Основою будь-якого виду мистецтва є народна творчість. Найвиразніше риси народного мистецтва відображено в декоративноприкладному, адже воно завжди поруч з людиною в її побуті та є найдоступнішим. Саме тому найяскравіші враження про особливості характеру кожного народу дає нам його ужиткове мистецтво. У ньому сконцентровані прадавні традиції, вірування, естетичні та моральні ідеали, а отже — душа народна. Народне мистецтво — художня колективна творча діяльність народу, що відображає його життя, світогляд і морально-естетичні ідеали. Види декоративно-прикладного мистецтва Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво — це мистецтво, головною метою якого є створення та оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті.
Перший вид, який ми розглянемо – це ткацтво й килимарство. Виступ учня 1. Килимарство – є одним з найхарактерніших видів традиційного народного мистецтва. Розвинене вівчарство, яке давало чудову сировину, нескладні технології обробки вовни та техніка ткацтва сприяли значному поширенню килимарства в Україні з давних давен, а також виникненню тут килимарського промислу. Практичне застосування килимових виробів було досить широке. Ними покривали столи, скрині, лави, сани, вози, прикрашали стіни, іноді сволоки, застеляли підлогу, використовували як покривала й ковдри. Основними осередками килимарства є Решетилівка на Полтавщині, Дігтярі на Чернігівщині, Косів і Коломия на Івано-Франківщині та інші.
Другий вид декоративно-ужиткового мистецтва – це бісероплетіння. Виступ учня 2. Бісероплетіння виникло давно, його історія налічує майже 6 тисяч років. Вперше виникло це мистецтво ще в Давньому Єгипті, а матеріал, який використовувася у процесі такої творчої діяльності, називався «бусра», у перекладі з арабської мови цей термін означає «фальшиві перли». Бісером можна і вишивати, нанизуючи його на нитку. У вишивці він чудово поєднується з іншими матеріалами – намистинами, стразами, блискітками, тасьмою та кольоровими нитками. Займаючись таким видом рукоділля, можна приємно провести час і створити оригінальні вироби для себе або своїх близьких.
Третій вид декоративно-ужиткового мистецтва – це розпис. Виступ учня 3. Український декоративний розпис, як і інші види народного мистецтва, є безсмертним витвором народного генію. Унікальним осередком декоративного розпису на початку ХХ століття стало селище Петриківка нинішньої Дніпропетровської області, яке тісно пов’язане з культурою Запорізької Січі, вихідці з якої переселилися сюди на постійне місце проживання. Місцеві майстри старшого покоління, найталановитішою з яких була Тетяна Пата, виховали цілу плеяду талановитих орнаменталістів, створили славнозвісну школу майстрів. Від їх розписів дихає щедрою українською природою, вражає невичерпна фантазія. Це переважно рослинно-квітковий орнамент: стилізовані реальні чи створені образною фантазією майстрів квіти, листочки, пуп’янки, ягоди, іноді птахи. Справді геніальним винаходом майстрів-петриківчан став саморобний пензлик з котячої шерсті, можливості його безмежні .
Четвертий вид декоративно-ужиткового мистецтва – це різьба по дереву. Виступ учня 4. Історія художніх робіт по дереву не менш давня, ніж історія кераміки. В Стародавній Русі слово "Тесляр" означало "майстер з’єднувати й обробляти окремі частини дерева". Тесляр, він же й будівельник, і художник. Одвічна краса природи втілювалася в народному мистецтві дерев’яних справ майстрів. Вершина народної майстерності – дерев’яна архітектура. Мистецтво тесляра охоплювало величезний цикл робіт – від будинків, обробки фасадів, інтер’єрів, начиння, до дрібної пластики з дерева. Не випадково у побуті великого поширення набув посуд з дерева – гігієнічно і красиво.
П’ятий вид, який ми розглянемо – це лозоплетіння. Виступ учня 5. На заході України, у поліських районах помітне серед промислів займало лозоплетіння, плетіння кори дерева й бересту. Кошики для ягід та грибів плели з тонких й вузьких смужок бересту, дранки липи або дубу. Дранка (тонкі широкі дощечки, обстругані та розпарені) слугувала для виготовлення коробок-сівалок. Багато виробів плели з лози – корзини, верейки для овочів, з соломи – солом’янки, брилі – для зберігання зерна. Плетені поліські вироби відрізнялися своєю художньою досконалістю. На даний час в Україні плетіння збереглось як художній промисел.
Слідуючий вид декоративно-ужиткового мистецтва – флористика. Виступ учня 6. Флористика — проявляється у створенні флористичних робіт (букетів, композицій, панно, колажів) з різноманітних природних матеріалів (квітів, листків, трав, ягід, плодів, горіхів і т. і.), які можуть бути живими, або сухими. Композиція з квітів — це завжди складна творча і технічна робота флористів. В композиції треба передати квітами якусь ідею або ж тему, відтворити подію. Одночасно треба зібрати і скласти квіти в композицію в такий спосіб, в який у природі вони практично ніколи не ростуть і не сусідують одне з одним. Лише за такої умови флористична композиція проявить свою красу і стають самостійною окрасою.
А тепер, друзі, пропоную вам знайти ключове слово мистецького кросворда з теми «Види декоративно-прикладного мистецтва». 1. Вид декоративно-прикладного мистецтва, зображення в якому виконується за допомогою голки та ниток. 2. Знак, що позначає сутність певного поняття. 3. Контрастний до теплого. 4. Контрастний до темного. 5. Вид декоративно-прикладного мистецтва, зображення в кому наносять на яйце писачком. 6. Вид декоративно-прикладного мистецтва, коли зображення створюється в процесі ажурного вирізання з паперу. 7. Сюжети або орнаментні композиції, виконані фарбами на поверхні стін, стелі чи виробах декоративно-прикладного мистецтва. 8. Вид декоративно-прикладного мистецтва, коли вироби виготовляються з лози.