Мета уроку:
- повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування
Чи може словосполучення складатися з одного слова? ( Ні).«Жовтіє лист» - це словосполучення чи речення? (Речення). Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка,знак оклику,знак питання). Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання). Чи може речення складатися з одного слова? (Може). Речення,у яких дві або більше граматичні основи – це … (складні речення). Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок). Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? Що зробити? (Неправильно). Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток,обставина,означення). Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією).
1. Просте речення – це ...( речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку). 2. Підмет - це ... (головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком.) 3. Присудок - це ... (головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом ). 4. Якщо підмет і присудок виражені іменником у Н. в.,...( то між ними ставиться тире - Люди – браття, а природа – мати.)
5. Другорядні члени речення поділяють на: …(додаток, означення, обставина).6. Додатком називається … (другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? (Місяць заливає (чим?) своїм холодним промінням (що?) кімнату). 7. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на …(ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках). 8. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на …і відповідають на питання…(місце, час, причину, мету, спосіб дії.)(як?де? куди? звідки? коли?чому?для чого? з якою метою? та ін.)
1. Речення виражає закінчену думку. +2. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні і окличні. -3. За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні і неокличні. +4. Речення характеризується смисловою та інтонаційною довершеністю. +5. Питальні речення щось повідомляють, розповідають. -
6. За будовою речення поділяють на прості і складні.+7. Складні речення мають дві або кілька граматичних основ. +8. Розповідне речення висловлює наказ, пораду, прохання. -9. Прості речення можуть бути односкладні та двоскладні. +10. Односкладні речення поділяються на називні та безособові. -
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Принципи розподілу. Групи речень1. За граматичною будовою. ДвоскладніЗемля могутньо і велично оживає. ОдноскладніУже смеркло.2. За наявністю другорядних членів. НепоширеніСонце заходить. ПоширеніСинє небо вкрили зорі.3. За наявністю необхідних членів речення. ПовніТихе батьківське поле за поліським селом розляглось. НеповніВсе чекає когось. Не діждеться когось.4. За наявністю звертань. вставних слів, однорідних членів речень, відокремлених членів. НеускладненіІ снагою життя наливаються вщерть колоски. УскладненіНаливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном. Типи простих речень
Односкладні особові речення. Односкладні речення — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члену. Означено-особові речення й неозначено-особові речення характерні для розмовного, художнього і публіцистичного стилів мовлення. Вони створюють лаконічність,динамічність розповіді. Наприклад: Люблю в`язку ріллю,паруючу і сиву (О. Максименко). Узагальнено-особові вживають в основному в розмовному мовленні,у народній творчості. Наприклад: Голкою криниці не викопаєш (Нар.творчість). Крім того,такі речення використовують в офіційно-діловому та науковому стилях. З їхньою допомогою дають інструкції, рецепти,позначають закономірності тощо. Наприклад: Для лікування різних захворювань застосовують бжолинний мед.
2. Односкладні безособові речення. Безособові речення характерні для художнього стилю,де вони сприяють змалюванню психологічного стану людини,передають її настрої. Доречні безособові конструкції і в описах природи. Наприклад: Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). Безособові речення з інфінітивом у ролі головного члена речення використовуються в офіційно-діловому та публіцистичному стилях для відтворення рішучості,категоричності, наказовості. Напрклад: Закон ввести в дію з дня його опублікування (Із закону).
3. Односкладні називні речення. Односкладні називні речення в офіційно-ділових,публіцистичних та наукових текстах вживаються на початку твору або його частин для називання предметів і явищ, про які йтиметься далі. Наприкінці тексту чи його фрагменту ці речення підсумовують виклад. Називні односкладні речення можуть переривати оповідь,щоб уповільнити її, зупинитися на окремих деталях. Називні речення широко використовуються в описах картин природи, щоб як найвиразніше виділити кожну деталь. Наприклад: Розлогі верби. Затишок і тіні. Під ними тихо плещеться ріка,і дівчина замріяна й струнка стоїть на березі у сонячнім промінні (В. Симоненко).
