Урок Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів Чорного моря. Проблеми використання та охорони його вод.

Про матеріал
Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів Чорного моря. Проблеми використання та охорони його вод. Навчальна мета: сформувати знання про особливості розташування, розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний потенціал Чорного моря; акцентувати увагу на екологічних проблемах Чорноморського регіону; продовжити формувати навички роботи з тематичними картами
Перегляд файлу

Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів Чорного моря. Проблеми використання та охорони його вод.

Навчальна мета: сформувати знання про особливості розташування, розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний потенціал Чорного моря; акцентувати увагу на екологічних проблемах Чорноморського регіону; продовжити формувати навички роботи з тематичними картами.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, фотографії та малюнки представників фауни моря.

Опорні та базові поняття: море, затока, протока, острів, півострів, водні маси, солоність, рухи води, шельф, планктон, нектон, марикультура.

Географічна номенклатура: затоки — Каркінітська, Каламітська, Джарилгацька; лимани — Дніпровський, Ягорлицький, Бузький; острови — Зміїний, Тендрівська коса, Джарилгач, Березань; протоки — Босфор, Керченська.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

• Назвіть найбільші азональні комплекси Землі. Чи можна вважати море природним комплексом?

• Поясніть твердження «Держави, чия територія омивається морями мають вигідне положення».

• За якими ознаками можна схарактеризувати водний об’єкт — море?

 

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Чорне море теж являє собою природний комплекс, тільки називається він аквальним (ПАК). Всі його компоненти, як і в ПТК, пов’язані між собою. Нам треба охарактеризувати їх, та виявити ці зв’язки.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Географічне положення, розміри, берегова лінія

S ≈ 422 тис. км2, V ≈ 547 тис. км3, пересічна глибина — 1271 м, максимальна 2245 м, довжина берегової ліні 4090 км, протяжність із заходу на схід 1167 км, з півночі на південь — 624 км.

Береги від дельти Дунаю до Каркінітської затоки низовинні, вздовж півострова Крим — від низовинних до скельних гірських. Островів мало (Зміїний, Джарилгач, Березань), є піщані коси (Тендрівська). Дністер, Дніпро, Південний Буг там, де впадають, утворюють лимани.

2. Геологічна історія утворення, рельєф котловини

Бере початок з океану Тетіс (30 — 40 млн. років), з якого утворювались кілька морів — Сарматське, Меотичне, Понтичне, Давньо-евксинський басейн. В останній раз зв’язок із Середземним морем встановився 7—5 тис. р. до н.е.

Западина моря є частиною Середземноморського рухливого поясу (землетруси). На шельфі переважають черепашники та мули, материковий схил — з корінних порід, місцями у глибинній частині земна кора є перехідною до океанічної. Дно переважно пласке.

 

 

3. Кліматичні умови та водні маси

Більша частина в субтропіках. Зима тепла й волога, t=-1°—+8 °С, бувають шторми; літо — жарке, сухе, t=+22—+25 °С. Пересічна кількість опадів зростає із заходу на схід (200—2000 мм).

Водні маси придонною течією приходять з Мармурового моря (більш солоні), поверхневою течією — навпаки. Має місце опріснення вод поверхневим стоком (стік великих річок).

Пересічна солоність вод 21,8 %, на поверхні — 14—8,3 %, придонних — 22,3—22,6 %, у пригирлових ділянках значно менша.

Температура водних мас влітку +22—+29 °С, взимку +8 °С, у північних районах замерзають, глибше 150 м вона стала +9 °С.

Близько 87 % водних мас глибше 120—150 м насичені сірководнем.

Рухи води в морі: вітрові хвилі (до 14 м), течії (за циклональним типом), припливно-відпливні коливання (8 см).

4. Життя в морі

Існує в приповерхневому шарі. Близько 180 видів морської фауни. Планктон бідний, відповідно від цього залежить і видовий склад риби. Промислове значення мають хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, тунець, є мідії, раки, молюски, креветки, устриці. На незначних глибинах ростуть бурі, зелені, червоні водорості. Зустрічаються дельфіни (білобочка, афаліна), акула-катран. Активізується марикультура.

5. Ресурси моря та їх охорона

Здавна використовуються біологічні, транспортні, поширюється використання рекреаційних можливостей, мінерально-сировинних ресурсів, перспективні енергетичні.

Найбільші проблеми пов’язані із забрудненням хімічними сполуками, що надходять з поверхневими водами.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

— Для Чорного моря назвіть дані:

а) середні та максимальні глибини;

б) середню солоність вод;

в) переважний напрямок морських течій;

г) найбільші річки, що впадають до нього;

д) мінерально-сировинні ресурси;

є) найбільші українські порти;

ж) важливіші види промислових морепродуктів.

— Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.

 

VI. Підсумки уроку

 

VII. Домашнє завдання

Опрацювати §___.

docx
Додано
10 жовтня 2019
Переглядів
594
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку