Доповідь "Як мас - медіа впливають на життя людини"

Тема : «Вплив мас – медіа на життя людини»

«Хто володіє інформацією,

той володіє світом»

 Уїнстон Черчілль.

Сучасна людина майже повністю формує свої смаки та уявлення про навколишній світ не з особистого досвіду, а за посередництвом мас-медіа, які часто моделюють ситуації і пропонують певні зразки поведінки.

На сьогодні цю фразу можна сформулювати дещо інакше: «Хто володіє медіа, той володіє світом».

Завдяки впливу медіа формується картина світу (світогляд, світобачення), ціннісно-смислові орієнтири (наше ставлення до світу, його оцінка). Під впливом медіа виробляються критерії оцінки і способи розуміння світу.

За своїм характером вплив медіа є інформаційним та соціальним.  

Інформаційним тому, що діє на окрему людину, групу чи суспільство вцілому через інформацію.

Соціальним він стає в процесі взаємодії людей, обміну ними інформацією (знаннями, ідеями, досвідом і т.д.), впливу один на одного.

У масових комунікаціях аудиторія (кожен з нас) є об’єктом впливу.

Суб’єктом впливу є той, хто створює повідомлення (інформацію). Професійно цим займаються інформаційні агенції. Саме вони зачасту створюють інформаційне середовище суспільства чи окремої людини.

Предметом впливу є саме повідомлення та спосіб його подачі.

На що ж впливають медіа? Передусім на психіку людини та її поведінку, масову свідомість, громадську думку та власну позицію людини.

Вплив медіа може бути як позитивним, так і негативним. На попередньому уроці ми дізнались про шість типів контенту. П’ять із них спрямовані на те, щоб вплинути на нашу свідомість. Дуже часто в роботі різних медіа застосовується така форма подачі матеріалу, як реклама.

Впливаючи на аудиторію, медіа використовують різні інструменти:

• переконування (активна форма впливу на основі аргументації);
• навіювання (не стосується розумової сфери. Основою є пасивний вплив, що базується на емоціях, вірі та довірі);
• наслідування (формування моделей поведінки, спілкування через образи);
• психологічне зараження (передача емоційного стану. Основними каналами є кіно, телебачення.);
• маніпулювання (цілеспрямована прихована дія на аудиторію з метою отримання конкретного результату.)

На ступінь засвоєння тієї чи іншої інформації також значною мірою впливають чинники всередині нас:

1) ступінь поінформованості з питання;

2) досвід (обсяг знань);

3) емоційний стан (в момент отримання інформації та після);

4) сформованість світогляду (оцінки, установки, стереотипи, уявлення смаки, ідеали);

5) спонукання до дій.

Таким чином, метою діяльності медіа в сучасному світі є вплив на формування як світогляду окремої людини, так і громадської думки суспільства вцілому. Саме тому важливо розуміти, хто і з якою метою подає ту чи іншу інформацію. 

Сьогодні нас повсюди оточує інформація. У ЗМІ новинна стрічка оновлюється щохвилини, а кожен новий день приносить свої сенсації. Те, що було мега-новиною вчорашнього ранку, завтра може взагалі не афішуватися.

Коли інформації забагато, вона не лише швидко забувається, а й розмиває наші ціннісні орієнтири. Ми перестаємо співпереживати жертвам катастроф боа втрачаємо вміння аналізувати дані. Ми вже фізично не здатні (хоча б мінімально) перевірити кожну прочитану новину. Тому й піддаємося на маніпуляції та віримо фейкам.

Захиститися від цього допомагає медіаграмотність. І коли значення терміну «грамотність» ні в кого не викликає суперечок, то з першою частинкою – медіа – ситуація складніша. Тому давайте почнемо з того, які ж власне інституції ми називаємо гордим словом «медіа»?

Дійсно, медіа – доволі широке поняття. Воно виходить далеко за межі звичних нам телебачення, газет, Інтернет-сайтів чи радіо. Медіа – інформаційні засоби та прийоми, що допомагають передавати повідомлення конкретному споживачеві. Тобто шляхи та інструменти, що поширюють інформацію, – від преси до фільму.

Які типи медіа існують?

1. Мас-медіа або засоби масової інформації. Це добре знайомі нам телебачення, періодична преса (газети та журнали), радіо, Інтернет-ЗМІ.

2. Директ-медіа – комунікаційні системи, що допомагають передавати інформацію. Себто інтернет (загалом, як явище), телефон, пошта, рекламні конструкції (борди, листівки).

3. Медіа-носії (окремі носії інформації). До них відносять листи, записи на аудіо- та відеоносіях, мультимедійні презентації.

4. Соціальні медіа – засоби комунікації людей та груп між собою, інформацію в яких творять самі користувачі. Це соціальні мережі, блоги, персональні сайти.

Нижче я наведу 5 реальних фактів про те, як медіа впливають на наше життя. Звісно, це далеко не вичерпний список. Більше – я впевнена, кожен з вас має подібний особистий приклад. Сподіваюся розвиток медіаграмотності допоможе вам мінімізувати деструктивні впливи медіа та навчить, як ними користуватися з розумом.

ФАКТ 1:
Результати виборів залежать від медійного іміджу політиків

Про людей, яких ми обираємо в президенти чи народні депутати, здебільшого ми знаємо з телебачення та політичних агіток. А це означає, що ми віддаємо голос тому образу, який нам транслюють з екрану, а далеко не тій особистості, якою політик є насправді.