4. Неповні речення. Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах. Такі реченнядопомагають уникнути невиправданих повторів слів,стисло й динамічно викласти інформацію,а також за потреби створити психологічне напруження висловлення. Наприклад: Нехай все буде так,як сталось, - не повертайся, не гукай. Зоря скотилась і розтала. На віях…На плечі…В руках… (М. Боровко)
5. Ускладнені речення Речення можуть ускладнюватися такими синтаксичними конструкціями:однорідними членами речення;порівняльними зворотами;вставними словами ( словосполученнями,реченнчми);звертаннями;відокремленими членами речення (означеннями,обставинами,додатками, уточнювальними). Ускладнені речення найчастіше вживають у науковому,офіційно-діловому,публіцистичному стилях для передачі точного,логічного викладу думок,класифікації предметів і явищ,виділення й уточнення їх суттєвих ознак тощо.
6. Інтонування різних видів простих речень Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення. Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою. Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь). Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію. Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський). Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику). Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).
№з/п. Термін Лі-тера. Визначення1 Двоскладне речення. АОдноскладне речення,у якому головний член виражає дію,яка стосується будь-якої (узагальненої) особи2 Односкладне речення. БРечення,у якому головний член означає дію, яка стосується певної особи3 Повне речення. ВРечення,у якому наяві однорідні або відокремлені члени речення,а також вставні й встановлені компоненти,звертання4 Неповне речення. ГРечення,що означає предмети і явища без вказівки на дію,яка може стосуватися їх5 Називне речення. КРечення,у якому наявні всі члени речення6 Ускладнене речення. ДРечення з двома головними членами (підметом і присудком)7 Означено-особове речення. ЕРечення,головний член якого називає дію чи стан,незалежно від активного діяча8 Неозначено-особове реченняЄРечення з одним головним членом9 Узагальнено-особове речення. ЖРечення,у якому пропущений один або кілька членів, які можна встановити з попереднього речення чи із ситуації10 Безособове речення. ЗРечення,у якому дійова особо мислиться неозначено
Послухайте невеличкий текст. Висловіть свою думку щодо міркувань байкаря. Визначити вид кожного з речень за метою висловлювання та інтонацією. Язик Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Той відповів: "Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З його допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаєм науки і отримуєм знання,... люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати прохання, освідчуватися в коханні. Тому, я думаю, що нема нічого кращого від язика". Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше. Езоп пішов і знову купив язики. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: "Ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обурюються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!"Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа.
Метод «Мозковий штурм»Порівняйте обидві відповіді Езопа. Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу? Обгрунтуйте свою думку. А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми почали нашу сьогоднішню бесіду. Про який бур'ян у мові говорить поет?То який же бур'ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злими і дикими?а) грубі, брутальні, непристойні, зневажливі слова;б) слова з бандитсько-хуліганського жаргону;в) прокльони, лайку;г) брутальні вирази зі словом "мать"…
Робота біля дошки1. Завдання для першої команди «Мовознавці». Записати речення, підкреслити члени речення. Зробити повний синтаксичний розбір речення. Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим.2. Завдання для команди «Фортуна». Записати речення, підкреслити члени речення. Зробити повний синтаксичний розбір речення. Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.
