Презентація на тему "Конституція СРСР 1924 року"

Конституція. С Р С Р 1924 року

I Всесоюзний з’їзд Рад30 грудня 1922 р. Проголошення утворення СРСР в складі: РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР

Конституція СРСР 1924 р. Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Перша Конституція СРСРВ грудні 1922 року Перший з'їзд Рад СРСР затвердив Декларацію та Договір про утворення СРСР. Договір підписали 4 республіки: Росія, Україна, Білорусія і Закавказька СФРР в склад якої входили Грузія, Вірменія та Азербайджан. Кожна з республік уже мала свою Конституцію. З'їзд прийняв рішення про розробку загальносоюзної конституції.10 січня 1923 року Президіум ЦВК СРСР утворив 6 комісій для підготовки майбутньої Конституції26—27 червня проект Конституції був обговорений, доповнений і схвалений Пленумом ЦК РКП(б). 6 серпня ІІ сесія ЦВК ухвалила проект Конституції СРСР і прийняла постанову «Про введення в дію Конституції Союзу Радянських Соціалістичних Республік»31 січня 1924 року Конституція була одноголосно прийнята Другим з'їздом Рад.

Перша Конституція СРСРСічень 1924 року - II Всесоюзний з’їзд Рад. Прийняття Конституції СРСРОсновні положення Конституції: Завершила оформлення єдиної держави СРСР на принципах федерації. Визначила компетенції Союзу (зовнішня політика, внутрішня політика, обороноздатність, шляхи сполучення). Оформила законодавчі та виконавчі органи влади.

Республіки мали право виходу з Союзу. Механізм реалізації цього положення Конституції був відсутній.

Вищим органом влади оголошувався Всесоюзний зїзд Рад, а в перервах між зїздами Центральний виконавчий комітет, який складався із Ради Союзу та Ради Національностей. Вищим виконавчим та адміністративним органом стала Рада народних комісарів СРСР. Республіки відали освітою, юстицією, охороною здоровя, соцзабезпеченням, внутрішніми справами. Союзні органи – бюджетом, зовнішньою політикою, держбезпекою тощо. Згідно Конституції СРСР

Всесоюзний з’їзд Рад. Центральний виконавчий комітет. Рада Народних Комісарів - уряд. Рада Союза. Рада національностей

Виборча система носила багатоступеневий класовий характер: Один депутат від 25 000 робітників та один депутат від 125 000 селян. Частина населення взагалі позбавлялась виборчого права (представники скинутих класів, священники).

Органи влади в СРСРПри ЦВК створювався Верховний суд СРСР та Об’єднане державне політичне управління (ОГПУ)Дана структура влади суперечила принципу поділу влади (законодавчої, виконавчої, судової), але відповідала принципам пролетарської диктатури. Дзержинський Ф. Е.1918 р.- ВЧК1922 р.- ГПУ1923 р.- ОГПУ1936 р.- НКВД

Конституція 1924 р. Встановила: Державний герб. Прапор. Столицю СРСРМосква

Державно-правовий статус УСРР у складі Союзу РСРПроголошення утворення СРСР призвело до певних (хоча і формальних) змін у структурі владних органів центру (федерації) і суб'єкті Союзу. Вони були закріплені першою Конституцією СРСР (січень 1924 р.) та у її республіканському варіанті - новій редакції Конституції УСРР, прийнятій на IX Всеукраїнському з'їзді Рад (травень 1925 p.).

В УСРР формально верховним органом влади й далі залишався Всеукраїнський з'їзд рад. Він був покликаний через законодавчу верховні управлінську та контрольну функції вирішувати питання державного, господарського і соціально-культурного будівництва на Україні, виробляти загальні засади й напрями діяльності уряду і всіх "органів радянської влади в УСРР" (Я. Онищенко). Основою організаційної діяльності з'їздів були пленарні засідання. Нормативно-правові акти Всеукраїнських з'їздів рад на території республіки мали директивний характер та найвищу юридичну силу. Однак з утворенням СРСР керівництво республіки мусило керуватися постановами з'їздів рад СРСР, директивами з'їздів ВКП(б) і КП(б)У та пленумів ЦК ВКП(б) і КП(б)У. Нова редакція Конституції УСРР (1925 р.) внесла зміни у черговість скликання з'їздів - щорічно, аз 1926 р. чергові Всеукраїнські з'їзди Рад скликаються не щорічно, а раз на два роки.

