"Презентація" на тему " Ветеран живе поруч "

Підготувала вчитель правознавства та історії Стефанів Г. Д."Ветеранживе поруч" Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Тисівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Пам҆ять - це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок в нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом вкарбовано слова: Велика Вітчизняна війна. Дорогою ціною заплатив український народ за всю світову історію в війні 1941-1945 рр..,не щезне з пам ҆ яті людської, не піде в забуття подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва його перемога над фашистами. Можна по – різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поміг у боях, хто віддав життя за щастя інших. На світанку 22 червня 1941 року всі по – справжньому збагнули значення слова «війна». Впали перші фашистські бомби на мирні оселі. Чорні крила війни закрили голубе небо. Котилася війна рідною землею, залишаючи пожарища. З перших днів війни кожний вважав своїм обов ҆ язком захистити рідну землю та домівку. Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не проливалася кров воїнів, де б не проявилася їхня могутність і відвага.

Ветерани Великої Вітчизняної війни

“ Ветерани живуть поруч ”

Шубин Федір Кузміч Хромишин Федір Дмитрович Хромишин Федір Васильович Курило Петро Миколайович Турмис Микола Васильович Юхней Петро Васильович Юрочко Юрій Якович Юрів Федір Іванович Прокіпчин Дмитро Михайлович Шубин Іван Дмитрович Уханський Михайло Іванович Уханський Дмитро Іванович Курило Григорій Миколайович Стефанів Федір Іванович Серед усіх героїв війни, нажаль, залишився тільки один герой Великої Вітчизняної війни Курило Петро Миколайович.

Народився 30 травня 1926 року. У Велику Вітчизняну Війну був рядовим. Визволяв Польщу. Бжозов, Романов, Владовіце, Красно проходив і визволяв Прагу, закінчив воювати у Німеччині. Петро Миколайович одержав багато медалей і орденів, а також значків. Був ранений в м. Красно. 21 жовтня 1944 року медаль “ За відвагу” № 2626833. 1945 року- дві медалі “ За відвагу” № 3616289 і № 3616987. 26 березня 1946 року – медаль “ За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні ” 30 листопада 1966 року – медаль “ 20 років перемоги в Великій Вітчизняні війні” 27 липня 1969 року – медаль “ 50 років збройних сил СРСР “ 10 вересня 1979 року медаль “ 60 років збройних сил СРСР” 8 травня 1985 року – медаль “ 40 років перемоги в Великій Вітчизняні війні”. Зараз Петро Миколайович живе у великій родині. Курило Петро Васильович

Лежав у госпіталі в Польщі в м. Динові, а потім у Б҆ єльську. Після госпіталю знову відправився на фронт у Німеччину. Після зайняття Німеччини воював у Празі де і закінчив війну. Був нагороджений такими відзнаками: медаль за відвагу, медаль за перемогу над Німеччиною, орден І ступеня Вітчизняної війни, 6 - ть ювілейних медалей. Після закінчення війни працював секретарем сільської ради с. Тисова. В 1968 році пішов на заслужений відпочинок. Шубин Федір Кузьміч Народився 5 березня 1908 року в сім҆ ї селянина. Навчався в Тисівській початкові школі. Навчався добре. Закінчив п҆ ять класів. 9 вересня 1944 року пішов на війну. Війну проходив в Польщі, Чехословаччині. В Чехословаччині був поранений в ногу.

Народився 7 лютого 1914 року . Навчався Федір Дмитрович в Тисівській початкові школі . Закінчив три класи. Почалась Велика Вітчизняна війна. В 1944 році ( вересень ) пішов на фронт . Воював Федір Дмитрович в Рогатині, Львові, Перемишлі, в Чехословаччині в Польщі, перейшов через Одер. Був нагороджений такими відзнаками: орден “ Вітчизняної війни”. Медалі: “50 років збройних сил СРСР” “30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні” “40 років перемоги в Великій Вітчизняній війні” “60 років збройним силам СРСР” “20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні” “ 25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні”. Федір Дмитрович був поранений в ногу і голову. Вересень 1945 року – Федір Дмитрович повернувся із війни. Повернувшись додому пішов працювати у колгосп ”Дружба” лісником . Хромишин Федір Дмитрович

Народився 2 лютого 1912 року в сім҆ ї селянина. Ходив до школи закінчив чотири класи. В 1944 році пішов на війну. Війну проходив через Чехословаччину , був поранений в руку і плече. Лежав в госпіталі в Саратові. Після госпіталю знову повернувся на фронт . Після закінчення війни в 1945 році, пішов на заслужений відпочинок . Був нагороджений такими відзнаками: медаль за відвагу в боях, червоною зіркою, а також ювілейними медалями. Турмис Микола Васильович

Народився 2 грудня 1922 року в бідній сім҆ ї селянина. Навчався в чотирирічній сільські школі с. Тисова. Закінчив 4 класи . 11 вересня 1944 року пішов на війну. Брав участь у визволенні Польщі та Чехословаччини. Визволяли такі населені пункти: Красно, Ясло, Братіслава, Щижів. Петро Васильович має такі нагороди : 30 вересня 1946 року – медаль « За перемогу над Німеччиною» . 5 листопада 1966 року – медаль «За бойові заслуги» листопад 1971 рік – медаль «25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні» 27 липня 1969 року – медаль «50 років Збройних сил СССР» 20 листопада 1975 року- медаль «Тридцять років Перемоги в Великій Вітчизняні війні 1941 – 1945 рр» 10 вересня 1979року – медаль « 60 років Збройних сил СССР» 11березня 1985 року – «Орден Вітчизняної війни І ступеня». З 1947 по 1977 рік працював в Тисівському відділі зв҆ язку листоношею. 14 разів обирався депутатом до сільської Ради. Юхней Петро Васильович

Уханський Михайло Іванович Народився в 1910 році в сім҆ ї селянина. Коли почалася війна Михайло Іванович пішов на фронт. Воював з червня з 1941 року по липень 1945 року . Михайло Іванович проходив фронт в 242 стрілковім полку, другого українського фронту. Нагороджений такими нагородами : « Медаль за відвагу», «20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941- 1945рр». 08. 10. 1944 року Михайло Іванович був тяжко поранений в груди. Медична комісія признала інвалідом ІІ групи.

