Презентація на тему "Відродження народного господарства УСРР під час непу"

Відродження народного господарства УСРР під час НЕПу

«… або Радянська влада відмовиться від «кавалерійської атаки на капітал», або народ змете її»« Неп – це всерйоз і на довго»

«І знову до гри вступила завидна тактична майстерність Леніна, його готовність зробити крок назад, щоб зго­дом просунути соціалізм на два кроки вперед — зна­мените ленінське "танго"». О. Субтельний з приводу введення непу писав: Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою ле­нінського рішення щодо непу? А щодо його діяльності як політичного і державного діяча в цілому? Чому?Доведіть свою думку конкретними фактами.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Показники 19131921 Виробництво зерна (млн т)8037 Видобуток вугілля (млн т)299 Видобуток нафти (млн т)9,23,8 Виплавка заліза (млн т)4,20,1 Виробництво цукру (млн т)1,30,05 Виробництво електроенергії (млн к. Вт/год.)2039520 Продукція промисловості і сільського господарства Росії у 1913-1921 рр.

Обсяг промислової продукції зменшився проти 1913 р. в 7 разів. Чавуну виплавлялося лише 3% від рівня 1913 р., сталі – 5%, вугілля видобувалося 30% . У 1921 р. на одну людину вироблялося 1 метр ситцю на рік, на одне селянське господарство – 100 грамів металевих виробів. Виробництво цукру зменшилось в 45 разів. У країні буяла несамовита інфляція: коробочка сірників коштувала декілька мільйонів, шматок мила став коштовністю. Посівні площі скоротилися зі 110 млн десятин до 75 млн. У 1921 р. розпочався жахливий голод, що охопив Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, південь України. Голодувало майже 30 млн осіб. Вимирали цілі села. Незважаючи на допомогу світового товариства, загинуло понад 3 млн осіб, 2 млн дітей стали сиротами.

У РСФРР у січні 1921 р. з УСРР було відправлено 142 тис. пудів, в лютому – 247 тис. пудів, у березні – 1114 тис. пудів, у квітні – 132 тис. пудів. У травні 1921 р. вивезли 522 тис. пудів хліба. У червні було вивезено 728 тис. пудів хліба.

Законодавчі заходи. У липні 1921 р. було встановлено дозвільний порядок відкриття торгових закладів. Поступово скасовувалися державні монополії на різні види продукції і товарів. Для дрібних промислових підприємств було встановлено спрощений порядок реєстрації, були переглянуті допустимі розміри використання найманої праці (з десяти працівників в 1920 р. до двадцяти працівників на одне підприємство з липневим декрету 1921 р.). Здійснювалася денаціоналізація дрібних і кустарних підприємств. У зв'язку з введенням НЕПу вводилися певні правові гарантії для приватної власності. Так, 22.05.1922 р. ВЦВК видав декрет "Про основні приватних майнових правах, визнаних РРФСР, охороняються її законами і захищаються судами РРФСР".  Потім постановою ВЦВК від 11.11.22 р. з 1.01.23 р. був введений в дію Цивільний кодекс РРФСР, який, зокрема передбачав, що кожен громадянин має право організовувати промислові й торговельні підприємства. Ще в листопаді 1920 р. РНК прийняв декрет "Про концесії", проте лише з 1923 р. починається практика укладення концесійних договорів, за якими іноземним компаніям надавалося право використання державних підприємств (дивись статтю Іноземні концесії в СРСР).

Заходи непу. Сільське господарство. Заміна продрозкладки продподатком. Селянам надано право продавати державі частку продукції за низькими цінами, а решту – продавати на ринку. Відновлення різних форм власності: орендної, приватної, кооперативної.

НЕП у сільському господарстві Земельний кодекс РРФСР було прийнято 30 жовтня 1922 і введений в дію з грудня того ж року. Він "назавжди скасовував право приватної власності на землю", надра, води і ліси в межах РРФСР. Здача землі в оренду дозволялася на строк не більше одного сівозміни (при трипілля - три роки, при четирехполье - чотири роки і т. д.). При цьому передбачалося, що "ніхто не може отримати за договором оренди в своє користування землі більше тієї кількості, яку він в змозі додатково до свого наділу обробити силами свого господарства". Використання селянами найманої праці допускалося лише при "неодмінному збереженні застосовують його господарством свого трудового ладу, тобто за умови, якщо всі наявні працездатні члени господарства нарівні з найманим робітниками беруть участь у роботі господарства" та за умови неможливості господарства самому виконати цю роботу. 