Між з'їздами функції верховного органу влади виконував Всеукраїнський Центральний Виконавчий комітет (ВУЦВК), повноваження якого регулювало Положення про ВУЦВК (12 жовтня 1924 р.). Останнє визначало порядок виборів ВУЦВК, термін його повноважень тощо. Зокрема, ВУЦВК наділявся правом зупиняти чинність, скасовувати і змінювати акти усіх нижчестоящих органів влади та управління. Формою діяльності ВУЦВК були сесії (скликалися тричі на рік). У період між ними функції найвищого органу державної влади в Україні виконувала Президія ВУЦВК, діяльність та склад якої регулювалися Указом про порядок роботи Президії ВУЦВК (1 липня 1926 р.). Зокрема, згаданим документом передбачалося також створення Малої Президії ВУЦВК, яка відігравала роль внутрішнього допоміжного органу. Оскільки розмежування законодавчих і виконавчих функцій радянське право цього періоду ще не знало, то Президія ВУЦВК, поряд з виконавчою владою, мала й широкі законодавчі повноваження. її повноваження мали повну силу законів, якщо їх не скасовували постанови пленумів або з'їздів рад УСРР. Сесії ВУЦВК скликалися Президією: чергові - не рідше трьох разів на рік; надзвичайні - з ініціативи Президії ВУЦВК або за поданням Раднаркому УСРР чи на вимогу не менш як третини членів ВУЦВК. Конкретні питання на розгляд ВУЦВК могли вносити його Президія, Раднарком, а також окремі члени ВУЦВК. Уся робота ВУЦВК контролювалася і спрямовувалася КП(б)У.

ВУЦВК утворював також Раду народних комісарів. Згідно з новою редакцією Конституції Раднарком УСРР вже не входив до верховних органів влади. Він ставав розпорядчим і виконавчим органом ВУЦВК. Останній надавав право Раднаркому видавати декрети і розпорядження, що були обов'язкові до виконання на усій території УСРР. Положення про Раднарком УСРР (12 жовтня 1924 р.) досить детально визначало склад РНК. До нього, зокрема, входили: голова, його заступники, наркоми (землеробства, фінансів, внутрішньої торгівлі, праці, внутрішніх справ, юстиції та прокуратури республіки, робітничо-селянської інспекції, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення), голова Вищої Ради народного господарства УСРР, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР. Раднарком УСРР звітував перед союзними органами. Президія ЦВК УСРР мала право скасовувати рішення ВУЦВК і РНК УСРР. У 1927-1929рр було також прийнято ряд положень про окремі наркомати, в яких чітко визначалися їх структура, права та обов'язки.

У загальносоюзних органах влади УСРР була репрезентована своїми делегатами на з'їзді Рад СРСР, зі складу українських делегатів з'їздів Рад виділялась певна кількість членів до Ради Союзу та п'ять членів (нарівні з іншими союзними і автономними республіками) до Ради Національностей, які разом становили двопалатний Центральний Виконавчий комітет СРСР, що діяв між з'їздами Рад. Окрім того, з 1924 р. (з часу утворення Молдавської АСРР у УСРР) до Ради Національностей входило ще п'ять членів від МАСРР.

Отже, під формулою "союзу" маскувалася здійснювана одержавленою партією централізація народногосподарського і військового управління на територіях радянських республік. У межах реалізації імперського задуму щодо подальшої централізації державного управління в СРСР і перетворення його фактично в унітарну державу повноваження УСРР згодом були ще більше обмежені (напр., перевід багатьох "місцевих" наркоматів у розряд об'єднаних і підпорядкування їх відповідним наркоматам СРСР - внутрішніх справ, сільського господарства, юстиції, охорони здоров'я).