Презентація на тему "Українські землі у складі Чехословаччини"

Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Карпатська Україна

Обставини входження Закарпаття до складу Чехословаччини10 вересня 1919 р. Закарпаття передавалася до складу Чехословаччини. Адміністративний поділ Чехословаччини у 1928 – 1938 рр. Сен –Жерменський мирний договір. Трианонський мирний договір4 червня 1920 р. Підтвердив входження Закарпаття до складу Чехословаччини.

Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини за Сен-Жерменським мирним договором 1919 р. і отримало офіційну назву Підкарпатська Русь.r

Національний склад населення Чехословаччини на 1930 р. Українці у складі Чехословаччини

Статус українських земельу складі Чехословаччиниввела для території, населеної українцями, назву “Підкарпатська Русь”;визначила герб Підкарпатської Русі;визначила прапор Підкарпатської Русі;встановила представництво Підкарпатської Русі до Чехословацького парламенту – 9 депутатів;встановила пост земського губернатора Підкарпатської Русі. Герб Підкарпатської РусіКонституція Чехословаччини 1920 р.. Незважаючи на закріплені в Сен-Жерменському договорі зобов'язання Чехословаччини надати українським землям автономію, воно так і не було виконане. Прапор Підкарпатської Русі

Становище краю під владою Чехословаччини було значно кращим, ніж під владою Польщі та Румунії. Чехословацька республіка залишалася єдиною послідовною демократичною державою Центральної Європи і намагалася проводити ліберальну політику щодо національних меншин. Значок поліцейського на території Підкарпатської РусіПолітика влади щодо українських земель

Промисловий розвиток українських земель у складі Чехословаччини. Умови розвитку національної промисловостіпромислові підприємства залишалися дрібними та напівкустар-ними. нові підприємства не будувалися, мало місце вивезення дешевої сировини за кордон.промисловість розвивалася слабкона території краю уряд будував сучасні дороги та мости, здійснював електрифіка-цію.харчова промисловістьоброблення шкурзаготовка деревинивиробництво вовни та пряжізбереглися народні ремесла. Уряд вбачав у Закарпатті тільки аграрно-сировинну базу країни.

Визначну роль в економічному розвитку Закарпаття відігравав аграрний сектор. Серед політико-економічних заходів на підпорядкованих територіях чільне місце займала аграрна реформа, яка частково розв'язала споконвічне селянське питання землі. Типова картина закарпатського села. Початок 30-х рр. Аграрна політика влади у Закарпатті

У ЧСР Закарпаття вважали занедбаним аграрним краєм , який забезпечував Чехо-Словаччину дешевою робочою силою та сировиною. Промисловість практично не розвивалась. Був незначний розвиток у лісовій та лісохімічній галузях. Робітники у неналежних умовах праці, отримували низьку заробітну плату. Було прийнято земельну реформу за якою великі землевласники частково позбавлялись своїх земель, а менш забезпечені селяни (35 тис. ос.) отримували частинку власної землі. Загалом ЧСР не була зацікавлена в економічному розвитку Закарпаття, але певну підтримку таки надавала. Економічне становище

Влада намагалася підтримати аграрний сектор Закарпаття. Але українські селяни не спроможні були купити через банк відібрані в угорських поміщиків землі. Відбувалася колонізація краю вихідцями з корінних чеських земель. Аграрні реформи як засіб часткової колонізації українських земель. Закарпатські селяни в полі. Середина 20-х рр.

Сільськогосподарський розвиток українських земель. Розвиток сільського господарстваземельна реформа 1920 р. не ліквідувала малоземелля та безземелля селян, хоч багато з них придбали землю через банки. майже половина земель після аграрної реформи залишалася за приватними власниками та церквою.мала кількість орної землі та примітивні методи її обробітку. Значною мірою через нестачу капіталовкладень, 90 % селянських господарств потрапили в кабалу до банків та лихварів. держава обклала селянські господарства податками та штрафами.

Проміжний підсумок. Закарпаття – це економічно найвідсталіший регіон Чехословаччини. Уряд прагнув його дещо модернізувати і вкладав у розвиток Закарпаття більше коштів, ніж вилучав. Одначе їх було обмаль, і вони не могли істотно поліпшити становище краю.

Політика влади щодо українських земель. Соціальне становище населення рівень заробітної плати був у 1,5 рази нижчим, ніж у центрі країни;низький життєвий рівень;високий рівень безробіття;недостатній рівень медичного обслуговування, особливо у гірській місцевості;витіснення українців та збільшення питомої ваги чехів та словаків у всіх сферах виробництва. Базар в Ужгороді. Селянин продає свою продукцію. Середина 30-х рр.

Становище української школи після років мадяризації дещо поліпшилось, збільшилась кількість шкіл. Але влада Чехо-Словаччини від 28 червня 1925 р. визнала українську мову «чужою» для населення Закарпаття. Освіта Як наслідок, вводилась заборона викладання українською мовою у школах, натомість викладали чеською. Процес деградації української освіти посилився після окупації 1939 р. краю Угорщиною. Згодом не залишилося жодної української школи.