Продовольчий податок передбачав: В чому головна відмінність продрозкладки від продподатку?

НЕП у сільському господарствіПроте навіть така половинчаста реформа дала певні результати, і до 1926 продовольче постачання значно покращився. Загалом, НЕП благотворно позначився на стані села. По-перше, у селян з'явився стимул працювати. По-друге (в порівнянні з дореволюційним часом) у багатьох збільшився земельний наділ - основний засіб виробництва. Країні потрібні гроші - на утримання армії, на відновлення промисловості, на підтримку світового революційного руху. У країні, де 80% населення складало селянство, основний тягар податкового тягаря лягла саме на нього. Але селянство було не настільки багатим, щоб забезпечити всі потреби держави, необхідні податкові надходження. Необхідно, однак, відзначити той факт, що заможні селяни оподатковувалися за підвищеними ставками. Таким чином, з одного боку, була надана можливість покращувати добробут, але з іншого, не було сенсу занадто розгортати господарство. Все це разом узяте призвело до "осереднячіванію" села. Добробут селян в цілому в порівнянні з довоєнним рівнем підвищився, число бідних і багатих зменшилося, частка середняків зросла.

Плакат 1921 р.

НЕП у сільському господарствіПідвищені податки на особливо заможних селян так само не допомогло, тому з середини 1920-х стали активно використовуватися інші, неподаткові способи поповнення казни, такі, як примусові позики і занижені ціни на зерно і завищені ціни на промислові товари. Як наслідок, промислові товари, якщо розрахувати їх вартість у пудах пшениці, опинилися в кілька разів дорожче, ніж до війни, незважаючи на менш високу якість. Утворилося явище, яке з легкої руки Троцького стали називати "ножицями цін". Селяни відреагували просто - перестали продавати зерно понад того, що їм було потрібно для сплати податків. Перша криза збуту промислових товарів виникла восени 1923. Селяни потребували плугах і інших промислових виробах, але відмовлялися купувати їх за завищеними цінами. Наступна криза виникла в 1924 - 25господарському році (тобто восени 1924 - навесні 1925). Криза отримав назву "заготівельного", оскільки заготовки склали лише дві третини очікуваного рівня. Нарешті, в 1927 - 28 господарському році - нова криза: не вдалося зібрати навіть найнеобхіднішого.

Заходи непу. В промисловості: Приватизація дрібних та середніх підприємств, великі підприємства залишалися в державній власності. Запровадження госпрозрахунку, зрівняльної заробітної плати, трудової повинності. Утворення синдикатів. Створення Держплану для поточного планування економічного розвитку. Проведення децентралізації управління промисловістю.

НЕП у промисловостіРадикальні перетворення відбулися і в промисловості. Главки були скасовані, а замість них створені трести - об'єднання однорідних чи взаємозалежних між собою підприємств, які отримали повну господарську та фінансову незалежність, аж до права випуску довгострокових облігаційних позик. Вже до кінця 1922 р. близько 90% промислових підприємств були об'єднані в 421 трест, причому 40% з них було централізованого, а 60% - місцевого підпорядкування. Підприємства, що входили в трест, знімалися з державного постачання і переходили до закупівель ресурсів на ринку. Законом передбачалося, що "державна скарбниця за борги трестів не відповідає". ВРНГ, що втратив право втручання в поточну діяльність підприємств і трестів, перетворився в координаційний центр. Саме в той час з'явився господарський розрахунок, при якому підприємство має право само розпоряджатися доходами від продажу продукції, самі відповідають за результати своєї господарської діяльності, самостійно використовують прибутки і покривають збитки. В умовах НЕПу, писав Ленін, "державні підприємства переводяться на так званий господарський розрахунок, тобто, по суті, в значній мірі на комерційні і капіталістичні початки".

