Презентація на тему сучасних течій у філософії

Сучасні філософські течії Сучасна західна філософія. Семінарське заняття 8-9 Виконала: Слободчук Юлія Група: ІНб-2-19-4.0д

Криза «Проєкту Просвітництва». Позитивізм та «філософія життя».

Просвітництво: культ розуму і науки; універсалізм; закон розвитку суспільства – послідовний прогрес; критичне ставлення до релігії; ідея емансипації, автономії, незалежності; національне самовизначення; «реабілітація людської натури» (Ф. Рено) Просвітництво витворило раціональний фундамент для радикальних суспільних змін. (проф. Олег Білий)

 Сцієнтичний (від scientia – наука) вектор некласичної філософії: позитивізм, прагматизм, неокантіанство, структуралізм. Антісциєнтичний вектор: «філософія життя», неотомізм, психоаналіз, екзистенціалізм, герменевтика, феноменологія.

 Релігійна – пошуки абсолютних знань про явища, які постають продуктом дій надприродних сил Метафізична – пошуки абсолютних знань шляхом виведення реальних подій із абстрактних,всезагальних сутностей Позитивна(наукова) – відмова від абсолютних знань, зосередження зусиль на виведення законів спостережуваних явищ Огюст Конт (1798-1857) обґрунтував «закон 3-х стадій» інтелектуальної еволюції людства. «Курс позитивної філософії»

 Філософія життя Артур Шопенгауер (1788-1860) «Світ як воля і уявлення»: Світ є не макрокосмосом, а макроантропосом, це світ людини. Волюнтаризм. Воля до життя. Фрідріх Ніцше (1844-1900) Воля до влади; культ надлюдини; критика релігії («Бог помер»).

 Екзистенціалізм Французький: пов’язаний з художньою творчістю - Ж.-П. Сартр, А. Камю. Німецький: К. Ясперс, М. Гайдеґер. Основні проблеми: людина, справжність її буття, свободи і відповідальності, життя і смерті. В. Франкл «Людина у пошуках смислу»: «Бути людиною означає виходити за межі самого себе». Ж.-П. Сартр «Буття і ніщо»: Свобода – це вибір самого себе, свого проєкту і відповідальність за здійснений вибір.

Феноменологія Зародилася в Німеччині (початок - близько 1910 року, розквіт - 30-ті роки ХХ ст.). Е. Гусерль (1859-1938): «Криза європейських наук і трансцен-дентальна феноменологія» (1936) Будь-яке знання спочатку є явища (феномени) в свідомості людини. «життєвий світ» - система суб'єктивних очевидностей. Інтенціональність - властивість свідомості бути спрямованою на об'єкт.

М. Гайдеґер (1889-1976). «Буття і час», «Подолання метафізики». Способом існування людського буття є його скінченність, тимчасовість. Тому час є основною характеристикою буття. Завдяки скінченності, тобто спрямованості до смерті, "тут-буття" – Dasein постійно виходить за свої межі, організовується цією скінченністю, ставлення до якої позначається як «турбота». «Щоб міркувати, нам аж ніяк не потрібно «перестрибнути через себе». Досить зупинитися на довколишньому та подумати про найближче: про те, що стосується кожного з нас - тут і зараз, тут, на цьому клаптику рідної землі, зараз - в дану годину світової історії». Мова – Дім буття.

Герменевтика – теорія і практика тлумачення, розуміння та інтерпретації текстів. Ф. Шлеєрмахер - засновник герменевтики як «мистецтва розуміння» іншої людини. Г.-Г. Гадамер, К.-О. Апель, П. Рікер. Існувати – означає бути зрозумілим. Передрозуміння - передумова розуміння. Людина, яка читає текст, відштовхується від нього, тобто соціального, історичного, особистого досвіду, знань, уявлень. Комунікативний розум – уявлення про те, що мислення людини можливо як діалог з іншими людьми у мові і суспільстві. Мова - особлива онтологічна реальність. Герменевтичне коло – від цілого до частини, від частини до цілого.

Дякую за увагу