Презентація на тему: "Виклики міжвоєнного часу"

Виклики міжвоєнного часу5.12

План уроку:Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів. Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм. Громадянська війна в Іспанії.

1. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів. У період між двома світовими війнами європейські країни пережили:  «шалені двадцяті» - стрімке економічне зростання, зумовлене вільною конкуренцією та невтручанням держави в економічне життя- пасивна роль держави. Наслідком такої пасивності стала світова економічна криза. «Велика депресія» змусила державу повернутися до активного регулювання економіки. Вона стала важливим чинником стабільності й прогресу. В період кризи стрімко зростає роль держави в регулюванні економіки. До того ж економічне піднесення в тоталітарних Радянському Союзі, Німеччині та Італії стимулювало поширення ідей планового ведення господарства. Спільними зусиллями держави й підприємців не лише було подолано наслідки кризи, а й закладено підвалини майбутньої стабільності. Перехід до державного регулювання також послабив соціальне напруження.

2. Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Початок XX ст. приніс людям багато страждань і розчарувань: економічні кризи, повстання й революції, світова війна. Демократія, на яку покладали багато надій, не убезпечила народи від небачених руйнувань і багатомільйонних жертв. Як наслідок, віра в демократію, міжнародне право та недоторканність особи й майна похитнулася. Важали: тільки авторитаризм, тобто сильна влада чи сильна особистість, може забезпечити країні стабільне й заможне життя.

Авторитаризм (від латин. autoritas — вплив, влада) — політичний режим, за якого державна влада зосереджується в руках однієї особи, групи осіб тощо. Супроводжується значним обмеженням діяльності політичних партій та організацій, відсутністю поділу влади, обмеженням свободи слова й виборності державних органів, політичними репресіями тощо. Поступово набирає силу тоталітаризм

Тоталітаризм (від латин. totalis — увесь, повний, цілий) — напрям політичної думки й тип політичного режиму, який за допомогою тотального контролю над усіма сферами суспільного життя прагне реалізувати агресивну політичну утопію. Тоталітарні режими сформували особливий тип людей — «homo totalitaricus», які вірили в «ідеальне» суспільство, сліпо довіряли авторитету, покірно схилялися перед силою й владою, ототожнювали себе із системою, партією, «вождем».

Різновиди тоталітаризму

3. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм. Міжвоєнний період — час осмислення нових явищ і пошук відповідей на економічні, соціальні й глобальні виклики. Нові реалії суспільного життя оцінювали з погляду провідних на той час ідеологій. Комунізм на словах був ідеологією рівності, якої можна досягти, знищивши приватну власність. Пролетаріат повинен повстати проти своїх роботодавців (буржуазії) і заснувати нове безкласове суспільство без приватної власності. Однак після того як комуністи захопили владу в Росії вони почали застосовувати агресивні методи в міжнародному масштабі. Протидія комуністичній експансії — один з основних напрямів протистояння між комунізмом і демократичними силами.

Соціал – реформізм: У міжвоєнний період сподівалися на «вростання» капіталізму в соціалізм, відхиляли комуністичні заколоти як спосіб приходу до влади, обстоювали доцільність проведення соціальних реформ з метою підвищення рівня життя людей. Неолібералізм: Головний принцип - саморегулювання економіки.  Захищали економічну свободу, критикували тоталітаризм і соціалізм. Економіка вільного, з погляду неолібералів, суспільства має ґрунтуватися на вільних цінах і конкуренції.

Інтегральний націоналізм. У міжвоєнний період оформився як окремий різновид авторитарного націоналізму. Розглядав націю як нерозривне ціле й передбачав беззастережне підпорядкування особистості інтересам нації як найвищої цінності. Прояви інтегрального націоналізму спостерігались у цей період в Угорщині, Югославії, Польщі, Туреччині. Україна

4. Громадянська війна в Іспанії 1936 - 1939 Боротьба між демократією й тоталітаризмом набула драматичної форми в Іспанії. Громадянський конфлікт швидко став міжнародним. У 1931 р. на тлі економічної кризи в Іспанії була повалена монархія й проголошена республіка. На виборах 1936 р. перемогу здобув блок лівих партій — Народний фронт. Уряд Народного фронту значно скоротив безробіття, провів земельну реформу, відновив автономію Каталонії й проголосив інші, соціалістичні за своїм змістом реформи. Однак політика Народного фронту розколола іспанське суспільство. Прийшовши до влади під гаслами свободи й демократії, звільнивши 30 тис. політичних в’язнів, республіканці відправили до тих самих в’язниць 6 тис. своїх політичних опонентів, обмежили діяльність опозиційних газет.