У промисловості і торгівлі виник приватний сектор: деякі державні підприємства були денаціоналізовані, інші - здані в оренду; було дозволено створення власних промислових підприємств приватним особам з числом зайнятих не більше 20 чоловік. Серед орендованих "приватниками" фабрик були і такі, які налічували 200-300 чоловік, а в цілому на долю приватного сектора в період НЕПу приходилося близько п'ятої частини промислової продукції, 40-80% роздрібної торгівлі і невелика частина оптової торгівлі. НЕП у промисловості

План ГОЕРЛО в діїПочався план Державної електрифікації країни (ГОЕЛРО), в результаті якого було створено більше 30 електростанцій, які виробляли електроенергії в 7 разів більше дореволюційного рівня.

НЕП у промисловостіУ промисловості і інших галузях була відновлена грошова оплата праці, введені тарифи, зарплати, що виключають зрівнялівку, і зняті обмеження для збільшення заробітків при зростанні вироблення. Були ліквідовані трудові армії, скасовані обов'язкова трудова повинність і основні обмеження на зміну роботи. Абсолютна чисельність безробітних зареєстрованих біржами праці, в період Непу зросла (з 1,2 млн. чоловік на початку 1924 р. до 1,7 млн. чоловік на початку 1929 р.), але розширення ринку праці було ще значнішим (чисельність робітників і службовців у всіх галузях народного господарства збільшилася з 5,8 млн. в 1924 р. до 12,4 млн. в 1929 р.), так що фактично рівень безробіття знизився.

Заходи непу. У торгівлі та фінансах: Відновлення грошово–фінансової системи. Запровадження нової валюти – золотого червінця. Відновлення приватної торгівлі. Запровадження податків (86 видів) як джерела поповнення бюджету, платні за комунальні послуги. Регулярні держпозики, відкриття ощадкас.

У торгівлі та фінансах НЕП характеризувався: Відмовою від прямого продуктообміну і поверненням до приватної торгівлі, вільної купівлі-продажу як через кооперативні організації, так і на базарах і ринках. У серпні 1924 р. на території СРСР функціонував 266 031 приватний магазин, тоді як державних було всього 6736, кооперативних 8084, тобто приватна торгівля охоплювала 94 % крамниць;Появою бірж. В УСРР у 1923 р. функціонувало 12 товарних бірж, на яких відбувалися операції з цінними паперами, укладалися оптові угоди;Проведенням грошової реформи. У жовтні 1922 р. було випущено забезпечені золотом банківські білети — червінці. До березня 1924 р. грошова реформа завершилася;Запровадженням податків (86 видів) як джерела поповнення державного бюджету, платні за комунальні та інші послуги;Регулярними держпозиками, відкриттям у 1923 р. перші ощадкас.

Було розпочато випуск нової грошової одиниці - червінців, що мали золотий вміст і курс у золоті (1 червонець = 10 дореволюційним золотим рублям = 7.74 г чистого золота). В 1924 р. швидко витіснялися червінцями радзнаків взагалі припинили друкувати і вилучили з обігу; в тому ж році був збалансований бюджет і заборонено використання грошової емісії для покриття витрат держави; були випущені нові казначейські білети - карбованці (10 карбованців = 1 червонцю). На валютному ринку як усередині країни, так і за кордоном червінці вільно обмінювалися на золото й основні іноземні валюти за довоєнним курсом царського карбованця (1 американський долар = 1.94 крб.).

Особливості непу. В Україні відновлено промисловість і сільське господарство в 1925-27 роки. Неп запроваджувався у 1922 році, пізніше ніж в Росії, і з більшими труднощами. Комнезами виступали проти непу. Швидкими темпами насичувався ринок товарами. НЕП на практиці засвідчив свою життєздатність.

Протиріччя НЕПу

До НЕПу швидко пристосувалась дрібна промисловість, торгівля і село. Велика промисловість розвивалась повільніше. До 1928 року вона досягла довоєнного рівня. Але промтоварів все ще не вистачало, ціни на них були високими і життєвий рівень населення був низьким. Швидкими темпами росло безробіття. В селі довоєнного рівня було досягнуто до 1927 року, а посівні площі до 1923 року. Ріст безробіття в роки непу

Зміни зачепили і соціальний склад села – більша частина селян стали середняками, а куркулі складали 3,5%. Соціальна Структура НЕПівського села

НЕП привів до появи нової соціальної групи – непманів. Вони були позбавлені виборчих прав, не могли вступати до профспілки, але в той же час мали великі доходи. Непмани, знаючи невпевненість свого положення намагалися вкласти гроші не в промисловість, а в торгівлю.

