Презентація на тему: "Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України на початку 20 ст."

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку 20 ст.

ПЛАНСоціально-економічний розвиток України. Розвиток сільського господарства. Кооперативний рух. Населення. Українські меценати

З 1900-1903 роки в Російській імперії відбулася економічна криза. В Наддніпрянській Україні найбільше постраждали - кам’яновугільна та металургійна. Криза супроводжувалася скорченям підприємств, кількостю доібних фабрик, заводів та поглинанням їх великими підприємствами.

Відбувається концентрація виробництва -зростання кількості великих підприємств та зосередження на них значної частини засобів виробництва, робочої сили та продукції. Концентрація виробництва Монополізація. Металургійна. Кам’яновугільна. Залізорудна галузь. Синдикати: “Продамет”,, “Трубопродаж”, “Продвугілля”

Особливість українських монополій - контролював іноземний капітал!Велика Британія, Франція, Бельгія, Німеччина. Ще одна особливість нерівномірний розвиток регіонів Південь та Схід -промислове виробництво. Правобережжя - аграрний сектор(харчова та легка)Лівобережжя -відставало. Зберігалося найбільше залишків кріпацтва

На українських землях склалася спеціалізація регіонів. Донбас -вугільна промисловість Кривий Ріг - залізна руда Правобережжя - цукрове виробництво. Загальноімперське значення. Понад 70% продукції -сировина та напівфабрикати. Нікополь -марганець

Реформа 1861 р. - не вирішила аграрне питання. 80% селянства -малоземельні та безземельні. 5% -заможні селяни. Провідна роль у сільському господарстві -належала товарному зерновому виробництву. 75% збирали пшениці в Наддніпрянській Україні.

Спеціалізація сільського господарства. Південь -товарне зернове господарство. Правобережжя -товарне бурякове господарство. Лівобережжя та Слобожанщина - бурякове виробництво та вирощування тютюну

Український селянин на початку 20 ст. мав купу проблем:збут продукції, придбання техніки, отримання позик у банку тощо. Для вирішення проблем селяни об’єднувалися в кооперативи - добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займалися певним видом господарської діяльності. Микола Левитський. Засновником кооперативного руху в Наддніпрянській Україні був Микола Левитський. За кількістю кооперативів Наддніпрянська Україна посідала перше місце в Російській імперії.

Характерною ознакою стає поява буржуазії(підприємців та робітників Найбільшими центрами стали: Харків, Катеринослав, Київ, Миколаїв, Одеса, Юзівка та Маріуполь

Кінець 19-початок 20 ст. називають “золотою добою” - українського меценатства Богдан Ханенко Василь Тарновський. Христина Алчевська. Василь Симиренко