На Закарпатті не було ні свободи слова, ні свободи друку.«Неповага до руського народу та руської мови були помітні повсюди. Всюди були чеські написи, але руських — майже ніде»

Національно-культурний розвиток українських земель. Національно-культурне відродження розвивалася освіта, особливо початкова. При цьому населенню дозволялося в школах користуватися мовою на власний вибір;зростала кількість культурно-просвітницьких товариств, особливо осередків “Просвіти”;відновлювалася національна книговидавнича справа;активізувалася діяльність театральних груп, відроджувалося хорове мистецтво. Гурток пластунів. 1930 р. Клас початкової школи с. Богдан. 1936 р.

У зв'язку з недостатнім економічним, соціальним, політичним та духовним розвитком населення у попередні роки на перший план стало висуватися питання національної самобутності карпатських українців. Національно-культурний розвиток українських земель. Закарпатське весілля. 30-ті рр.

Грамотність населення як показник національно-культурного розвитку. Освіченість населення, рівень його грамотності завжди визначали рівень національно-культурного розвитку нації.60 % українського населення Закарпаття були неписьменними або малописьменними.

Політичне життя у Підкарпатській РусіСаме демократична система в Чехословаччині активізувала політичне життя в Підкарпатській Русі. Однак низька політична культура населення сприяла появі десятків місцевих партій, які, маючи близькі програмні засади, нерідко протидіяли одна одній, а то й ворогували.

Християнсько-народнапартія. Рік створення: 1922 р. Програмні засади:об'єднання українських земель у соборну Українську державу. Соціальна база: інтелігенція та духовенство. Засоби досягнення мети: мирні легальні методи боротьби, співпраця з владою та з іншими політичними силами для досягнення мети. Комуністи. Закарпаття. Рік створення: 1921 р. Програмні засади:автономія краю, а у перспективі - об'єднання з радянською Україною. Засоби досягнення мети: страйки, демонстрації, мітинги. Партія стала слухняним знаряддям Комінтерну як складова комуністичної партії Чехословаччини. Соціальна база: робітники, найбідніше селянство, інтелігенція. Августин. Волошин. Політична діяльністьІван. Мондок

Автономно-землеробськийсоюз. Рік створення: 1923. Програмні засади: Автономія Закарпаття, перегляд Сен-Жерменського договору щодо включення Закарпаття до Чехословаччини. Соціальна база: заможні селяни, інтелігенція, духовенство. Засоби досягнення мети: терористичні акти проти польських урядовців, акції саботажу, експропріаційні заходи. Руськанаціональнаавтономнапартія. Рік створення: 1935. Програмні засади:автономія Закарпаття, визнання русинів як незалежного народу. Засоби досягнення мети: акції непокори, провокація заворушень, терористичні та антисемітські акції. Соціальна база: радикально налаштована молодь. Андрій. Бродій. Стефан Фенцик. Політична діяльність

Русини – українське етнічне населення у складі Чехословаччини, яке вважало себе потомками русичів Галицько-Волинського князівства.

У другій половині 30-х рр. швидко змінювалося міжнародне становище Чехословаччини, а відтак і Закарпаття. У переддень Другої світової війни питання про статус Закарпаття, возз'єднання українських земель займало одне з провідних місць європейської політики. Закарпаття як розмінна монета у великій грі…Територіальні претензії до Чехословаччиниз боку сусідніх держав. У цих умовах українські діячі заявили, що вони виступають за збереження Закарпаття у складі Чехословаччини, але за умови надання йому автономії.

Після укладення Мюнхенської угоди 29 – 30 вересня 1939 р. та передачі частини території Чехословаччини до складу Німеччини, Прага погодилася надати Закарпаттю автономію.… і результат цієї гри. Повідомлення Львівської газетипро передачу уряду Карпатської Україниавтономних повноважень.13 жовтня 1938 р.

Автономія Карпатської України. Члени уряду Карпатської України. Рада міністрів Підкарпатської РусіСформував і очолив Андрій Бродій, згодом його замінив на посаді Августин Волошин. Ухвалена урядом ЧСР 11 жовтня 1938 р.діяльність урядуназву автономії замінено на “Карпатську Україну”,українську мову визнано офіційною на території краю;призначено вибори до Сейму (парламенту) Карпатської України;почалося формування збройних сил краю – “Карпатської Січі”, служби безпеки та поліції;почалося упорядкування земельного питання та податкового законодавства;вживалися заходи для пожвавлення промислового розвитку краю та виходу з економічної кризи.

Автономія Карпатської України. Відносини влади з церквою. Релігійне свято. Середина 30-х рр. Уряд Волошина проводив активну політику в галузі релігії та церкви. Підтримуючи греко-католицьку церкву, вірянами якої була переважна більшість українського населення, він пішов на зближення з керівництвом православної церкви, сприяв запобіганню міжконфесійних конфліктів.