«Здравствуй!Здесь всюду рестораны,Пляшут и жрут икру под скрипачей…Зачем сдавали мы наганы?Не знаю, кто, а я бы взяла на мушку сволочей!Здравствуй!Москва разъела ряшки…В шляпах и фильдекосах нэпмана,А я хожу в своей тельняшке и не сниму, покуда. У нас не кончится война!»

Які зовнішні і внутрішні риси були їм притаманні? Чому автори змальовують їх саме так ? Чому поруч з непманами існує такий тип як О. Бендер?Типовий погляд на непмана відбито в популярних і досі сатиричних романах І. Ільфа і Є. Петрова «Два­надцять стільців» та «Золоте теля».

В роки НЕПу збільшилась кількість робітників, вони отримали щорічні відпустки, але рівень зарплати був низьким. Ще одним наслідком непу стало створення непомірно великого апарату чиновників. Він користувався привілеями і його чисельність сягала 2,5 млн. чоловік. Непман на прийоміу фінінспектора.

Жіноча мода часів НЕПу. Реклама часів НЕПу.

Позитивні підсумки непу. Розвиток економічних зв'язків міста і села. Розвиток промисловості на базі електрифікації. Розвиток ринкових стосунків. Досягнутий довоєнний рівень в промисловості. Покращилось матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників складала 93,7 % довоєнного рівня). Відновлені дореволюційні посівні площі. Досягнутий довоєнний рівень в тваринництві. Зростання середняцьких господарств (60 %).

Всього за 5 років, з 1921 по 1926 р., індекс промислового виробництва збільшився більш ніж у 3 рази; сільськогосподарське виробництво зросло в 2 рази і перевищило на 18 % рівень 1913 р. В цілому же за період 1921—1928 рр. середньорічний темп приросту національного доходу склав 18 %.

Покращились умови життя населення. Почалась відміна карткової системи. Одне із завдань непу – подолання розрухи було вирішено.

Не вистачало промислових товарів. Перенаселення міст. Соціальна і майнова диференціація селянства. До 1928 року безробіття – більше 2 млн. чол."Ножиці цін" заважали налагодити міцний товарообмін між містом і селом. Боротьба з інакомисленням. Зростання цін, інфляція другої половини 20-х років. Великий бюрократичний апарат. Негативні підсумки непу

Невміння більшовицького керівництва вплинути на економіку господарськими методами, збереження партійного диктату в політичній та ідеологічній сферах привели до згортання непу в 1928 року.

Державний сектор економіки був малодохідним. Непмани тримали накопичення в схованках, боючить вилучення державою. Середняцькі господарства в селі не могли поставляти велику кількість товарного хлібу для продажу його за кордон. Це привело до скорочення закупок іноземної техніки і обладнання майже вдвоє. Все це привело до скорочення темпів економічного росту в другій половині 20-х років ХХ століття.

В 1927 році розпочалася хлібозаготівельна криза. Вона була викликана нехваткою промтоварів, неврожаєм та низькими закупівельними цінами на зерно. Загострення міжнародної обстановки привело до того, що міщани стали скуповувати товари першої необхідності, а селяни приховувати хліб та інші продукти. Керівники держави виїхали в село. Знову фактично відроджувались продзагони. Але результату це не дало і в країні знову були введені картки.

КРИЗИ НЕПу, ЇХ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИКРИЗИПРИЧИНИНекомпетентність основної частини управлінського апарату. Відсутність широких економічних звязків зі світовою спільнотою. Обмеження великого та середнього бізнесу. Обмеженість інвестицій в промисловість. Бюрократизм і чиновницька волокіта. Внутріпартійна боротьба за владу і перемога прихильників згортання непу. Відхід від непівських принципів державної політики (посилення централізованого керівництва економікою, підвищення податків на приватний сектор економіки тощо). НАСЛІДОК - 1929 р. – ЗГОРТАННЯ НЕПу1923 р.«КРИЗА ЗБУТУ» 1925 р. ТОВАРНА КРИЗА ТА КРИЗА ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ1927-1928 рр. ТОВАРНА КРИЗА ТА КРИЗА ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

