ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ ЧУБИНСЬКИЙ (1839–1884) Народився П. П. Чубинський на хуторі (тепер с. Нова Олександрівка) біля м. Борисполя на Київщині у дворянській родині. Павло всерйоз зацікавився життям українського народу, його звичаями, побутом. Пізніше Павло Платонович напише вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати текстом національного, а згодом — і Державного гімну українського народу. Вірш одразу здобув популярність. Його було опубліковано у львівському журналі «Мета» 1863 року. Михайло Вербицький, захоплений змістом вірша, написав до нього музику.
Михайло Вербицький, захоплений змістом вірша, написав до нього музику. Українці пам’ятали пісню “Ще не вмерла Україна” і часто виконували таємно, з великою надією на відродження самостійності своєї держави. І такий час настав. Україна стала незалежною державою і знову за свій національний гімн взяла пісню на слова П. Чубинського. Тепер вона звучить на мелодію композитора з Галичини Михайла Вербицького. МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ВЕРБИЦЬКИЙ (1856–1870)
ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ (1836-1900) Український культурний діяч другої половини XIX ст., перекладач, письменник, педагог — використав мотиви цієї легенди у вірші «Молитва за Україну». Пізніше поезію було покладено на музику, і вона стала прекрасною урочистою піснею, яка зворушує серця слухачів і дотепер.
МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ ЛИСЕНКО (1842 – 1912) Композитор, піаніст, культурний діяч, засновник української класичної музики. Писав твори у оперному, хоровому, вокальному, інструментальному, жанрах, обробці української народної пісні надавав величезного значення. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Микола Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української професійної музичної школи».