Економічна політика уряду й потурання захопленню робітниками підприємств, на яких вони не зуміли налагодити виробництво, призвели до виведення капіталів за кордон. У країні стрімко зросли ціни на продукти й товари масового попиту, підприємства банкрутували, їх закривали, а робітники знову ставали безробітними. Швидкими темпами зростала злочинність. Улітку 1936 р. в іспанському Марокко група вищих військових повстала проти уряду Народного фронту. Заколот підтримали 120 тис. військовослужбовців (80 % збройних сил держави), моральну підтримку надала католицька церква. Очолив заколот генерал Франсіско Франко.«М'яка́ констру́кція з варе́ними боба́ми: передчуття́ громадя́нської війни́» — картина іспанського художника Сальвадора Далі в стилі сюрреалізму, написана у 1936 році напередодні початку громадянської війни в Іспанії.

Іспанська нація розкололася на два табори. Кожен табір любив «свою» Іспанію, і що більшою була ця любов, то більшою була ненависть і нетерпимість до прихильників «іншої» Іспанії. У тотальне протистояння були втягнуті величезні військові ресурси: авіація, флот, механізовані з’єднання. Громадянська війна в Іспанії спричинила гостру міжнародну кризу. СРСР підтримав республіканців, прихильних до Народного фронту, а Німеччина й Італія — націоналістів, які стали на сторону Ф. Франко. На стороні республіканців воювали понад 42 тис. добровольців-інтернаціоналістів з 54 країн. На стороні іспанських націоналістів — понад 300 тис. іноземних добровольців.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В ІСПАНІЇ1936—1939 рр. Сили« Народний фронт »(Сили уряду)Ліві й праві(Франсіско Франко)СРСРНімеччина, Італія«Вони не пройдуть!» Республіканський плакат часів громадянської війни

На початку громадянської війни націоналісти зазнали кілька серйозних поразок і контролювали лише третину території країни. Однак невдовзі вони перехопили ініціативу. І наприкінці 1938 р. остаточно змінили хід війни. Вони прорвали оборону республіканських військ і вибили їх із Барселони. Перехід на сторону заколотників командувача однієї з республіканських армій відкрив націоналістам шлях на Мадрид. Вони рухалися на столицю чотирма колонами, а п’яту сформували жителі міста — противники республіки. Вислів «п’ята колона» став синонімом зради. В останні дні березня 1939 р. Мадрид капітулював, а 1 квітня генерал Ф. Франко оголосив про закінчення війни. Режим заявив про 1 млн загиблих, більшість же істориків схиляється до цифри 600-700 тис. осіб. Капітуляція республіканських солдатів В Іспанії на довгі роки було встановлено диктатуру генерала Франко. Було страчено більше 100 тис. іспанців, ще 2 млн кинули до в’язниць і концтаборів.

Тоталітарні режими існують і сьогодні в тих країнах, де не створена правова держава і не сформоване громадянське суспільство, де суспільна свідомість інфікується національним егоїзмом та шовінізмом. Трагічні приклади ще недавньої історії повинні стати застереженням для всіх людей доброї волі в їхньому прагненні і рішучості не допустити попрання невід’ємних прав людини.

Пригадайте!Чому після І світової війни віра в демократію та міжнародне право похитнулася?До яких наслідків привело невтручання держави в економічне життя у 20-х рр.?Напрям політичної думки й тип політичного режиму, який встановлював тотальний контроль над усіма сферами життя?Різновиди тоталітаризму?1936 – 1939 рр. - ?Що означає вислів «п’ята колона»?Різновид авторитарного націоналізму, який озглядав націю як найвищу цінність?

Домашнє завдання. Опрацювати навчальну презентацію. Знати дату громадянської війни та вміти пояснювати основні поняття теми.