Презентація на тему: "Виховання інтересу до вивчення суспільствознавчих дисциплін через інноваційні методи і прийоми роботи в умовах Нової української школи"

Виховання інтересу до вивчення суспільствознавчих дисциплін через інноваційні методи і прийоми роботи в умовах Нової української школи

Освітня галузь «Суспільствознавство»Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завдання освітньої галузі :забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

укладена відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р. – на виконання Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р. та з метою модернізації навчальних програм для 5–9 класів на основі компетентнісного підходу. За основу для модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи з урахуванням змін, яких вона зазнала під час розвантаження в 2015 р. і оновлення в 2016 р. Оновлена програма

Навчання історії спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета шкільної історичної освіти Метою шкільної історичної освіти є: а) формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці; б) виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві; в) прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

Реалізація цієї мети здійснюється через розвиток основних складових історичної свідомості: а) накопичення знань про основні події, явища та процеси, їх давніші та сучасні інтерпретації; б) оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язку між історичними подіями та явищами (логічне мислення); уміння оцінювати їх під різними кутами зору (критичне мислення); знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення); співпереживання людям, що опинилися у вирі несприятливих історичних подій (емпатійне мислення). 

Предметні компетентності Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. До елементів історичної компетентності належать: Хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;Просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;Інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;Логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям

Наші педагогічні завдання

АмонашвіліДитина – це сонце, навколо якого мають обертатися всі засоби навчання. Учитель повинен створювати лиш атмосферу,В якій дитина має можливість висловлюватись.

Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення кращих педагогічних технологій. Однією з таких технологій є інтерактивне навчання, яке являється одним із ефективних засобів активізації і розвитку творчої діяльності учнів. Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

Принципи інтерактивного навчання. Сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу

Попередня підготовка. Вибір інтерактивних вправ. Сприйняття матеріалу. Цікаві завдання. Прийоми рефлексії«Сходинки до успіху» 1. Учні змогли попередньо підготуватися (прочитати та виконати самостійні підготовчі завдання).5. Націлюю учнів на самоаналіз та самооцінку власної навчальної діяльності2. Відбираю для уроку такі інтерактивні вправи, які дають учням змогу засвоїти тему навчання. 3. Під час використання інтерактивних вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно4. Визначаю ряд вправ, які найцікавіші для учнів, привертають їх увагу, налаштовують на роботу.

Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисним є різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватись під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь.5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.6. Уважно ставитись до учнів під час формування груп.7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних види роботи.8. Під час підготовки запитань учителю необхідно продумувати варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.

Головна проблема: учень часто не має власної думки. Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а слабші учні відразу стають пасивними. Проблеми та труднощі інтерактивного навчання

Інноваційні форми роботи та технології, що використовую: елементи технології особистісно-орієнтованого навчання: “театралізація”;елементи проектних технологій: “мистецькі міні-проекти”; елементи технології критичного мислення: “мозковий штурм”, “асоціативний кущ”, “читання з елементами графічних позначок та малюнків”;елементи комп’ютерних технологій: випуск тематичних бюлетенів, створення презентацій в програмі Microsoft Power Point. Робота в парах. Акваріум. Дискусія. Мікрофон. Дерево рішень. Метод ПРЕСІмітаційні ігри. Ажурна пилка. Незакінчені речення. Мозкова атака. Дебати. Навчаючи - учусьІнтерактивні методи

Назву цієї технології взято від форми, яка нагадує «Риб’ячий скелет». Технологія призначена для ідентифікації чинників, спричиняючих проблему. Цю технологію можна застосовувати для підведення підсумків з теми, опитування учнів. Голова – тема або ключове запитання теми. На верхніх кісточках -основні поняття, причини. На нижніх - зміст понять, наслідки. Хвіст – відповідь на запитання «голови». Технологія «Риб’ячий скелет»

Модель риб’ячого скелету. Тема або ключове запитання теми. Відповідь на запитання «голови», висновок. Основніпоняттязмістпонятьпричининаслідки

«Шість капелюхів мислення» – це одна із відомих методик, яку розробив спеціаліст із психології та творчості Едвард де Боно. Це доволі простий для розуміння інструмент, де капелюшки різного кольору є так званими візуальними підказками. У технології «шести капелюхів» мислення ділиться на шість різних режимів, кожний з яких представлений капелюхом свого кольору.

Технологія «Мисленеві капелюхи»Творчий підхід до проблеми. Песимістичне мислення. Позитивний, оптимістичний. Основні факти, відомостіПочуття, емоції, інтуіція. Представлення проблеми

Технологія «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно дозволяє розвивати у дорослих і дітейкритичне мисленнятворче мисленнятолерантність

Методи самостійної роботи учнів на уроках суспільствознавчих дисциплін. Проект, есе, дискусія. Міжпредмет-ний проект

Уроки – розвідки. Уроки – заочніподорожування. Уроки – пошуки. Уроки – документальнідослідження. Уроки – науковідослідження. Урокидослідження таподорожування. Уроки –експедиційнідослідження

Уроки –роздуми. Уроки –діалоги. Уроки – прес-конференціїУроки – парадокси. Уроки –репортажіУроки – усні журнали. Уроки – диспути. Уроки –протиріччя. Урокикомунікативноїспрямованості

Уроки - змагання. Уроки – КВКУроки –аукціони. Уроки –турніри. Уроки –конкурси. Уроки –вікторини

Диференціація навчання. Зовнішня. Врахування індивідуальнихособливостей в умовах роботив класі (за рівнемнадання допомоги)за здібностями (загальними таспеціальними)за інтересамиза майбутньою професієюза талантами. Внутрішнядиференціаціядиференціаціядиференціаціядиференціація

Внутрішня диференціація. Учні з дуже високими навчальнимиможливостями. Учні з достатнім рівнем навчальнихможливостей. Учні із середніми навчальнимиможливостями Учні з низькиминавчальнимиможливостями

Інструктаж Бесіда. Пояснення. Лекція. Розповідь. Словесні методи

Методпроблемноговикладунавчальногоматеріалу. Частково-пошуковіметоди(евристичні)Пояснювально-ілюстративніДослідницькіРепродуктивнікласифікаціяметодів заступенем самостійностімислення

Цілісність форм педагогічного процесу. Навчання. Виховання. ФормиІндивідуальна форма. Парна форма. Групова форма. Колективна форма. Урочні форми. Позаурочні форми

“М’яч зі словами”“Диктант для шпигуна”Понятійні диктанти. Вивчення основних понять“Місткий кошик”“Знайди помилку”“Взнай мене”Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Методичні прийоми

Очікувані результати

ВИСНОВКИ: Інтерактивні технології:дозволяють розв'язати одразу кілька завдань: розвивають комунікативні вміння й навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учасниками процесу;забезпечують виховне завдання, оскільки змушують працювати в команді, прислухатися до думки кожного; знімають нервове напруження, дають можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Дякую за увагу! Щоденний труд учителя – це знахідки, новації, У молодих й досвідчених – різноманітність ідей! Винагорода вчителю – не орден, не овації. Досягнення учителя – це успіхи дітей.