Що посприяло такому небувалому успіху? Кілька речей (спойлер: всі вони пов'язані з медіа)! Виборців годували яскравими телевізійними роликами, джинсою в ЗМІ (матеріалами рекламного характеру, що замасковані під журналістські), на вулицях ефект підтримували білборди (великі рекламні щити) тощо.

ФАКТ 2:
Молодь калічиться, повторюючи трюки з фільмів

«Усі трюки виконані професіоналами!» або «Трюк виконаний професійними каскадерами. Не намагайтеся повторити в домашніх умовах!». Пам'ятаєте такі застереження з фільмів чи реклами?

Але є ті, кому каскадерська слава не дає спокою. Саме з медіа сформувалися субкультури руферів, що незаконно видираються на верхівки хмародерів, та зачеперів, що полюбляють пересуватися громадським транспортом з вітерцем (себто на його даху).

Чому вони цим займаються? Зазвичай причини до безумства банальні – аби зробити гарне фото чи стати зіркою Інтернету, зібравши лайки та перегляди.

І це не дивно: покоління зачеперів і руферів росло на голлівудських бойовиках і фантастиці. Вони захоплювалися сміливістю акторів, а вірніше – їхніх дублерів-каскадерів. А зараз підросли та почали наслідувати улюблених героїв, видираються на дахи, вишки, забираючись на вагони метро або електрички.

Але в житті не так, як на екрані. Тут далеко не кожен подвиг завершується хеппі ендм.

ФАКТ 3:
Смертельне зловживання соціальними мережами

Продовжуючи роздуми про молодь та Інтернет неможливо упустити з виду тематику соціальних мереж.

Батьки все частіше виражають стурбованість тим, скільки часу сучасні діти проводять за комп'ютером чи з телефоном. Але не варто забувати і про те, чим саме молодь займається в соцмережах? Що вони бачать? Як на це реагують? Які емоції викликає побачене? На що наштовхує ця інформація?

Бо те, що ми бачимо в соцмережах немає нічого спільного з відображенням реальності, це реальність сконструйована. Чому так? В соцмережам ми показуємо кращу сторону себе. Наприклад, роблячи селфі, обираємо більш вдалий ракурс: щоб щоки меншими були, сховався другий підборідок чи були менш помітні темні круги під очима.

Та іноді бажання тримати марку чи видавати себе за того, ким ти не є насправді, може вбити.

Ну і на завершення аргументації факту: пам'ятаєте, як на початку 2017 року Україну сколихнула ситуація довкола онлайн-гри з суїцидальним нахилом «Синій кит»?

Все має мати межі, використання соцмедіа в тому числі. Тому споживайте відповідально!

ФАКТ 4:
ЗМІ формують наші стосунки

У вас є родичі чи друзі в Росії? А ви зараз нормально спілкуєтеся з ними? А до 2014 якими були ваші стосунки?

Особисто мені не відомо про жодну родину, якій вдалося зберегти настільки ж теплі та відверті стосунки. Хтось просто перестав обговорювати політику, хтось пройшов довгий шлях від образ до взаєморозуміння, а комусь довелося обірвати всі зв'язки.

Це все результат відвертої щоденної пропаганди в ЗМІ та фейків на кшталт розп'ятого хлопчика зі Слов'янська.

Знаєте, є такий експеримент про чорну і білу пірамідки. Довгий час людині показували чорну пірамідку та говорили, що вона – білого кольору. Врешті-решт піддослідні з думкою погоджувалися. Точно так діє пропаганда та фейки в засобах масової інформації. Чим частіше повторювати, тим швидше аудиторія почну думати так само.

Чому ці навіювання неочевидні аудиторії? Давай подумаємо. От кому б ви повірили більше: ЗМІ, яке читаєте щодня, чи невідомому іноземному телеканалові? Певно ж до знайомих ведучих і журналістів довіра була б вищою. Але чи все, що транслює в маси наш медійний фаворит є єдиною і непорушною істиною?

ФАКТ 5:
Медіа можуть бути й гарним інструментом, наприклад, для поширення інформації

Звісно, є у медіа світла позитивна сторона. Засоби масової інформації є ефективним інструментом підтримки суспільної рівноваги, а самі медіа допомагають нам взаємодіяти врешті-решт. І дууууже швидко передають інформацію.

Можливо без медіа Євромайдан не зібрався б так швидко. Можливо було б набагато менше учасників. І вже однозначно – ми би менше знали про те, що там відбувалося.

Якби не було ЗМІ та Інтернету, чи могла б бути результативною Українська біржа благодійності, що збирає кошти на лікування важкохворих і вирішення соціальних проблем? І вже однозначно вона не змогла б акумулювати більше 130 686 000 гривень.

Мені здається, це далеко не риторичні питання.

P.S.

Інша ситуація з тим, яким чином можуть використовувати медіа. І найяскравіше ця залежність простежується саме в ЗМІ. Адже мета його створення визначає те, що транслює ЗМІ аудиторії. Комусь кортить захищати свої політичні та бізнес інтереси, комусь хаяти конкурентів, комусь вирощувати потенційних покупців, комусь розважати й впарювати товари.