Згортання НЕПу. З жовтня 1928 року почалося здійснення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства. При цьому як план на першу п'ятирічку був прийнятий не проект, розроблений Держпланом СРСР, а завищений варіант, складений ВСНХ не стільки з врахуванням об'єктивних можливостей, скільки під тиском партійних гасел. У червні 1929 року почалася масова колективізація (що суперечила навіть плану ВСНХ) — вона проводилася з широким вживанням примусових заходів. Восени вона доповнилася примусовими хлібозаготівлями. В результаті цих заходів об'єднання в колгоспи дійсно набуло масового характеру, що дало привід Сталіну в листопаді того ж 1929 років виступити із заявою про те, що середняк пішов в колгоспи. Стаття Сталіна так і називалася — «Великий перелом». Відразу після цієї статті черговий пленум ЦК схвалив нові, підвищені і прискорені, плани колективізації і індустріалізації.

Висновок. Нова́ економі́чна полі́тика (НЕП) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом. РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Головна політична мета НЕПу - зняти соціальну напруженість, зміцнити соціальну базу радянської влади у вигляді союзу робітників і селян. Економічна мета - запобігти подальше поглиблення розрухи, вийти з кризи і відновити господарство. Соціальна мета - забезпечити сприятливі умови для побудови соціалістичного суспільства, не чекаючи світової революції.

Висновок. Безперечним успіхом НЕПу було відновлення зруйнованої економіки, причому, якщо врахувати, що після революції Росія втратила багато висококваліфікованих кадрів (економістів, управлінців, виробничників), то успіх нової влади стає ще більшим, стаючи справжньою «перемогою над розрухою». В той же час, відсутність тих самих висококваліфікованих кадрів стала причиною прорахунків і помилок. Значні темпи зростання економіки, проте, були досягнуті лише за рахунок повернення в буд довоєнних потужностей, адже Росія лише до 1926—1927 року досягла економічних показників довоєнних років. Потенціал для подальшого зростання економіки виявився украй низьким. Приватний сектор не допускався на «командні висоти в економіці», іноземні інвестиції не віталися, та і самі інвестори особливо не квапилися до Росії через нестабільність, що зберігається, і загрози націоналізації капіталів. Держава ж була нездібна лише зі своїх засобів виробляти довгострокові капіталомісткі інвестиції. Також суперечливою була ситуація і в селі, де явно гнобилися «куркулі» — найбільш дбайливі і ефективні господарі. У них був відсутній стимул працювати краще. Змусити село збільшувати обсяг виробництва можна було лише переклавши її на колективний спосіб господарювання, що підкоряється централізованому плануванню.

Пояснить, як поставились до непу різні верстви населення. Робітники Частково згодні з положеннями непу, але зберігалося безробіття, низький життєвий рівень, відсутність житла. Селяни. Невдоволені обмеженнями в розвитку господарства.Інтелігенція. Невдоволені недоліком політичної свободи. Комуністи. Неп - капітуляція, зрада ідеалів Жовтня. Міські і сільські підприємціНевдоволені економічними санкціями і відсутністю гарантій.

Визначіть, які із зазначених нижче рис характеризують військовий комунізм, а які – неп?Мета політики - утримати владу шляхом економічних поступок, що припускають обмежене використання ринкових відносин. Створення трудових армій, запровадження централізованого планування, відміна оплати комунальних послуг. Проведення фінансової реформи, пригнічення інфляції. Скорочення Червоної Армії з одночасним збільшення фінансової підтримки світової революції. Конфіскація підприємств на користь держави. Заборона торгівлі.

Вкажіть терміни, які відповідають наступним визначенняма) договір на здачу іноземним фірмам підприємств або ділянок землі з правом продуктивної діяльності;б) наймання за обумовлену плату на певний термін землі, підприємств, приміщень і тому подібного для самостійного використання;в) повернення державою націоналізованого майна колишнім власникам;г) обов'язкова здача селянами державі усіх надлишків с/г продукції;д) встановлена державою обов'язкова плата, що стягується з селянських господарств.1) оренда, 2) денаціоналізація, 3) концесія, 4) продподаток, 5) продрозкладка.

У роки непу приватний каптал переважав в:а) важкій промисловості;б) легкій промисловості;в) торгівлі. В період непу в селі позначилося зростання господарств: а) куркульських;б) середняцьких;в) бідняцьких.

Які були позитивні та негативні наслідки НЕПу?Чим вони пояснювались?