ТЕМА. ТВІР ЗА РОМАНОМ Е. ПОРТЕР «ПОЛІАННА» «ДІВЧИНКА, ЯКА ЛЮБИЛА ВЕСЕЛКУ»
МЕТА:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Правила написання твору та критерії оцінювання.
2. Вимоги до написання твору.
IV. Робота з написання твору.
ЗРАЗОК ТВОРУ.
ДІВЧИНКА, ЯКА ЛЮБИЛА ВЕСЕЛКУ
Я завжди з величезним захопленням любуюся веселкою, що після рясного дощу розкидається на небі, ніби бажаючи з’єднати дві протилежні сторони горизонту. Яскравими життєдайними кольорами сяє вона в небесній височині, посилаючи радість на землю. Дивишся на неї і не можеш відірвати очей від такого дива природи.
Ось такою веселкою стала для мене дівчинка Поліанна, героїня одноіменного роману Е. Портер. Вона вірила в різні дива, та й сама була дивом, бо навчила усе містечко Белдінгсвілл грати у незвичайну гру: радіти усьому і завжди, навіть тоді, коли дуже сумно. Життя дорослих і дітей дуже змінилося, адже вони навчилися відчувати радість кожної миті, стали оптимістами, яким набагато легше долати життєві негаразди.
Дівчинка зробила багато добра: рятувала собак і котів, допомагала Ненсі, розважила місіс Тарбел, носила їжу місіс Сноу, знайшла родину для Джиммі Біна, тим самим розвіявши морок смутку, що довго і надійно супроводжував життя містера Пендлтона. І ще багато добрих справ, від яких людям стало тепліше й затишніше. І це робила та дівчинка, що сама зазнала багато страждань у свої одинадцять років, але ніколи не скаржилася, не сердилася.
«Завжди радійте!» - говорить апостол Павло. І цю настанову Поліанна якнайкраще втілила в життя. Її історія дуже повчальна. Адже дівчинка, що любила веселку, навчає бути оптимістом, допомагати людям, радіти найменшим дрібницям, любити і цінувати кожну мить життя.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання с.202-204, опрацювати.