Прочитайте текст. Визначте типи речень, ужитих у ньому. Притча про професію кухаря:"Чому учень повернувся"Зібралися якось філософи і засперечалися, яка професія важливіша. Один сказав: - Учитель - найпотрібніший. Без освіти прогрес зупиниться.- Без будівельників людині ніде буде сховатися, і людство позбудеться прекрасних будівель, - заявив другий філософ.- Музиканти, художники і поети роблять наше життя особливим. Мистецтво відрізняє людину від тварин, - вигукнув третій філософ. Тут у розмову втрутився учень і одночасно слуга господаря будинку.- Вельмишановні вчені, ви забули про професію кухаря.- Тобі не можна втручатися в нашу бесіду. Кухарська справа - не мистецтво. Іди готуй обід, - розсердився господар. Учень мовчки вийшов з кімнати. У цей день обіду філософи не дочекалися, учень зник. Довелося господареві самому готувати обід. На жаль, після їжі філософи відчули себе погано і розійшлися по домівках. Господар знайшов іншого слугу. Минув час, і філософ - господар будинку, помітив, що друзі перестали його відвідувати, а сам він після їжі не здатний був міркувати. Подумав філософ, а потім звільнив нового кухаря і послав колишньому учневі записку з однією фразою: "Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво". Незабаром вчені мужі знову стали збиратися в будинку філософа. Обговорення переривалося тільки смачним обідом, який готував учень.- Кухарська справа - не ремесло, а мистецтво, - кожен раз зазначав господар після обіду.
Що маєш сказати, наперед обміркуй. Краще мовчати, аніж брехати. Краще недоговорити, ніж переговорити. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже. Дав слово – дотримай його. Шабля ранить голову, а слово – душу. Вола в’яжуть мотузками, а людину словами. Більше діла – менше слів. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. Хто ясно думає, той ясно і говорить. Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш. Слово — не стріла, а ранить глибше. Вода все сполоще, а злого слова—ні. Обмова—полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. Не кидай словами, як пес хвостом. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Дурний язик голові не приятель. Добре слово краще за гроші. Від теплого слова і крига скресне. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Умієш говорити – умій слухати. Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.
Доповнити речення і вказати тип речення Варіант №11. Запіканка від пудингу відрізняється тим,що у пудинг додаються…(збиті білки).2. У холодному цеху виконують … (первинну обробку і порціонування страв).3. Гарячі солодкі страви мають високу калорійність,оскільки до їхнього складу входять продукти,багаті на … (вуглеводи і жири).4. Гарячі солодкі страви подають при температурі … (50-55 ̊С).5. Солодкі страви швидко набувають різних запахів,тому для приготування їх… (виділяють окреме обладнання,кухонний промаркований посуд).
6. Насіннєві гнізда,шкірочку плодів використовують для приготування … (фруктово-ягідних відварів).7. Запечені яблука можна ще використовувати…(як додатковий гарнір,у дієтичному харчуванні).8. Для приготування зраз манних варять в`язку кашу, охолоджують до 60-70 ̊С додають… (сирі яйця).9. Пудинг запікають при температурі …(220-250 ̊С).10. Грушу обчищаємо від шкіри і проварюємо … (сироп).11. Манні зрази, фаршировані вишнями, панірують в …(білих сухарях).12. Готову масу викладають у форму, змащену маслом, посипану …(сухарями).
Варіант№2 У гарячому цеху виконують…(теплову обробку). Для приготування «Яблук, смажених в тісті» яблука миють,видаляють насіннєве гніздо,обчищають шкірку,нарізають…(кружальцями завтовшки 0,5см). В тісто кляр збиті білки до густої піноподібної маси вводять …(перед смаженням). Перед відпусканням смажені яблука викладають на десертну тарілку або блюдо,посипають зверху…(цукровою пудрою). Для приготування хлібного… потрібно з хліба зрізати скоринку,м`якушку нарізати прямокутними скибочками 0,5см завтовшки.(футляру)
З молока,яєць і цукру готують …(солодкий лізон). Для приготовлення пудингу варять…(в’язку кашу). Яблука печені запікають при температурі… (180-220 ̊С),протягом 15-20хв.) в залежності від сорту яблук. Готуючи пудинг, в підготовлену масу вводять…(збиті яєчні білки). Пудинг запікають до…(золотистого кольору). Сухарі,цукор,кориця,яблука входять в …(шарлотку). Зразам надають …(овально-приплюснуту форму).