомогою своєї праці на продукт для задоволення власних потреб. Інколи в літературі їм дають загальну назву «земля» , розуміючи дари природи в широкому сенсі. Визначення ресурсів. Види ресурсів
Речовини, що попередньо зазнали впливу людської праці і при-значені для подальшого використання у виробничому процесі, називають сировиною (або сировинними матеріалами)Проте слід зважати на те, що речовини природи перетворюються на ресурси, якщо їх застосовують в процесі вироблення благ, коли до них докладено працю людини. Поза цим процесом це просто речовини природи. Сонячна енергія стає ресурсом, якщо її використовують для опалення теплиць чи житла, або за її допомогою вирощують сільськогосподарські культури. Визначення ресурсів. Види ресурсів. Людські ресурси: ресурси, які надходять від людей, такі як знання, навички та праця. Трудові ресурси (праця) - це здатність людини до продуктивної осмисленої праці, основними складовими якої є здоров'я, розумові та фізичні здібності і професійні навички Важливими для процесу виробництва є здібності й таланти людини, пов'язані з організацією та управлінням самого виробництва. В економічній науці вирізняють такий різновид ресурсів, як підприємницькі здібності. Вважають, що лише 5-7% населення певної країни можуть стати успішними підприємцями. Тому цей ресурс також є обмеженим.
Виробник використовує ресурси, які відіграють активну посередницьку роль між людиною, природними ресурсами та проміжними товарами у виробничому процесі. І з їхньою допомогою людина цілеспрямовано діє на природні ресурси або застосовує їх як обов’язкову умову виробництва товарів і послуг. Це капітальні ресурси. До капітальних ресурсів належать: будинки, верстати, обладнання, передавальні пристрої, інструменти, транспортні засоби, споруди тощо. Саме капітальні ресурси (знаряддя праці та технології) визначали рівень розвитку суспільства. Тому в історії існує поняття «кам’яний вік», «залізний вік», атомний вік» тощо. Визначення ресурсів. Технологічні ресурси , капітальні ресурси (капітал) : ресурси, які надходять із технологій, наприклад машини, інструменти та програмне забезпечення. Це створені людиною виробничі ресурси. Різноманітність капітальних ресурсів, які використовують, залежить від технологічної бази кожного суспільства. Чим розвиненішою в економічному відношенні є країна, тим більш високотехнологічні капітальні ресурси вона застосовує. Види ресурсів
Управління ресурсами. Раціональне та ефективне використання ресурсів. Основна характеристика всіх виробничих ресурсів — це їхня обмеженість. Умови обмеженості виникають із невідповідності між відносно необмеженими потребами й відносно обмеженими ресурсами. Виробничі ресурси поділяються на ВІДТВОРЮВАНІ та НЕВІДТВОРЮВАНІ. До відтворюваних ресурсів належать ті, що створюються й відновлюються природою (водні басейни, ґрунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: люди з’являються на світ як біологічні істоти та набувають у суспільстві необхідних знань і навичок для виробничої діяльності. До невідтворюваних належать корисні копалини, що споживають як сировину. Крім того, процес відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних (чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми).
Виробничі можливості. Сталий розвиток. Обмеженість ресурсів породжує потребу в їх раціональному використанні та дбайливому ставленні до них, що є однією з глобальних проблем сучасної цивілізації. За умов раціонального природокористування здійснюється максимально повне задоволення потреб у матеріальних благах при збереженні екологічного балансу та можливостей відновлення природно-ресурсного потенціалу. Досягнення балансу між використанням природних ресурсів і незавданням шкоди природі отримало назву концепції сталого розвитку. Вона була розроблена ООН наприкінці XX ст. Виробничі можливості — це можливості суспільства виробляти економічні блага за умови повного й ефективного використання всіх наявних ресурсів та рівня розвитку технологій. Сталий розвиток (sustainable development) — це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.