Юхней Федір Іванович Народився 22 червня 1921 року, в сім ҆ ї робітника. Закінчив три класи в 1932 році. На дійсну воєнну службу був призваний Болехівським РВК в 1940 році і направлений в часть з 1 лютого в 340 полк стрілком. Воював стрілком з 1940 по 1942 рік. Федір Іванович був ранений і направлений в госпіталь. Вибувши з госпіталю був направлений в запасний стрілковий полк і воював по1945 рік. З 1945 по 1946 рік був направлений в танкову бригаду стрілком. Війну закінчив 24 травня 1946 року. Федір Іванович має такі нагороди: « За відвагу », « 20 - ть років перемоги в війні». Після війни Федір Іванович працював в колгоспі « Дружба ».

Народився 25 листопада 1920 року, в сім ҆ ї селянина. Юрій Якович безграмотний . На війну пішов у 1944 році. Брав участь у визволені Польщі та Чехословаччини. Має нагороди: до 60 річчя воєнних сил; Ветиран праці; орден Великої Вітчизняної війни, до 40 річчя перемоги Юрочко Юрій Якович

Прокіпчин Дмитро Михайлович Народився в 1917 році. Коли почалась Велика Вітчизняна війна. Дмитро Михайлович пішов на фронт. Воював з червня 1941 року по липень 1944року . Проходив фронт у 588 стрілковому полку, був у полоні з 7 серпня 1941 року по 15 жовтня 1944 року. 07.08.1941 року був тяжко поранений в кисть правої руки і спини. Нагороджений такими нагородами: “20 ть років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр” , “30 ть років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр”, ” 50 – років СРСР “ 60 – ть Збройних сил СРСР”.

Народився в 1922 році. Коли почалась Велика Вітчизняна Іван Дмитрович пішов на фронт в 23 дивізії , 89 полк 55 армія Прибалтики. Нагороджений такими нагородами:”За взяття Калінінграда “, ” 20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр.”, ” 30 – ть років перемоги в Великій Втчизняній війні 1941-1945 рр”, “ 50- ть років Червоної Армії”. Шубин Іван Дмитрович

Народився в 1910 році. Коли почалася Велика Вітчизняна війна Дмитро Іванович пішов на фронт. Воював з серпня 1944 року по серпень 1945 року . Проходив фронт в 127 девізійному полку, 549 стрілковому полку, 42 гвардійському стрілковому полку . Нагороджений такими нагородами: “ Медаль за відвагу” ; “За перемогу над Германією”, “30-ть років перемоги в Великій Вітчизняній війні” ,” 60- ть років збройних сил СРСР “ за визволення Праги. 16. 09 1944 року Дмитро Іванович був тяжко поранений в голову. Медична комісія визнала інвалідом ІІ групи. Уханський Дмитро Іванович

Народився в 1920 році в сім҆ ї селянина. Коли почалась Велика Вітчизняна війна Григорій Миколайович пішов на фронт. Воював з квітня 1944 року по травень1945року. Проходив фронт в 364 девізії, 1212 стрілкового полку, пеошого білоруського фронту. Нагороджений такими нагородами: « За взяття Берліна », « За визволення Варшави», « За перемогу над Німеччиною», «20 ть років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр». В 1944 році був легко ранений в праве око, листопад 1944 року ранений в ліву руку, грудень 1944 року раненийв ліву ногу. Курило Григорій Миколайович

Народився в 1922 році. Коли почалась Велика Вітчизняна війна Федір Михайлович пішов на фронт. Воював з вересня 1944 року по січень 1945 року проходив фронт в 96 і 371 стрілковому полку 4 українського фронту. 19 січня був легко ранений в ліве бедро. Нагороджений такими нагородами “ 20 ть років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 рр.”Юрів Федір Іванович

Народився в 1914 році. Коли почалась війна Федір Васильович пішов на фронт. Воював з вересня 1944 по травень 1945 року. Проходив фронт в 4 українському фронті . Нагороджений такими нагородами : “ 30 років перемоги в Великій Вітчизняні війні 1941-1945 років”, “ 25 років в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”,” 20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні”, “ 60 років Збройних сил СРСР”. Хромишин Федір Васильович

Народився в 1919 році. Коли почалась Велика Вітчизняна війна Федір Іванович пішов на фронт. Воював з вересня 1944 року по липень 1945 року. Воював в четвертому українському фронті, 896 стрілковому полку, 8 артилерійський запасний стрілковий полк. Був нагороджений такими нагородами: “ За перемогу над Німеччиною”, “50-60 років Збройних сил СРСР “ , “ 25 років перемоги Великій Вітчизняній війні” , після війни залишився інвалідом ІІ групи. Стефанів Федір Іванович

Все далі і далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам ҆ ять про всіх тих , хто, не задумуючись, віддав своє життя в ім҆ я Свободи. У наших серцях ніколи не згасне пам҆ ять про людей близьких і зовсім не відомих – тих, хто боронив свій отчий край. Схилімо ж голови перед світлою пам҆ яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмерття.