Презентація на тему "Ґрунти і земельні ресурси України"

Ґрунти і земельні ресурси України. Географія 8 клас

Ґрунт (від нім. Grund - земля, основа) — самостійне природно-історичне органомінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови.

Фактори ґрунтотворення. Фактори ґрунтотворення — це елементи природного середовища, під впливом яких утворюються ґрунти. Клімат, материнські породи і організми для ґрунтів є матеріальними донорами речовини і енергії. Рельєф є чинником, що перерозподіляє речовину і енергію по поверхні Землі. Час є мірою розвитку і зміни усіх явищ і процесів.

Ґрунтотворення. Під лісовою рослинністю утворюються дерново-підзолисті, сірі лісові, бурі опідзолені ґрунти;Під травяною степовою рослинністю – чорноземи; Під луками – лучні і дернові ґрунти, які поширені у всіх природних зонах України

Методи дослідження ґрунту. Основним методом всіх ґрунтових досліджень є профільно-морфологічний метод. Він вимагає вивчення ґрунту в ґрунтовому розрізі з поверхні на всю глибину його товщі, послідовно, по генетичних горизонтах включно з материнською породою.

Ґрунти Україниґрунти рівнин. Дерново-підзолисті, сірі лісовічорноземикаштановілучнілучно-чорноземні болотнісолончакисолонці і солоді

ґрунти гір

Дерново-підзолисті ґрунти. Дерново підзолисті грунти — диференційовані кислі ґрунти . Поширені на півночі України, на Поліссі. Ці ґрунти сформувались в умовах помірного теплого клімату на супісках, близько до підземних вод. Дерново-підзолисті ґрунти сформувались під мішаними лісами. Для цього типу ґрунтів характерний невеликий уміст гумусу та білий горизонт вимивання. Такі ґрунти потребують осушення та унесення добрив.

Сірі лісові ґрунти. Сірі лісові ґрунти - тип ґрунтів, що формуються головним чином під лісами (переважно листяними) з трав'янистим покривом в умовах континентального, помірно вологого клімату. Сірі лісові грунти — кислі в більшій частині профілю Вони володіють відносно хорошими фізичними властивостями, біологічно активні, і родючі. Використовуються під посіви сільськогосподарських культур (зернових, технічних, овочевих, плодових).

Чорноземи. Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорнозем — пухкий і завдяки цьому добре вбирає воду. Родючість чорнозему висока. Чорноземи займають в Україні близько 44 % території (у світі близько 6 %), майже всю лісостепову (за винятком західних частин) і степову зони.

Про їхню родючість колись казали: «Земля така добра, що посадиш оглоблю, то виросте тарантас».

Підтипи чорноземів В Україні поширені чорноземи чотирьох підтипів, залежно від умов клімату, особливостей грунтотворних порід, рослинності: опідзолені, типові, звичайні, південні. У лісостеповій зоні переважає підтип типових чорноземів, що мають 6 — 9 % гумусу, найбільшу потужність (до 1,5 м) і найбільшу родючість. Підтип чорноземів звичайних поширений у північній частині степу України; вони мають середні значення потужності (60 — 75 см) та вмісту гумусу (4 — 6 %). Найменший відсоток гумусу (3 — 4 %) характерний для чорноземів південних.

Каштанові ґрунти. Кашта́нові грунти́ — ґрунти, поширені в умовах сухих причорноморських та присиваських степів. Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності. Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи:світло-каштанові;каштанові;темно-каштанові, поширені в сухому південному степу. Гумусовий горизонт досягає 55 см, вміст гумусу в них становить 1,3-2,9%.

Лучні і дернові ґрунти. Зосереджені в заплавах річок і зниженнях. Вони утворилися під лучною рослинністю при неглибокому заляганні ґрунтових вод. Вміст гумусу у верхньому горизонті становить3 – 6 %. Такі ґрунти багаті на поживні речовини.

Болотні ґрунти. Боло́тні ґрунти́ — ґрунти з великою кількістю нерозкладених і напіврозкладених рослинних решток (торфу), які нагромаджуються в них під впливом тривалого надмірного зволоження. Після осушення і проведення агромеліоративних заходів болотні ґрунти можуть перетворюватись у високопродуктивні сільськогосподарські угіддя. На них вирощують високі врожаї овочів, картоплі, багаторічних трав, конопель та інших культур. В Україні вони найбільше зустрічаються в низовинах і заплавах річок у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях.

Солончаки. Солончáк — ґрунт, просочений солями. Солончаки поширені переважно в посушливих і напівпосушливих зонах і прибережних регіонах усіх кліматичних поясів. В Україні солончаки поширені в пониззі і дельтах деяких причорноморських річок, по берегах лиманів і мілководних заток Сивашу.

Солонці (ґрунти)Солонці — це ґрунти , які відносяться до класу лужних. В Україні солонці разом поширені на площі близько 4 млн га, в основному в Середньому Придніпров'ї та південному степу

Ґрунти Українських Карпат. Характер ґрунтового покриву змінюється з висотою. На Закарпатській низовині – лучно-буроземні ґрунти. Вміст гумусу 3 – 5 %. У Передкарпатті буро-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти. У південно-західних передгірях – буроземно-підзолисті ґрунти. У гірсько-лісовому поясі на висоті від 325 до 1450 м – бурі лісові ґрунти. Вміст гумусу 2,5 – 4 %. На північно західних схилах – гірськіо-підзолисті ґрунти. Дуже щебенисті. На схилах хребтів і вершинах – гірсько-лучні ґрунти.

Ґрунти Кримських гір. У північних передгірях – чорноземи південні і дерново-карбонатові ґрунти. На північних схилах Головного пасма – бурі лісові ґрунти. У цьому поясі під сосновими лісами – бурі опідзолені ґрунти, а вище – гірські чорноземоподібні ґрунти. У нижньму поясі південних схилів Кримських гір коричневі ґрунти.