Сталий розвиток Обмеження, які існують у галузі використання природних ресурсів, відносні. Вони пов’язані із сучасним рівнем техніки й соціальної організації, а також зі здатністю природи до самовідновлення. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на добробут. Без цього сталий і довготривалий розвиток неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем. Необхідно узгодити спосіб життя тих, хто надмірно використовує ресурси, із можливостями планети. Розміри й темпи зростання населення мають узгоджуватися з можливостями Землі. Людство здатне надати розвитку сталого й довготривалого характеру для того, щоб світ відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Концепція сталого розвитку ґрунтується на п’яти головних принципах:
Сталий розвиток Економічна стійкість: сприяння економічному зростанню при мінімізації впливу на навколишнє середовище. Концепція сталого розвитку. Сприяння економічній, соціальній та екологічній стійкості Екологічна стійкість: сприяння захисту та збереженню навколишнього середовища, сприяючи економічному та соціальному розвитку Соціальна стійкість: просування соціальної рівності та справедливості при мінімізації впливу на навколишнє середовище
Вплив діяльності людини на довкілля. Зміна клімату. Як людська діяльність впливає на зміну клімату?Підвищення температури: парникові гази затримують тепло в атмосфері, викликаючи підвищення температури. Підвищення рівня моря: танення крижаних шапок і льодовиків сприяє підвищенню рівня моря. Екстремальні погодні умови: зміна клімату може спричинити більш часті та суворі погодні явища. Забруднення повітря. Джерела та вплив забруднення повітря: Чадний газ: утворюється при спалюванні викопного палива та може викликати проблеми з диханням. Оксиди азоту: виробляються транспортом і промисловістю та можуть спричиняти смог і кислотні дощіТверді частки: утворюються в результаті спалювання викопного палива та можуть викликати проблеми з диханням. У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, у розвинених — дихати повітрям. Джонатан Рабун. Забруднення води. Джерела та вплив забруднення води: Хімічні відходи: виробляються промисловістю та можуть забруднювати джерела води. Стічні води: утворюються з людських відходів і можуть забруднювати джерела води. Сільськогосподарські стоки: утворюються добривами та пестицидами та можуть забруднювати джерела води. Забруднення повітря. Джерела та вплив забруднення повітря: Чадний газ: утворюється при спалюванні викопного палива та може викликати проблеми з диханням. Оксиди азоту: виробляються транспортом і промисловістю та можуть спричиняти смог і кислотні дощіТверді частки: утворюються в результаті спалювання викопного палива та можуть викликати проблеми з диханням. У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, у розвинених — дихати повітрям. Джонатан Рабун
Вплив діяльності людини на довкілля. Втрата біорізноманіття. Вплив діяльності людини на біорізноманіття: Знищення середовища існування: знищення природного середовища існування для розвитку та сільського господарства. Надмірний вилов: надмірний вилов морських видів може призвести до зменшення популяціїЗміна клімату: зміни температури та погодних умов можуть вплинути на біорізноманіття. Землекористування. Вплив діяльності людини на землекористування. Урбанізація: перетворення природних земель на міські територіїЗнищення лісів: вирубка лісів для сільського господарства та розвитку. Гірнича справа: Видобуток корисних копалин із земліЕкологічна політика. Правила пом'якшення впливу людської діяльностіЗакон про чисте повітря: регулює викиди забруднюючих речовин промисловістю та транспортом. Закон про чисту воду: регулює забруднення води та захищає джерела води. Закон про зникаючі види: захищає зникаючі види та середовища їх існування. Ми всі несемося вдалину на одній і тій самій планеті — ми екіпаж одного корабля. Антуан де Сент-Екзюпері
Вплив діяльності людини на довкілля. Відновлювальна енергія. Роль відновлюваної енергії в пом'якшенні впливу на навколишнє середовище. Сонячна енергія: використання енергії сонця для виробництва електроенергіїЕнергія вітру: використання енергії вітру для виробництва електроенергіїГідроенергетика: використання потужності води для виробництва електроенергіїЗелені технологіїСприяння сталому розвитку за допомогою зелених технологій. Електричні транспортні засоби: Зменшення викидів від транспорту. Проектування зелених будівель: сприяння енергоефективності та сталості в проектуванні будівель. Стале сільське господарство: просування екологічних методів ведення сільського господарства та зменшення впливу на навколишнє середовище. Дослідження. Приклади впливу на навколишнє середовище та поліпшення BP Oil Spill: вплив розливів нафти на навколишнє середовище та заходи щодо пом’якшення наслідків. Дощовий ліс Амазонки: вплив вирубки лісів на біорізноманіття та заходи щодо пом’якшення наслідків. Копенгаген: Сталий розвиток і зелені технології в міському плануванніУ давнину найбагатшими країнами були ті, природа яких найбільш щедра; нині найбагатші країни — ті, де людина найбільш діяльна. Генрі Бокль
Висновки. Сталий розвиток є ключем до збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь. Раціональне та ефективне використання ресурсів має важливе значення для досягнення сталого розвитку. Стратегії управління ресурсами, енергозбереження, вторинної переробки, сталого сільського господарства, екологічного транспорту, зелених будівель і корпоративного сталого розвитку можуть сприяти сталому розвитку. Впровадження стійких практик у повсякденне життя може допомогти зменшити вплив на навколишнє середовище та сприяти більш стійкому майбутньому