Презентація на тему: "Сучасне осмислення антиутопії О.Гакслі "Прекрасний новий світ" і Дж.Оруелла "1984""

Сучасне осмислення та порівняння антиутопій Олдоса Гакслі «Прекрасний новий світ» та Джорджа Оруелла «1984»Олійник Наталія Олексіївна учитель зарубіжної літератури та російської мови. Харківської гімназії № 144

Актуальність проблеми. Актуальність проблематики даної роботи полягає в здійсненні дослідження та аналізу важливості в наш час антиутопічних романів «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі та «1984» Джорджа Оруелла. Висвітлюються різні погляди науковців на жанрову природу твору, його художню специфіку. Сюжетобудова, композиція та образна палітра взаємопов’язані з жанровою своєрідністю тексту. Також актуальність даної работи - існуючі в сучасному світі диктаторськими режимами особисто-авторитарного, ідеологічно-тоталітарного чи релегійно-єкстріміського типу (Північна Корея, Ірак за часів Садама Хусейна, Куба, Вьєтнам, ІДІЛ). Досліджувані в роботі і порівнювані між собою твори очевидно носять повсякчасний характер, і враховуючи їх футурологічність будуть залишатися актуальними в подальшому.

Об’єкт наукового дослідження - романи-антиутопії О. Хакслі «Прекрасний новий світ» та «1984» Д. Оруелла. Предмет дослідження - модель майбутнього у романах-антиутопії О. Хакслі «Прекрасний новий світ» та «1984» Д. Оруелла.. Мета дослідження - з’ясування особливості інтелектуальної прози крізь призму сучасного осмисленння, актуальності роману - антиутопії О. Хакслі «Прекрасний новий світ» та «1984» Д. Оруелла. Науковий апарат

Завдання. Дослідження спільних рис та розбіжностей двох найвидатніших світових антиутопічних творів, виявити та оцінити їх значення та взаємовплив; виявити суттєві елементи побудови образу героїв, зображуваного політичного режиму, обліку «епохи» в досліджуваних творах; виявити сучасні тенденції вливу досліджуваних антиутопій на погляди людей на феномен влади.

Основні поняття. Антиутопія - це жанр письменників-філософів, письменників-футуристів, яких хвилювали способи досягнення свободи і щастя, стосунків між людьми, тому що антиутопія завжди присвячена долі окремого індивідуального людини в ідеальній державі. Антиутопія дивиться з боку людини, виходячи з принципу, який можна описати знаменитим «не хлібом єдиним» - людина більше своїх громадських інстинктів і фізіологічних потреб, і сутність людини не в тому, що він є тварина суспільна, а тому, що він є тварина емоційна, творча і вільна.