Агітація Карпатських січовиків під час виборчої кампанії до Сойму Карпатської України. Група Карпатських січових стрільців на чолі з командантом Дмитром Климпушем (початок 1939 року)Відкриття Сойму Карпатської України (м. Хуст)Перша столиця Карпатської України – м. Ужгород

Зовнішньополітичні сподівання Карпатської України. Територіальні претензії Угорщинидо Карпатської України. Уряд Карпатської України у зовнішній політиці орієнтувався на Німеччину, але всупереч його сподіванням, Гітлер використав Закарпаття у брудній міжнародній акції, спрямованій на залучення до своїх агресивних планів Угорщини.

Згідно з рішенням Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р., Угорщині було передано північно-західні райони Карпатської України з угорським населенням. Підступний удар сусіда чи знову велика гра?Угорські війська на центральній площі м. Хуст.

Карпатська Україна в умовах угорської агресії. Столицею зменшеної й ослабленої Закарпатської автономії стало місто Хуст. Уряд Карпатської України швидко зміцнював нову державність. Особливо швидкими темпами йшло формування збройних сил – “Карпатської Січі”, які поповнювалися за рахунок добровольців. Значна їх кількість прибула з Галичини, аби підтримати державність закарпатців.

Пропагандистські плакати Карпатської України

Фото бою Карпатських січовиківЄдиний танк Карпатської Січі Угорці у Хусті. На задньому плані штаб Карпатської Січі після бою

12.02.1939 р. - відбулися вибори до Сойму Карпатської України, місто Хуст прикрашене тризубом та українськими прапорами

Тріумф і трагедія Карпатської України. Зустріч угорських і польських вояків. Не пізніше18 березня 1939 р.. З остаточним розчленуванням Чехословаччини та поглиненням її території Німеччиною, 14 березня 1939 р. угорські війська почали окупацію Карпатської України.

Тріумф і трагедія Карпатської України. Проголошення незалежності Карпатської України з балкону гімназії. Хуст, 15 березня 1939 р.. В умовах наближення угорських військ, 15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України проголосив незалежність краю.

Тріумф і трагедія Карпатської України. Конституційний Закон, прийнятий Сеймом Карпатської України 15 березня 1939 р.. Конституційний Закон Карпатської України визначав Карпатську Україну незалежною державою;визначав державною мовою в Карпатській Україні українську мову;встановлював Державні символи Карпатської України: - державний Герб; - державний Прапор; - державний Гімн.

Тріумф і трагедія Карпатської України. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.

15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська).

Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною. Волошин Авґустин:«Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху. Прем'єр-міністр доктор Волошин. Хуст». Але вранці німецький консул у Хусті порадив українцям «не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у цій ситуації не може, на жаль, прийняти Карпатську Україну під протекторат».

Тріумф і трагедія Карпатської України. До кінця березня 1939 р. територія краю була повністю окупована угорськими військами. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. До кінця квітня окремі загони чинили опір окупантам, однак зупинити агресію не змогли. Розстріл угорськими військамисічовиків на Татарському переваліпоблизу с. Ясіня. Березень1939 р.

На Красному Полі

Питання для обговорення. Чим відрізнялися умови розвитку національного рух у Закарпатті від Сх. Галичини?Чому створення політичних партій відбулося порівняно пізніше?В яких історичних умовах відбувалося самовизначення Закарпаття?У чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України?

Загальний підсумок. У міжвоєнний період становище українців у Чехословаччині, порівняно з іншими європейськими країнами, у складі яких опинилися українці, було набагато кращим в економічному та соціальному сенсі. Разом з тим політична, економічна і культурна відірваність цих територій від українських земель впродовж багатьох століть позначилася на менталітеті карпатських українців.

Здобувши автономію, українці зуміли максимально скористатися ситуацією, і 15 березня 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України. Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій відбиток у боротьбі за національну державність. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстроване непереборне прагнення українського народу до створення власної держави. Крім того, західноукраїнське населення пересвідчилося в неспроможності й небезпечності орієнтації на підтримку чужих держав. Стало зрозумілим, що зацікавленість Німеччини «українським питанням» була продиктована бажанням Німеччини використати його у власних загарбницьких цілях.

Загалом можна визначити такі риси політики Польщі, Румунії, ЧСР на українських землях: У Польщі, де проживало найбільше українців, до того ж із високою національною свідомістю, українське питання стояло найгостріше. Польський уряд, переслідуючи стратегічну мету — повне ополячення загарбаних українських земель, залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин коригував свій курс.насильницька асиміляціястримування економічного розвитку, його колоніальний характеррепресії проти діячів національно-визвольного рухунаціональний гнітвідмова від міжнародних зобов’язань щодо надання автономних прав українцям. Форми, у яких здійснювалась ця політика, різнилися — від м’якої в ЧСР до жорсткої в Румунії.style.colorfillcolorfill.type